Стартував Тихий мистецький аукціон, що триватиме до 17 червня
Катя Лісова представляє лоти, історію і правила проведення:
У 2015 році аукціонний дім «Дукат» запропонував альтернативну модель відкритих торгів, представивши багатоденний аукціон творів мистецтва, що проходить в онлайн та офлайн режимі. Учасники аукціону можуть робити ставки на сайті компанії (www.dukat-art.com) або ж вносити свої пропозиції безпосередньо у виставковій залі «Дукату», де експоновано всі твори аукціонної добірки.
На десятий Тихий аукціон виставлено 83 лоти, серед них твори знакових сучасних художників: Олександра Ройтбурда, Івана Марчука, Матвія Вайсберга, Анатолія Криволапа, Олександра Животкова та Павла Макова, роботи шістдесятників — Алли Горської, Віктора Зарецького, Володимира Мельниченка та Ади Рибачук, Ігоря Григор’єва, Романа та Маргіт Сельських, бойчукістів Олександра Саєнка й Оксани Павленко. Варто також звернути увагу на лот, що зацікавить колекціонерів класичного мистецтва — роботу Кирила Лемоха 1908 року.
Cеред найбільш цікавих лотів 1960-1970-х рр:
- Монотипії Ади Рибачук та Володимира Мельниченка — ілюстрації до збірки віршів поетів Дагестану «На що схоже небо?». 1962 р.
В історії українського мистецтва не так багато прикладів творчих тандемів, а союз Ади Рибачук і Володимира Мельниченка — явище унікальне.
За роки спільної праці майстри створили низку самобутніх робіт — від монументальних мозаїчних панно та масштабних скульптурних композицій до серій естампної графіки та вражаючих гобеленів.
Час від часу художники зверталися до книжкової ілюстрації. Надаючи перевагу дитячій літературі, створювали сміливі та яскраві роботи, які сьогодні є взірцями української ілюстрації другої половини ХХ століття.
У 1962 році АРВМ (так називали своє об’єднання майстри) працювали над оформленням збірки віршів поетів Дагестану «На що схоже небо?» Ілюстрації зазнали нищівної критики з боку художнього редактора видавництва й зрештою не були опубліковані.
Про одну з них радянський «цензор» зазначав: «Очень красиво, но где то, о чем в книге? Суть не в символическом коне, а в том, что каждый из горцев представляет себе небо в плане своей профессии. Неплохо дать бы ракету».
Робота Георгія Малакова «Амстердам» Із серії «Бенілюкс». 1959 р.
За радянських часів лише деякі художники отримували можливість відвідати Західну Європу. Київському графіку Георгію Малакову пощастило двічі побувати за кордоном: у липні 1959 року (Бельгія, Нідерланди, Люксембург) та у лютому 1961-го (круїз навколо Європи — Данія, Лондон, Париж, Рим, Неаполь, Помпеї, Афіни, Стамбул).
Дизайн реклами світових брендів, модний одяг, зачіски, типажі та побутові сцени з життя європейського суспільства вразили художника. Побачене Гога Малаков одразу переносив на папір, створивши велику кількість швидких замальовок. Вони стали основою естампних серій «Бенілюкс» і «Навколо Європи», де автор, доброзичливо іронізуючи, зобразив «вільний світ», який радянська пропаганда вперто називала «загниваючим Заходом».
Ім’я харизматичної лідерки українських шістдесятників, художниці Алли Горської сьогодні відоме багатьом. Проте мало хто знає, що мисткиня не тільки працювала у царині монументального мистецтва, але й була сценографом експериментальної театральної студії Клубу творчої молоді, де головним режисером був Лесь Танюк, а художником та ідейним керівником — Мар’ян Крушельницький
У 1961–1963 рр. Горська розробила художнє оформлення до п’яти вистав: «Матінка Кураж та її діти» за п’єсою Бертольда Брехта, «Ніж у сонці» за поезією Івана Драча, «Патетична соната» й «Отак загинув Гуска» за п’єсами Миколи Куліша, «Правда і кривда» за романом Михайла Стельмаха. Три перших готувалися до постановки в експериментальній студії при КТМ, роботу над ними було доведено до етапу ескізів. Дві останніх мали йти в державних театрах, проте їх було заборонено.
- Акварель Льва Призанта «Біломор’я». 1971 р.
Справжнім захопленням художника були туристичні походи, які стали невід’ємною частиною його життя. Подорожував він часто зазвичай у товаристві друзів-художників. Мандруючи, Призант фокусував увагу на образах природного світу, і зрештою жанр пейзажу посів чільне місце у його творчості. Змальовуючи краєвиди Біломор’я, Кавказу та Карпат, митець ставив перед собою завдання зафіксувати стан природи, передати тональність емоційного звучання образу, який зрештою набував позатемпоральних ознак.
- Робота Григорія Гавриленка «Дівчина». 1965 р.
Григорій Гавриленко з тих майстрів, яким вдалося у своїй творчості віднайти формулу гармонії. Він був одним із інтелектуальних лідерів київського культурного середовища, і сьогодні його мистецтво – своєрідний знак епохи шістдесятих.
Завершення аукціону відбудеться 17 червня.
З лотами можна ознайомитися на сайті dukat-art.com або у виставковій залі аукціонного дому «Дукат», м. Київ, вул Володимирська, 5
Правила проведення тихого аукціону:
— Ціни вказано в умовних одиницях (долари США).
— Для участі в аукціоні необхідно зареєструватися та отримати номер учасника торгів.
— Зареєструватися можна безпосередньо у залі під час роботи виставки, телефоном або електронною поштою, а також на сайті аукціонного дому «Дукат».
— Учасники, які бажають торгуватися online, повинні зареєструватися на сайті аукціонного дому «Дукат» і подати заявку на участь в аукціоні. Увага! Номер online-учасника дійсний лише для online-торгів.
— Online-реєстрація завершується за 30 хвилин до закриття аукціону.
— Крок збільшення ціни під час торгів дорівнює приблизно 10 %.
— Розрахунки за придбані лоти проводяться протягом семи робочих днів у національній валюті (гривня) за середньокомерційним курсом у день розрахунку.
— Додатково покупець сплачує 10 % від ціни продажу лоту як винагороду організаторам аукціону.
