Сухоліт, Карунська і Гурін, Мотика, Шкарупа, повернення до Вітчизни й багато графіки – «Інший Київ» рекомендує відвідати найцікавіші виставки столиці.

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)

Олександр Сухоліт – відомий скульптор, живописець і графік. Виставка «Літографія» представляє його графічні роботи останніх років, впродовж яких він експериментував із технікою літографії. Галерея розповідає про свого автора: «Його роботам притаманна таємничість з деякою сакральністю, наповнена архетипічними образами. Окрім вітальних сюжетів в його творах важливу роль грає сама Лінія, дуже точна і неймовірно легка… Як в японському монохромному живописі, лінія продовжує рух руки художника і завершується в досконалій формі на листі…» (фото – Сергій Мазураш).

Imagine Point (просп. Голосіївський, 86/1, вхід з проспекту)

Галерея разом із куратором Олексієм Малих уміють дивувати. Виставка «Крізь час», на якій представили свої просторові об’єкти скульпторка Світлана Карунська та живописець Володимир Гурін (сьогодні воїн), дивує внутрішніми римами, фантазією художників, наполегливістю формального пошуку. Основні матеріали у митців схожі, прагнення одне – працювати з формою. Але підходи й фінальний результат різні. Якщо Світлана часто, хоч і не завжди, оголює прийом, залишає видимим картон і демонструє його власну красу, то Володимир докладає багато зусиль, щоб основу сховати, задекорувати (його естетика поступово еволюціонувала із пастозного живопису) й глядачу залишається одне – з подивом питати «як це зроблено?». Поєднання в експозиції тонких, вишукано збалансованих скульптур Карунської та «буйних», життєрадісних монументальних панно Гуріна – зачаровує (фрагмент ескпозиції – на головному фото).

Музей української діаспори (вул. Князів Острозьких, 40-б)

Триває виставковий проєкт «Я вернусь до своєї Вітчизни…» до 30-річчя закладу, у якому представлені роботи з фондів як самого Музею української діаспори, так і Національного художнього музею України, а також із приватних колекцій. Експозиція розповідає про кілька поколінь світових українців, які були змушені залишити батьківщину в період бездержавності, але зберегли українську ідентичність. Мистецький розділ експозиції представлено творами живопису та графіки учасників української групи «Ecole de Paris», роботами династії Кричевських, українських австралійських мистців. Експонується цілісна збірка живопису та графіки членів Об’єднання Мистців Українців в Америці (ОМУА). Вперше в Україні можна побачити рисунки Миколи Бутовича, Петра Холодного (мол.) та графічні твори Віктора Цимбала, які були нещодавно передані до музею.

Atelier 36 (Андріївський узв., 36)

У серії міських пейзажів «(Не)зайві деталі» київський живописець Євген Чорний торкається екзистенційних питань, що гостро постали перед нами в останні два роки. Ця серія починається як емоційний відгук художника на початок повномасштабного вторгнення і продовжується його роздумами про природу прийняття тих елементів реальності, до яких людська свідомість неминуче пристосовується. «Київський пейзаж Євгена балансує між відчуттями безпеки та тривоги. Задвірки та прохідні двори, де ніколи нікого не зустрінеш, непоказні сторони рідного міста, стають прихистком під час бурхливих подій. Труби й дроти, що сперечаються із чистотою ліній, шумлять у небі, утворюють нервову та кровоносну систему міста та забезпечують зв’язки», – пишуть організатори.

Я Галерея (вул. Хорива, 49-б)

Триває виставка  робіт знаного українського скульптора Ярослава Мотики «Трошки еротичне». В експозиції розкриваються теми «тілесності, близькості, еротизму і сексуальності у творчості автора», – розповідають організатори проєкту. Сам майстер називає всі ці теми «трошки еротичне». До експозиції увійшли рисунки та свіжі скульптурні роботи, створені у 2023–2024 роках, «здебільшого ручна ліпка з шамотної глини – грубі маси й виразність експресії, небажання вигладжувати поверхню робить їх максимально сучасними та монументальними». Це перша персональна виставка Ярослава Мотики у Києві, попри поважний вік автора, 81 рік!

Совіарт (Андріївський узв. 22-а)

«Наше життя складається з багатьох циклічних речей. Як пори року, так і прояви соціального буття. Часто ми подумки повертаємося до певних спогадів, моментів. Митці мають в цьому окремий привілей – можливість повторного переростання твору. Це є певним аспектом жадання самоперевершення, яке відточує твір за видимі межі його існування. Валерій Шкарупа є тим митцем, який невпинно вдосконалює кожен твір до перфекції. І в цей же час даний проєкт має певну символічність взаємодії його творів та мистецького простору Soviart», – розповідають куратори виставки живопису Валерія Шкарупи «Recurrence». Це третя персональна виставка автора тут і перша в контексті відзначення 30-тиліття всеукраїнської творчої спілки «БЖ-АРТ». «В чомусь, можна сказати, це ретроспективна виставка. Але насправді її контекст виходить за межі часопростору і втілює метафізичне відчуття повернення, яке найкраще визначається терміном Recurrence».

