• Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • Экран
  • Стиль
  • 111
  • О нас

111 слов

Прочитать

Поезія воєнної доби: «Назви мені місто – і я скажу тобі, де його рана»

28 Июнь, 2022

Прочитать

Маркіян та його відчуття снігу

14 Июнь, 2022

Прочитать

Непорозуміння, кримінал та інтриги лінгвістики

4 Июнь, 2022

Прочитать

Поезія воєнної доби: «Гітлера, Сталіна пережила, і цього переживу…»

26 Май, 2022

Прочитать

Містерії тіней та світла

24 Май, 2022

Стиль

Прочитать

Мода не може брехати

27 Октябрь, 2021

Прочитать

Шить в Париже

19 Март, 2019

Прочитать

Дело в шляпе!

15 Март, 2019

Прочитать

Умные часы — украинский стартап Force

6 Август, 2018

Прочитать

Киевлянин, которого мы потеряли

1 Август, 2018

 

inший Kyiv

Читать Смотреть Слушать
  • Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111
  • Про нас

inший Kyiv

  • Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111
  • Про нас

In 111, Арт

Лицар aka трікстер

649 Просмотров 30 Ноябрь, 2020

Лицар aka трікстер Pin It

Брежнєвська епоха тільки здається міцною конструкцією, насправді ж її зсередини роз’їдали древоточці – люди, які сперечалися з системою. Книга «Лицарі голодного Ренесансу» – про український авангард, не плутати з російським – написана саме такою людиною, Дмитром Горбачовим.

Якщо хочете побачити живими Богомазова, Екстер, Петрицького, Малевича, Пальмова, Бойчука, – вам сюди. Проте книга не обмежується розповідями про український авангард, бо вона стільки ж про нього, скільки про самого Дмитра Горбачова. Це він знаходив у запасниках українських музеїв запорошені пилом твори авангардистів. Це він водив Києвом французьке подружжя Маркаде, яке займалося Малевичем (і КДБ слухняно ходив слідом). Це він, змінюючи назви й навіть дати, «протаскував» роботи заборонених художників на радянські виставки. В розлогому мемуарі (а мемуар з мистецтвознавчо-історичним дослідженням тут геть переплелися) автор книги постає зухвалим трікстером, який хоч і боявся покарання, але діло своє робив, дулю в кишені тримав, систему точив.

З книгою не можна не сперечатися – є хиби коректури, будова пістрява, є повтори, і це питання до упорядника (до речі не вперше виникають питання саме до цього упорядника). Не можна не сперечатися зі схильністю автора до поетичних узагальнень («безкорисливість – генетична в українській культурі»). Але й не можна не заразитися його натхненням.

Дмитро Горбачов. Лицарі голодного Ренесансу. Упорядник Олексій Сінченко. Київ: Дух і Літера, 2020

 

«Щоправда, траплялося, я відкривав забрало і витягав дулю з кишені. Так сталося з моєю статтею в журналі «Всесвіт». Статтю про художників 1920-х років подав я головному редакторові Коротичу. У верстці я з подивом побачив трафаретні компліменти комуністичній партії, поміж яких були не такими помітними імена ще донедавна заборонених авангардистів. – Так годиться, – пояснив мені Коротич. – Читачі візьмуть незнайому їм інформацію і легко проминуть банальні заклинання. Інакше статтю не дозволять друкувати.

Дві ночі я не спав і думав, чи варто продавати душу дияволу. Переміг здоровий глузд. Нехай люди дізнаються про нашу історію більше. Єдине, на що я не погодився, це на слова «петлюрівська нечисть». В мене було сказано «петлюрівці». Коротич погодився на мою вимогу. Коли я цю публікацію розсилав друзям, я викреслював в тексті те, чого не писав. До честі Коротича, він був культуртрегер і вибирав аж до стелі всі культурні можливості».

Текст: Марина Полякова

Дмитрий Горбачевчитать
Share

Читайте также

Просмотр

Вторая тройка

Просмотр

Филологический травелог

Просмотр

О преодолении

Просмотр

«Никто не заключит в объятья ни сына, у которого нет отца, ни отца, у которого нет сына»

Просмотр

Птичку жалко

Просмотр

Чи є пророк у вітчизні своїй?

Просмотр

3+3

Предыдущий пост

Музичний Тиждень

In Тиждень

Музичний Тиждень

Просмотр

Следующий пост

Елена Живкова: Музейная авантюра-3

In Арт

Елена Живкова: Музейная авантюра-3

Просмотр

Instagram вернул неверные данные.

© 2022 inший Kyiv - All Rights Reserved.

Партнер сайту: