Галерея White World та культурний центр Ukrainian modern naive art представляють виставку робіт відомого фотографа Олександра Ляпіна. Але це зовсім не фотографії, а «Дуже кольорові картини».

Після автобіографічного тексту, який Олександр створив для буклета, писати рецензію на виставку нелегко. Оповідь про початок 1960-х років, дитинство у промисловому місті Донбасу: пейзаж з шахтами, дитячі страшні бійки, збирання пилку коноплі на голе вологе тіло, художня школа з вічно п’яненьким вчителем-дисидентом, який закликав свого учня бути вільним, летіти… і помер прямо на уроці (а Олександр так і не став професійним художником). Зв’язок знайти хочеться, хоч, можливо, його немає, і він точно не стилістичний, — у спогадах жорсткий трагікомічний реалізм, тут наївний сюрреалізм. А втім, можливо, це просто давня потреба заселяти ландшафт, у якому «12 величезних заводів, 14 шахт, 2 кар’єра» дивними яскравими тваринами та людьми.

Світ Олександра Ляпіна не можна назвати добрим і лагідним, попри яскравість, він не дозволяє розслабитися. Занадто бентежать зелені зайці (брати тих блакитних кролів, що йшли у «Психоделічну атаку» Олега Голосія). Занадто чорні очі-провалля у людей, і тхне від них бредберівщиною. Палають домівки на горизонті, димлять труби-цигарки, перелітають із сюжету в сюжет вузькі хитрі оси, у рожевого слона на спині ростуть цицьки, що трохи дивно, погодьтесь.

Можливо, картини, колажі та скульптури Олександра Ляпіна так приваблюють саме конфліктом між «веселенькою» технікою і моторошною чудернацькістю персонажів. Фріда Кало теж полюбляла брати яскраві кольори для зображення речей невеселих, — це ловить глядача на гачок. І наприкінці одна порада: роботи Олександра Ляпіна треба роздивлятися довго, повертаючись до них і знаходячи все нові й нові деталі.

• Що: Олександр Ляпін, «Дуже кольорові картини»
• Де: галерея White World, вул. Пушкінська, 21а
• Коли: 5–23 січня; вівторок–неділя 11:00–19:00, понеділок вихідний.

Текст: Марина Полякова