Portal 11 (вул. Трьохсвятительська, 11)

Про свою персональну виставку «Архіпелаг» художниця Аглая Ногіна розповідає так: «Останні півтора роки я опинилася далеко від близьких подруг, з якими звикла проводити багато часу. Цей проєкт присвячено жіночій дружбі, жіночності, жіночій силі та красі. Жіноча дружба для мене – це щось виняткове і дуже енергетичне. Саме поруч з жінками, яких я вважаю близькими мені по духу, з’являються сили й відновлюється ресурс. Я працюю на межі авторських текстів і техніки високого друку ксеролітографії, експериментуючи з результатами й не маючи ніяких внутрішніх обмежень щодо остаточного вигляду цього проєкту».

Voloshyn Gallery (вул. Терещенківська, 13)

Куратор групового проєкту «Дивлячись у розриви» Нікіта Кадан говорить: «Історія українського мистецтва – це розірвана історія і водночас історія розривів. Перервані оповіді, знищені твори, репресовані автор_ки, гучне мовчання, переписування минулого згідно зі щоразу новою панівною ідеологію, трагедії конформізму та віртуозність самовиправдання, ламання себе через коліно, перевзування у повітрі, зміна імені на півдорозі, розщеплення особистості. Або мученицьке самоспалення із подальшим оберненням попелу у бронзу. А бронза, як відомо, щоразу краде у попелу його власний сенс. Чи можливо вештатись ландшафтом катастрофи? Чи є фланери на кривавих землях? Відповідь цієї виставки ствердна». Учасники виставки: Катерина Алійник, Сергій Ануфрієв, Євгенія Бєлорусець, Андрій Бояров, Давид Бурлюк, Даша Чечушкова, Оля Єрємєєва, Флоріан Юр’єв, Тетяна Яблонська, Олег Голосій, Костянтин-Вадим Ігнатов, Тіберій Сільваші, Федір Тетянич, Нікіта Кадан, Катя Копєйкіна, Влодко Костирко, Юрій Лейдерман, Катерина Лисовенко, Марія Примаченко, Влада Ралко, Кристина Мельник та інші.

Центральний будинок художника (вул. Січових Стрільців, 1–5)

У ЦБХ – багато графіки. Там проходять два виставкових проєкти: культурно-мистецький проєкт «X Всеукраїнська трієнале “Графіка-2024”» і дванадцята Виставка-конкурс імені Георгія Якутовича. В рамках трієнале представлено 135 графічних творів 89 художників. Рисунки, акварелі, пастелі, гравюри, комп’ютерна графіка різної тематики та емоційного забарвлення – усе це демонструє поліфонічну картину сучасної української графіки.

До експозиції виставки-конкурсу імені Георгія Якутовича увійшло понад сто творів 50 авторів. Мета конкурсу – презентувати найкращі твори провідних і молодих українських художників у галузі книжкової ілюстрації, естампу та оригінальної графіки, сприяти всебічному розвитку і популяризації графічних мистецтв.

Український Дім (вул. Хрещатик, 2)

«Що таке дорослішання? Прийняття відповідальності, сепарація від батьків, пізнання себе, обстоювання кордонів, кава без молока або чай без цукру?» Про це на фотовиставці «інтроспекція.нотатки» розмірковує Молодіжна редакція в межах програми Українського Дому «Мистецтво змін». Представлено 60 творів 19 фотографів і фотографок віком від 17 до 27 років. Через світлини вони розповідають про власні історії дорослішання, самопізнання, внутрішнього зростання і про свої відчуття від змін, які переживає сучасне молоде покоління. У рамках виставки також відбудуться авторські перформанси від студентів мистецьких напрямів: вистави, монологи та інші форми культурного відображення.

АВС-арт (вул. Глибочицька, 32-в, третій поверх)

Групова виставка «Дивина звичайна» (живопис, графіка) «дарує глядачам нев’янучу красу» – тематичну добірку квіткових мотивів у творчості класиків і сучасників українського мистецтва. В експозиції роботи таких митців, як Адальберт Мартон, Зеновій Флінта, Іван Остафійчук, Віктор Зарецький, Андрій Гуренко, Ольга Кравченко, Сергій Савченко, Борис Буряк, Михайло Поживанов, Михайло Демцю, Олексій Литвиненко, Ольга Петрова, Валерій Шкарупа, Ернест Контратович, Олександр Бондаренко, Олег Ясенєв, Андрій Коцка, Ярослава Музика та інших.