Другий фестиваль «Книжкова країна» пройде на ВДНГ 26–29 вересня.

Порівняно з іншими містами, літературне життя Києва буйно квітне. У більшості великих міст України (про маленькі мовчимо) про книжкові фестивалі й не чули, десь немає навіть пристойних книгарень. Lviv Book Forum цього року пройде без книжкового ярмарку – проблеми з майданчиком і фінансуванням. А кияни тільки-но відвідали KyivBookFest і вже готуються до наступного фестивалю. Причому «Книжкова країна» проводиться вдруге за цей рік, минулий фестиваль пройшов у квітні.

Що заплановано? Книжковий ярмарок, зустрічі з письменниками, спілкування з видавцями, Павільйон творчої репрезентації військових та ветеранів #Фронтмени, освітній простір, презентації книжок, майстер-класи, простір настільних ігор і дитячий майданчик.

«Інший Київ» оглянув програму заходів, вибрав найцікавіші на свій смак і пропонує вам чудову сімку найкращих фестивальних подій.

26 вересня, четвер

17:00 та 20:00, Оранжерея – Музично-літературний перформанс «Наші двадцяті. Слово. Музика».

Проєкт присвячено музиці та літературі 1920-х років, які стали часом розквіту українського модернізму. Метою перформансу передовсім є можливість безпосередньої живої взаємодії із творчістю композиторів та письменників, знайомство з їхніми стилістичними орієнтирами, віднайдення актуальності для нас-сучасних. Актори фільму «Будинок “Слово”. Нескінчений роман»  Геннадій Попенко та Роман Ясіновський зачитають фрагменти творів митців 1920-х, образи яких вони втілили на екрані. NotaBene Chamber Group Національного будинку музики виконає Другий та Третій струнні квартети Бориса Лятошинського – твори, що презентують творчі пошуки композитора протягом 1920-х. Модератори – літературознавиця Ярина Цимбал та культуролог Олександр Островський покажуть взаємозвʼязки слова і музики цього періоду та окреслять загальні тенденції мистецького простору «Наших двадцятих».

27 вересня, п’ятниця

16:00, павільйон № 4, зал 1 – Лекція Остапа Українця «Письменники, що брали участь у війнах. Витоки ветеранської літератури, вплив на глобальний літературний процес, сучасність». Організатор – Культурний десант.

Конфлікт є невіддільною частиною літератури впродовж усього її існування. Тому не дивно, що війна від найдавніших часів є джерелом для літературних історій. Українська література завжди була частиною світової, зокрема й у цьому контексті. А літературна рефлексія минулих воєнних досвідів є важливою основою для розуміння сучасних феноменів, які ми знаємо як ветеранську літературу. Представлена оглядова лекція допоможе публіці простежити способи говорити про війну від Гомера до Сервантеса, а також досвіди українських митців у світових війнах. Остап Українець — письменник та перекладач, засновник YouTube-каналу та видавництва «Твоя підпільна гуманітарка» (Твоя Підпільна Гуманітарка). Відомий читачам своєю прозою, зокрема романами «Дискордія», «Транс», «Малхут», а також перекладами письменників-фантастів: Говарда Філіпса Лавкрафта, Пітера Воттса, Девіда Мітчелла та багатьох інших. Навесні 2024 мобілізувався, військовослужбовець.

18:00, павільйон №1, зал 1 – «Ґанбаре! Майстерклас із вмирання»: розмова про невідому Японію та презентація книжки Катажини Боні. Організатор – Видавництво «Видавництво 21».

Що ми знаємо про Японію? Фудзіяма, ікебана, катана, якудза, суші, бонсай, самурай… У репортажах, що ввійшли до книги польської письменниці, репортерки Катажини Боні «Ґанбаре! Майстерклас із вмирання» – Японія, яка впродовж тисяч років переживає природні катаклізми, землетруси й цунамі, що забирають людські життя та залишають по собі тисячі зниклих безвісти. Японія, яка у ХХ столітті витримала атомне бомбардування та катастрофу на Фукусімі, масштаб наслідків якої влада замовчує. Як японці долають утрати та травми, як проживають катастрофи, як ставляться до смерті і про що воліють більше мовчати, ніж говорити, – саме цим темам присвячено книжку. У час, коли Україна переживає страшну руйнацію та зазнає дедалі більше людських утрат, важливо пізнати досвід нації, яка має свої, у чомусь подібні досвіди травм та їх подолання. Учасниці дискусії: Дзвінка Матіяш – перекладачка книжки «Ґанбаре! Майстерклас із вмирання», Богдана Матіяш – літературознавиця, літературна критикиня, Тетяна Бондарчук – японознавиця, письменниця, педагогиня.

