Виставка «Уявний путівник. Японія»  триває, і в її рамках пройшла презентація книжки «Нотатки знічев’я», що вперше перекладена українською.

Для японської літератури «Нотатки знічев’я» («Цуредзуреґуса») — золотий спадок. Ця картина життя Японії XIV століття від чоловіка, та ще й ченця Кенко-хоші нібито доповнює ту версію, що її створила придворна дама Сей Сьонаґон трьома віками раніше. Сей Сьонаґон за світськими турботами не було коли й вгору глянути, а Кенко, навпаки, мав багато часу для спостережень.

«Достойною є людина, яка, спізнавши лиха і поринувши в глибокий смуток, ухвалила для себе виважене рішення постригтися в ченці, — вона віддалилася від світу, і дні й ночі її минають без бажань та прагнень», — слова справжнього буддиста.

Самітник Йосіда Кенко зізнавався, що бувало йому інколи нудно. Тоді він брався записувати все, що прийде в голову. І оскільки Кенко-хоші був освіченою талановитою людиною, філософом, поетом, то читати всі ці записи «на манжетах» цікаво й досі: вони не тільки про окрему особистість, але й про епоху в цілому, про культуру, про минуле та реалії тогочасної Японії. Нариси про все на світі з елементами щоденника перетворилися на зразкові інтелектуальні есеї.

Переклад та передмову зробила Ніна Баликова, власний кореспондент «Голосу України» в Японії, загальну редакцію здійснив доктор філології, професор Іван Бондаренко, та й рецензенти поважні. Окремо треба сказати про дизайн книжки — він дуже японський.

Текст: Марина Полякова

Кенко-хоші. Нотатки знічев’я. Переклад Ніни Баликової. Київ: «Либідь», 2017.