Міні-монументи, Бухара і Самарканд, чорно-біле майбутнє, слон-Бог і Марчук – «Інший Київ» розпочинає 2024-й рік дайджестом найцікавіших виставок столиці.

Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21а)

Перша київська виставка нового року є одночасно затишною, кумедною та глибокою – Анна Атоян представила свої «Міні монументи»: живопис, батик, левкас, скульптуру (на головному фото). Попередній її персональний проєкт на цьому майданчику ми бачили у грудні 2019-го, тоді персонажі втекли з Едему, а тепер – вже добряче обжилися у земному світі, який нещодавно здавався майже безпечним, пам’ятаєте? «Минуле лишилося в минулому, здається, навіть у попередньому житті. І чим більше нас затягувало: спочатку в карантин, потім у війну, у блекаути, тривоги, тим недоречніше яскравим, безтурботним, майже міфічним і несправжнім почало здаватися минуле. Ніби все це було не зі мною, не з нами. Отже, тут недоречне минуле, якого не було… і трохи сьогодення, яке, сподіваюсь, скоро стане минулим», – говорить художниця про свій ностальгічний теплий проєкт.

Дукат (вул. Володимирська, 5)

До 23 січня триває виставка живопису та пастелей Матвія Вайсберга «Дорожній щоденник. Бухара. Самарканд» (і це продовження проєкту «Дорожній щоденник», який розпочався ще у лютому 2022-го, коли художник з родиною виїхав на кілька місяців до Європи). Подорож до Середньої Азії відбулася 2023-го за підтримки Посла України в Узбекистані Михайла Дорошенка і перетворилася на дослідження звичаїв, мистецтва, архітектури, старовини та сьогодення Узбекистану. «Важко уявити всю цю красу. Ходиш, ходиш і дивишся, насичуєшся. Постійний удар по очах від неймовірної, досконалої краси. Причому краса з таким, я б сказав, математичним ухилом. Тому що там всюди косинуси, синуси, коли обчислювалися всі ці форми, купола чи мінарети, всі ці арки… Дивний просто, я зрозумів, народ математиків. Неймовірний центр культури та мистецтва», – розповідав Матвій Вайсберг журналу «Візіонер». І йому, без сумніву, вдалося передати у роботах захват від побаченого.

Національна академія мистецтв України (вул. Бульварно-Кудрявська, 20)

Перед самим Новим роком відкрилася виставка сучасного мистецтва «Біле та чорне» (White and Black), – вишукана за гамою, тонка, якісна. Ще б пак, куратор Ігор Абрамович зібрав зірок: Олександра Дубовика, Олександра Животкова, Єгора Зігуру, Тіберія Сільваші, Арсена Савадова, Олега Тістола, Анатолія Криволапа, Павла Макова, Віктора Сидоренка, Олесю Джураєву ті інших. Попри те, що зазвичай нелегко добитися чистого звучання колективного проєкту, де сперечаються стилі, теми та індивідуальні манери, тут все вийшло вдало. Організатори пояснюють: «В самій назві виставки закладені дуалістичні емоції, складні асоціації, що народжують оптимістичні думки, адже всім відомо, що найтемніший час перед світанком, а це завжди надія на оновлення, прийняття правильних рішень, на майбутнє».

Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9)

Триває ретроспективна виставка «Іван Марчук. Відомий невідомий», де представлені твори художника з різних циклів і навіть ті, яких глядачі ще не бачили. «Виставка не обмежується лише ретроспективою творчості видатного митця Івана Марчука. Вона є спробою розглянути його внесок з іншого ракурсу, аналізуючи всі аспекти творчості. Саме тому концепція побудована на протилежностях: політичне – аполітичне, свобода – неволя, сприйняття – несприйняття, відоме – невідоме», – розповідають організатори.

Avangarden Gallery (вул. Січових Стрільців, 23а)

До 23 січня триває колективна виставка «Тут були художники». До неї увійшли роботи, створені у рамках семиденної артрезиденції українських митців в Карпатах. 15 художників з різних регіонів об’єдналися, щоб осмислити нашу історію як загальне ціле. Упродовж тижня кожен із них мав необмежену можливість взаємодії з матеріалом, аби глибше пізнати себе та створити власний відбиток у часі та подіях – на противагу болючим шрамам війни. Виставка представляє мистецькі твори, інспіровані природою, силою гір, магічними ритуалами та навіть історіями мольфарів про минувшину. До експозиції увійшли 40 робіт: живопис і графіка, скульптура, кераміка, колаж…

Я Галерея (вул. Хорива, 49б)

Дмитро Молдованов, представник «нового наїву», впізнаваний візуально, багатьом добре знайомі його яскраві кольорові роботи на важливі теми нашого буття. Але він непередбачуваний у своїх темах та інтерпретаціях, і кожна виставка – атракціон. Про що проєкт «Дорога до слона»? «В зимовий перехідний період року кожен по-різному відчуває присутність вищого, доброго, особливої сили, що нас тримає. Дорога до слона – це про індивідуальний шлях до персонального Бога. Незалежно від віросповідання чи релігії, в складні часи ми шукаємо підтримки, що допомагає впоратися з випробуваннями, бо залишатися наодинці – страшно», – розповідають організатори.

Мала галерея Мистецького арсеналу (вул. Лаврська, 10)

«Крізь мої стіни промені сонця торкаються твоїх» – це сьома виставка у серії діалогів художників та художниць в межах проєкту «Одне з одним. Просторові діалоги». Цього разу діалог ведуть Дарія Кузьмич та Марина Макаренко. В інтерактивній інсталяції Дарії Кузьмич час і методи взаємодії між об’єктами та тілом переплетені з нетривкими житловими просторами. Заглиблення у системи таких взаємодій формує гібридний простір, де Сонце є активним співавтором. У відеороботі Марини Макаренко уявлення про Сонце продовжує існувати як імпульс для спекулятивних міркувань про тілесність, час та історії, власні та колективні, реальні та вигадані.

Головна світлина: Сергій Мазураш