В Atelier 36 розпочався еклектичний художньо-дослідницький проєкт «Папір і камінь», присвяченій київським майстрам літографії.

Чому він еклектичний, чому підкреслені дві складові: «художня» та «дослідницька»? Почати з того, що Atelier 36, як пише мистецтвознавиця Іванна Стратійчук, «не-галерея» – це творча майстерня, де працюють з графікою, вчать і навчаються.

Тут можна побачити за роботою Оксану Стратійчук, відому українську майстриню, популяризаторку техніки мокуліто. І саме родина Стратійчук, «не-галеристів», вирішила збирати київську літографію, і не просто збирати, а визначати зв’язки, будувати змісти, писати історію мистецтва.

Отже, в рамках проєкту буде досліджуватися творчість художників, які з кінця 1980-тих років і до нашого часу працювали та працюють у техніці літографії. До останніх днів жовтня у майстерні можна побачити роботи Катерини Свіргуненко, Михайла Завального, Тараса Коблюка, Володимира та Ольги Любих, Сергія Гулевича, Володимира-Іванова Ахметова, Володимира Радька, Олександри Прахової, Ольги Сабко, Аліси Гоц, Ніни Савенко, Дмитра Гриценка, Діми Красного та самої Оксани Стратійчук.

Далі будуть нові імена, нові роботи, виставки, та нові тексти навколо них. З одного боку, проєкт виглядає зухвалим – отак просто, майже граючись, взяти й знайти свою тему, вільну нішу? З іншого боку, саме зараз у Києві точаться два проєкта, які досліджують вітчизняне мистецтво з другої половини XX сторіччя до сучасності: Аукціонний дім «Дукат» займається неофіційним мистецтвом, арт-простір «Маяк» колекціонує та «просуває» графіку. Так що «Папір і камінь» вдало вписується в мейнстрім – збирати та популяризувати те, на що раніше не звертали уваги. А воно є.

• Що: «Папір і камінь». Літографія київських художників. 1989–2019
• Де: майстерня Atelier 36, Андріївський узв., 36
• Коли: 5–27 жовтня; п’ятницю, суботу та неділю з 13:00 до 19:00.

Текст: Марина Полякова