Аукціонний дім «Дукат» та Національний художній музей України представляють виставку робіт Мирослава Ягоди «Я + GOD = A» під кураторством Олени Грозовської та Тетяни Жмурко.

Мирослав Якович Ягода (1957–2018) був художником, поетом, прозаїком, драматургом. Він полишив великий малярський та графічний доробок, який потребує глибокого мистецтвознавчого вивчення, і виставка – значний крок у цьому напрямку. Дизайн виставки розробили Катя Лібкінд та Стас Туріна, і кожен із трьох залів має свою візуальну концепцію. У першому на вітринах представлена графіка Ягоди, яка готовить глядача до подальшого. Другий зал затемнений, і великі живописні полотна на стінах прицільно висвітлені, так, що нагадують чи то відеоекрани, чи то лайтбокси. Фарби горять зсередини, а сюжети стають ще ефектнішими. Нарешті, зал третій – це лабіринт з чотирьох дерев’яних конструкцій, кабінетів, у кожному з яких представлено по одній роботі. Так ефектно у нас ще жодного художника не презентували, – тут кожне полотно стало подією, і глядач має пройти свій шлях у пошуках Ягоди, все глибше занурюючись у його примарний світ.

Так, у Києві висадився моторошний десант – паноптикум Мирослава Ягоди, його персонажі: виснажені люди з синьою шкірою, з додатковими обличчями на животі, птахи, гігантські комахи, черепа, зірки, хрести, змії, коти… Метафізичні фантасмагорії без етичних заборон, без загравання з глядачем. Розмашистий, швидкий, пастозний живопис. Здається, тут немає прив’язки до часу та місцевості, дикий всесвіт народився у голові художника і там існував за своєю логікою. Але, все ж таки, чи не соціально-політичні процеси пізнього СРСР та 1990-х породили цей оригінальний художній простір? Чи міг би він бути другим при інших обставинах?

Так ким же був Мирослав Ягода, що він створив і чому став українським феноменом?

• Народився в селі на Львівщині, вчився на гірника, працював в шахті й тільки у 24 роки вступив на заочне відділення Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова. Але художником був із дитинства, наприклад, дуже любив козацьку тему – перечитав всю літературу, яку знайшов, та багато малював козаків. Ці малюнки збереглися у матері Мирослава Віри Петрівни.
• Жив у Львові з 1980 року, придбав підвальне приміщення – сутерени, як там кажуть, – на вул. Марченка (тепер Тершаковців), у старовинному, мальовничому кам’яному будинку – з аварійними ліпними балконами та патьоками сирості. Сам Ягода свою майстерню називав «пивниця-храм».
• В цій богемній прокуреній майстерні перебувало багато людей: художники, тусовщики, інтелектуали: Роман Віктюк, Борис Акунін, Петро Вайль та багато хто ще. Останні роки Мирослав практично не виходив зі свого підвалу та встиг перетворитися на міську легенду – геніального, ексцентричного напівбожевільного відлюдника.
• Попри те, що митець немало виставлявся за кордоном, в Австрії, Угорщині, Польщі, Німеччині, він ніколи й гадки не мав покинути Львів, стверджуючи, що надихається тут атмосферою, історією, тінями та голосами.
• Творчий маніфест Ягоди називається «Трійця варварів». Назва виставки, формула Ягоди, взята саме з цього маніфесту.
• Свої роботи Мирослав Ягода не беріг – знімав із підрамників, закидав в темні кути, де вони тріскалися та вкривалися пліснявою, а деякі зовсім втрачали пігментний шар. Також він їх не датував. Взагалі ж у творчості художника виділяють два періоди: ранній «темний» (кінець 1980-х – 1990-ті роки) з роботами інтровертними, зануреними у страждання душі, та пізній – більш відкритий, з елементами діалогу, зі світлішою кольоровою гамою. Можна сказати з певним спрощенням, що у перший період художник був відданий хаосу, а потім прийшов до трансцендентної ідеї Бога та вищого порядку.
• Живопис та графіку Мирослава Ягоди важко віднести до якогось одного стилю, найліпше він вписується до концепції експресіонізму та ар брюту. В широкому сенсі Ягода вважається дистильованим нонконформістом, чи не найглибшим художником львівського андеґраунду останніх десятиліть. За інтенціями він обернутий радше до Європи, ніж до України – бо саме втомлена Європа потребує зараз того, що є в Ягоди: нової відвертості, нової чутливості.
• Навесні 2019-го, через рік після смерті Ягоди, відкрилася його велика ретроспективна виставка у Львівській галереї мистецтв ім. Бориса Возницького, до цього роботи Мирослава брали участь у виставках PinchukArtCentre та НХМУ. Зараз йде активний процес легалізації творчого спадку художника через музейні установи, галереї, мистецтвознавчі дослідження.
• Мирослав Ягода – архетип бідного художника, який вдовольнявся малим, до своєї аскези ставився індиферентно, цінуючи понад усе свободу та неангажованість. А зараз його твори стають дедалі дорожчими, рідкісними, і купити їх все важче.

• Що:  «Я + GOD = A»
• Де: НХМУ, вул. М. Грушевського, 6
• Коли: виставка триває до квітня; середа, четвер, неділя 10:00–17:00, п’ятниця 12:00–18:00, субота 11:00–18:00

Текст: Марина Полякова