• Місто
  • Тиждень
  • Арт
  • 111 слів
  • Екран
  • Сцена
  • Стиль
  • Про нас

111 слов

Прочитать

«Книжковий арсенал»: голоси жінок у сучасній українській літературі

26.05.2025

Прочитать

Передзамовляй це: 12 книжкових новинок холодної весни

15.05.2025

Прочитать

Ірина Белан. «Граппіг. Kumedno»

29.03.2025

Прочитать

Передзамовляй це: 9 книжок для теплої весни

26.02.2025

Прочитать

Передзамовляй це: 9 книжок на Новий рік

22.12.2024

Стиль

Прочитать

«BUDZIRKA»: креативний кластер, елегантні рішення

23.05.2025

Прочитать

PAD Paris 2025: п’ятірка найкращих стендів

05.05.2025

Прочитать

Ярмарок дизайну Collectible – 2025: вічне та ефемерне

22.04.2025

Прочитать

«Бруталіст» і Бреєр

11.04.2025

Прочитать

TEFAF Maastricht 2025: абсолютно суб’єктивний рейтинг

02.04.2025

 

inший Kyiv

Культура Великого Міста
  • Місто
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111 слів
  • Екран
  • Про нас

inший Kyiv

  • Місто
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111 слів
  • Екран
  • Про нас

In Тиждень

…Жодних змістів, окрім музичних

1.5K Просмотров 02.10.2019

…Жодних змістів, окрім музичних Pin It

Люба Морозова про нову концертну програму Київського симфонічного оркестру «Золота і зелена»

«Löwenzahn, so grün ist die Ukraine / Кульбабо, така зелена Україна!» – пише народжений у Чернівцях Пауль Целан у вірші «Espenbaum» («Осокоро»). Цей вірш лягає в основу симфонічного твору Максима Коломійця:

Максим Коломієць: Я довго гортав сторінки творів Целана, щоб зрозуміти його ставлення до місця свого народження. І був здивований, коли натрапив на вірш, де він прямо згадує Україну. Саме Україну. Для мене було важливо, що він сам ідентифікує ту територію, на котрій народився, як територію України. Вважайте це моїм сантиментом, але мені було важливо довести, що сам Целан вважав себе українцем. Хоч би все його українство зводилось до одного слова в одному з його віршів, де він каже про «матір, котра вже не повернеться». Цей надзвичайно ніжний та в той же час сповнений туги та тривоги твір, вразив мене своєю лаконічністю та тонкою передачею надломленого почуття людини, що втратила батьківщину, ту саму «зелену Україну», що назавжди залишилась в його серці люблячою матір’ю, яка більше не повернеться…

Щоб не зірватися на непристойний пафос, ми розмістили поруч дещо іронічний твір ще одного сучасного автора Ігоря Завгороднього «Ігор, ти поспішаєш, ти жмакаєш думки», про який він відверто говорить наступне:

Ігор Завгородній: …Не втілював жодних змістів, ідей, окрім музичних. Музика тут сама себе генерує, перевтілює, ображає сама себе, пробачає, слухає себе, але не надто свідомо, не надто уважно, не надто усвідомлює своєї ймовірності бути красивою. Музика ця недоречно бавиться із собою, недоладно жартує з себе (над собою?). Усе досить ляльково, неглибоко, невиховано. Її жарти та ігри часом жорсткі, жорстокі, боротьбоподібні, але абсолютно беззмістовні.

І, нарешті, центральним твором програми стала Симфонія №5 одного з китів української музики – Бориса Лятошинського. Ця партитура, яка вже є обличчям композиторської школи XX століття, в нашому концерті отримає сучасну інтерпретацію – завдяки західноєвропейському погляду головного дириґента оркестру, італійця Луїджі Ґаджеро.

 

  • Що: «Золота і зелена». Концерт Київського симфонічного оркестру під орудою Луїджі Ґаджеро.
  • Де: Будинок звукозапису Українського радіо, Первомайського, 5-в
  • Коли: 5 жовтня 19:00

Програма:

Борис Лятошинський. Симфонія №5
Максим Коломієць. Прелюдія та Espenbaum (світова прем’єра)
Ігор Завгородній. «Ігор, ти поспішаєш, ти жмакаєш думки» (світова прем’єра)

Люба МорозоваМаксим Коломиецслухати
Share

Читайте также

Просмотр

Крым как Петроград

Просмотр

Быть и – не быть

Просмотр

Букет городу

Просмотр

«Нас називали «масонською ложею»

Просмотр

Музичний тиждень

Просмотр

Nota Bene грає музику ХХ сторіччя

Просмотр

Композитор без амбіцій

Просмотр

Шлях

Предыдущий пост

Цимес

In 111 слів

Цимес

Просмотр

Следующий пост

АртТиждень

In Арт

АртТиждень

Просмотр

Instagram не вернул 200.

© 2025 inший Kyiv - All Rights Reserved.

Партнер сайту: