З Києва до Венеції – «GAIA-24. Opera del mondo» покажуть на Венеційській бієнале.
10 травня 2024 року в Києві відбулася світова прем’єра «GAIA-24. Opera del mondo», яку створила лабораторія сучасної опери «Opera Aperta» – а саме композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко. Вже за тиждень оперу представили у Роттердамі, на «O. Festival for Opera. Music. Theatre», у вересні її приймав Відень. 26 жовтня оперу побачать італійці та гості 60-ї Міжнародної художньої виставки Венеційської бієнале, що триває від квітня до листопада цього року. Показ відбудеться у церкві Сан-Лоренцо в районі Кастелло, історія якої починається чи то у VII, чи то у IX столітті. Вистава стане фіналом публічної програми Національного українського павільйону, що її організував Український інститут.
Нагадаємо, що першим великим твором Романа Григоріва та Іллі Разумейка була археологічна опера «Chornobyldorf» (2020) – масштабне і містичне видовище про постапокаліптичну Україну, в якому синтезовано музику, хореографію, перформанс і відео, минуле та майбутнє, національне і глобальне. «Chornobyldorf» мандрує світом і отримує призи, а минулого листопада на один день завітала до Київського національного театру оперети, й це було незабутнє шоу. Дніпровських просторів, які показані у «Chornobyldorf», – Каховське водосховище навпроти АЕС в Енергодарі, – більше не існує…
«“GAIA-24” має жанрове визначення “Opera del Mondo”. Цей термін має кілька історичних контекстів. Один з них – інсталяція архітектора Альдо Россо “Teatro del Mondo” – плавучий театр, який був створений в 1980 році для Венеційської бієнале та проіснував два сезони – один у Венеції та наступний на іншому боці Адріатичного моря в Дубровнику, – розповідає композитор Ілля Разумейко. – Опера, яку ми почали робити на березі Дніпра на лінії фронту, і яка відбула свої прем‘єри в Києві, у місті-порту Роттердамі та на березі Дунаю у Відні у вересні, коли всю Європу охопили повені, рухається далі своїми водяними маршрутами. Цього разу в напрямку Венеційської лагуни, вода якої така ж зелена, як і в Дніпрі між Запоріжжям та Херсоном».
Опера «GAIA-24» розповідає музичними та пластичними засобами про руйнівні наслідки підриву Каховської ГЕС 6 червня 2023 року, який здійснили росіяни. Автори твору апелюють до Гайї, давньогрецької богині Землі, дружини Урана. А також до «гіпотези Гайї», яку висунули вчені у 1980-х роках, – згідно з нею, планета Земля є живим саморегульованим організмом.
«Вже вдруге Український інститут є співорганізатором публічної програми Національного павільйону України на Венеційській бієнале і вдруге це відбувається в час повномасштабної війни Росії в Україні. Цьогоріч публічна програма присвячена темам Землі і Води. Опера “GAIA-24” у просторі середньовічної церкви Сан-Лоренцо у Венеції – місті на воді – набуває додаткової символіки діалогу між досвідами війни та викликами, які зараз постають перед усім людством», – говорить Анастасія Мануляк, керівниця напряму «Візуальне мистецтво» Українського інституту.
Опера, що триває близько 90 хвилин, поєднує ландшафт, що трансформується, людське тіло і театральну сцену у відкритий музично-театральний процес-ритуал. Постановка має три акти. У першому, «Songs of Mother Earth», звучить музика народів світу. Друга частина, «Cabaret Metastasis», включає багато сцен, побудованих на пластиці оголеного тіла. Третя, «Dance for Mother Earth» – це карнавал музичних жанрів, починаючи від репу й закінчуючи народними піснями.
Публічна програма організована Українським інститутом у партнерстві з Українським павільйоном на 60-й Венеційській бієнале, Goethe-Institut в Україні, ERSTE Foundation, TBA 21, Ocean Space, лабораторією сучасної опери «Opera Aperta» та агенцією proto produkciia, за підтримки ініціативи Museums for Ukraine.
«Для нас велика честь зробити свій внесок у публічну програму і через презентацію “GAIA-24” донести до громадськості тему, яка є особливо важливою для нас і яка вже висвітлюється в різних формах у програмах Goethe-Institut в Україні: катастрофічні наслідки російської агресивної війни для людей і природи. Екоцидний аспект цієї терористичної війни все ще недостатньо визнаний світовою громадськістю», – наголошує Фабіан Мюльталер, директор Goethe-Institut в Україні.