28 вересня, субота

13:00, павільйон № 1, зал 1 – Черкаси: Проявлення. Літературне обличчя міста на Че. КруЧезна розмова з письменницями, видавчинями, перекладачками, ілюстраторкою та власником книгарні з Черкащини.

Фраза «Я з Черкас» часто змушує співрозмовника замислитися: це щось біля Києва? Чи десь між Черніговом і Чернівцями? Чи це справжнє місто, чи вигадане? Чим живе загадкове міфічне місто Че, «загублене» у самому серці України? Як звучить тамтешня говірка? Чим дихає ця земля, сплетена з легендарною минувшиною? Гості розмови знають про це (майже) все! Адже вони творять Книжкову Черкащину сьогодні. Учасники: Катерина Пекур – письменниця та сценаристка, Оксана Осмоловська – поетка та перекладачка, Ганна Литвиненко – перекладачка з Черкас, Анастасія Компанієць – ілюстраторка дитячих книг, дизайнерка та блогерка, Алла Титаренко – директорка та співзасновниця видавництва східної літератури «БІМБА», Неля Раіна – засновниця видавництва «Читай українською», редакторка, письменниця, Євген Магер – власник комікс-книгарні «Перший Том» у Черкасах.

15:00, павільйон № 1, зал 2 – Панельна дискусія на тему «Аудіоформати як тренд книжкового ринку: аудіокниги, літкасти, радіожанри». Організатор «LitCom»

Дискусія присвячена стрімкому розвитку аудіоформатів в Україні, викликам, які постають перед їхніми авторами, а також тому, як аудіоформати сприяють розвитку видавничого ринку, популяризації української книжки та її видимості у світі. Учасниця: Ольга Ольхова-Сухомлин – засновниця LitCom.

29 вересня, неділя

13:00, павільйон № 1, зал 2 – Борщ – гастрономічний маркер українців: презентація науково-популярної книги Світлани Короненко «Біблія борщу». Організатор – «Ярославів Вал»

Найперші рецепти борщу були надруковані 1682 року в кулінарній книжці Станіслава Чернецького «Compendium ferculorum, Albo zebranie potraw», і вони були без буряка! Найдавніші борщі готували з борщівником, а рецепт такого борщу зберігся в анонімному рукописному Радзивіллівському кулінарному збірнику «Moda bardzo dobra smażenia różnych konfektów» (1686–1688). Найдавніші, найархаїчніші борщі готували з кров’ю тварин і називалися вони кров’яними, їх досі готують на Волині, а у Польщі вони збереглися під назвою чорнина. Одним з найголовніших інгредієнтів борщу була риба: білуга, осетер, лосось, судак, оселедець, щука, короп, карась, окунь, тарань, кілька, хамса, тюлька та навіть рибна ікра. Є десятки рецептів алкогольних борщів з мадерою, портвейном, бургундським вином, французьким білим вином, сотерном, ромом. Ці та інші цікаві факти про борщ розповість авторка книжки з рецептами борщу Світлана Короненко.

19:00, павільйон № 1, зал 2 – Спецпроєкт з НФ «Стереотипи»: «Українські фантасти не потрібні на ринку?». Організатор – літературне об’єднання «Зоряна фортеця»

У кожній книжковій спільноті час від часу хтось пише: «Назвіть українських письменників, щоб писали справжню наукову фантастику!». І обов’язково в коментарях буде відповідь «Кідрук, Павлюк, все». З тих часів, як вся наукова фантастика у нас була перекладною, вже виросло нове покоління читачів, а стереотип, що переклади продаються краще, досі з нами. Чи ні? У дискусії візьмуть участь письменники, які дебютували на українському ринку у жанрі наукової фантастики. Учасники: Ярослав Ліндер – письменник, Олег Базилевич – письменник (військовий, сценарист, художник, поліглот), Анастасія Євстратенко – письменниця, менеджерка PEN Ukraine.

Повна програма фестивалю «Книжкова країна» на офіційному сайті. Вхід на всі події вільний.

Головна світлина: Сергій Мазураш, «Книжкова країна», квітень 2024 року