Механічний балет та планети надії, українська Офелія, тихий аукціон, архітектура як любов і, нарешті,  Kyiv Art Week 2019 – Марина Полякова рекомендує найважливіші культурні заходи Києва.

Mironova Foundation (пер. Лаврський, 9)

Альона Кузнєцова активно веде сторінку у Facebook, регулярно демонструючи свої абстрактні роботи. Але повірте, їх треба бачити наживо: з фактурністю, нашаруваннями, рухами пензля. Розуміти, як майстриня думала, куди вела композицію, навіщо повертала полотно у процесі створення, щось клеїла… Бувають мовчазні, відсторонені абстракції, а ці не такі – вони орієнтовані на глядача, радо вступають у діалог. Можливо, саме ця риса робіт Кузнєцової – відкритість до розмови – дозволяє створювати цікаві тандеми  з іншими художниками у виставковому просторі. Сьогодні вони зустрілися з керамічними скульптурами Юрія Мусатова. Великі важкі кулі, півкулі, неправильні куби, наполовину темні, глухі, асфальтові (або ж пустельно-білі), наполовину залиті кольоровою глазур’ю. Морська вода у грубих чашах, шматки породи, на яких розквітло життя, планети, що пережили катастрофу, але вже сповнені надії… І надія є, бо поруч – балакучий, веселий «механічний балет» Кузнєцової. До речі, в суботу о 14 годині відбудеться artist talk з художниками.

Triptych: Global Arts Workshop / Галерея Триптих (Андріївський узвіз, 34)

Те, що робить Віра Якимчук, найближче стоїть до прерафаелітів. Авторка ці паралелі підкреслює – порівняйте «Офелію» Джона Еверетта Мілле та The Time Of Silence Якимчук. Тільки в ролі Офелії не натурниця, а сама Віра. В неї взагалі багато автопортретів, така собі інтимність у дивному надреалістичному світі. Червоні трави, поляни, вкриті білими кроликами, діти з пильними поглядами, оголені люди на снігу, килими, розкинуті у хащах, чавунні ванни як човни – і тьмяне, сизе, димчасте освітлення, яке ллється невідомо звідки. Уявіть собі «прерафаелітських» довгокосих рудих жінок, сумних чоловіків, які потрапили до «твін-піксового» лісу. Вони блукають там, сидять, сплять, не знаючи, що буде завтра – добро чи зло. Сама Віра Якимчук стверджує, що все буде добре, що всі ці фантазії й сни – пригоди душі.

Аукціонний дім «Дукат» (вул. Володимирська, 5)

Тихий аукціон (вже восьмий) – це влучне поєднання якісної виставки та азартного, хоч і тихого, дійства. «Дукат» виставляє на продаж шість десятків картин, графічних і керамічних робіт майстрів XX–XXI століть: найдавніша виконана Олександром Саєнком у 1922 році, найсвіжіші у 2018–2019 роках Ахрою Аджинджалом, Крістіною Ярош, Анною Ходьковою, Іллею Ісуповим. А між ними – скарби радянського офіційного й неофіційного та сучасного українського мистецтва: Яблонська, Зарецький, Неледва, Горська, Лимарєв, Рапай, Вайсберг і багато інших. Аукціон проводиться до 24 травня.

Ornament Art Space (вул. А. Барбюса, 53)

Петро Антип і Микола Бірючинський походять з Горлівки, на місці якої були колись десятки курганів III–II тисячоліття до н. е., з Горлівки, де в давнину кочували скіфи, сармати, хазари, половці… Цей відкритий вітрам плаский простір для Петра Антипа – любов давня, 13 років тому він був організатором міжнародного скульптурного симпозіуму «Український степ», після якого у Донецьку виник парк скульптур. Микола Бірючинський якось, ще до війни, казав: «Мене надихають ті речі, які прожили тисячі років». Одним словом, зустрілися на виставці «Гра в архетипи» живопис, малюнок та скульптура двох майстрів, які відчувають історію, прикладають долоні до її теплої шерехатої поверхні, чують її голоси, і грають з нею віртуозно. Виставка працює до 8 червня.

Я Галерея (вул. Хорива, 49 в)

Андрій Дудченко любить те, що ненавидить, мабуть, більшість студентів художніх «вишів»: гіпси та архітектурні штудії, креслення без права на помилку. Він з повагою вдивляється в ці жорсткі лінії, паралелі та перпендикуляри, куби, ікосаедри, шестигранні циліндри, п’ятикутні біпіраміди, що уходять в перспективу. Там, у перспективі – блакитне небо або синє море, по якому меандрами пливуть хвилі у самісіньку Давню Грецію, де мудреці в хітонах понавигадували цю складну геометрію. Геометрія стала архітектурою: іонічними капітелями, готичними контрфорсами, куполом собору Святого Петра, Ейфелевою вежею, будівлями Корбюзьє, і нарешті тими функціональними спорудами з бетону, металу та скла, що так милі Андрію Дудченку. Мабуть, греки, засліплені золотими зевсами та придавлені родоськими колосами, теж потішилися б цим мінімалізмом.

Kyiv Art Week 2019 (різні локації)

Ну і нарешті перейдемо до головної художньої події наступного тижня – Kyiv Art Week, яка проводиться в четвертий раз. Щоб побачити всі проекти (або хоч більшість), треба буде добре побігати містом – залучено 20 локацій. Серед найцікавішого можна назвати виставки скульптур Олександра Сухоліта та Володимира Сая, фотографій Ігоря Гайдая, живопису «Довгий шлях. Сучасне українське мистецтво 1985–2004 років з приватних колекцій», а також проект «Стан людини» Маріанни Холленштайн. Не варто пропускати відкриту зустріч з іспанським (точніше, каталонським) скульптором Жауме Пленса. Італійський художник Крістіан Фогароллі влаштує відео-перформанс на фасаді Національного музею медицини України, і це добра нагода звернути увагу на музей, який (принаймні з фасаду) виглядає дуже нещасним. Будова Володимирського ринку прийме проект Footnote 11, що поєднує обговорення «ринкової» архітектури та торгівлі. 23 травня у комплексі «Торонто–Київ» почне роботу арт-ярмарок Kyiv Art Fair, в якому беруть участь 40 галерей: все на продаж, як кажуть. Дивіться програму заходів на сайті kyivartweek.com і цікавого вам занурення у мистецтво!