Київський театр оперети презентував нову концертну програму – «Вечір вальсу». Попри певну стагнацію у сфері культури та постійні обмеження, Оперета в новому 87-му сезоні працює так, ніби обмежень не існує. Нещодавно пройшов грандіозний Концерт автентичної британської музики, у грудні відбудеться прем’єра драматичної опери «Амадеус», а кілька днів тому зазвучав вальс.
Однак перш ніж розповісти, що чекає глядачів на святі вальсу, згадаємо про важливу для закладу подію. Перед концертом Оперетою, тобто художнім керівником Богданом Струтинським, і Міжнародною юридичною фірмою Integrites в особі керуючого партнера Олексія Феліва був підписаний Меморандум про співпрацю.
Integrites виступить юридичним радником для театру, візьме на себе поточні питання і тим дозволить Опереті сфокусуватися на профільній діяльності: створенні нових програм, оперет, мюзиклів. Така співпраця є прекрасним прикладом для вітчизняного бізнесу, який ще не розуміє (або удає, що не розуміє), навіщо допомагати культурі, та якими засобами це можна робити.
Ну а «Вечір вальсу» – це ніби бокал гарного шампанського, і яскраві бульбашки весело стрибають у голові під звуки музики. Сьогодні ми вже не можемо зрозуміти, чому прекрасний танок у ритмі 3/4, який є символом вишуканості та ніжності, так важко приживався, за що, наприклад, російський імператор Павел I заборонив «вальсену» спеціальним наказом.
Виникнувши з народних провінційних танців (австрійського лендлера, чеського фуріанта, французького вольта та інших), вальс прийшов для аристократичних бальних залів і довго вважався малопристойним. Ну як інакше, коли розпалений кавалер майже притискає юну дівчину, одягнену в ампірну легку, напівпрозору сукню з величезним декольте? Молодим весело, а матінку, що спостерігає за цим з кутка, вже відливають водою.
Чималий шлях довелося пройти вальсу аж допоки він не став королем музики – завдяки Штраусу, Шопену, Чайковському… Про карколомну історію вальсу розповідає солістка Оперети Мар’яна Боднар, яка веде концерт (і виконує вальс Джульєтти з опери Гуно).
В програмі звучать знайомі й улюблені «Вальс квітів» з «Лускунчика» Чайковського, мелодії з «Маскараду» Хачатуряна, з фільму «Мій ласкавий і ніжний звір» Доги, «Дніпровський вальс» Шамо, «Доміно» Феррарі… Є й сюрпризи, наприклад, композиція «І вальс триває», створена відомим актором Ентоні Хопкінсом, який виявився ще й талановитим композитором. Вальси співають, вальси танцюють, не один раз глядачі заливають аплодисментами оркестр Оперети під керівництвом Сергія Дідка, і все дійство – велике й радісне свято прекрасного музичного надбання людства.
Текст: Марина Полякова
