Р.Е.П., сучасна ікона, розломи пам’яті, глухі думки, жива земля та анімагічне – «Інший Київ» пропонує добірку найцікавіших виставок столиці.

Національний художній музей України (вул. Грушевського, 6)

До 20-річчя групи Р.Е.П. (Революційний Експериментальний Простір) відкрилася велика ретроспектива, де представлено основні твори групи в різних медіа – перформансу, інсталяції, відео. «Художнє об’єднання, що виникло на хвилі Помаранчевої революції у 2004 році, мало виняткове значення для розвитку мистецького і соціокультурного життя України перших десятиліть ХХІ століття. І хоча Р.Е.П. позиціонують себе як колективного автора, художники та художниці мають конкретні імена: Ксенія Гнилицька, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Володимир Кузнецов, Лада Наконечна, Леся Хоменко, – пишуть куратори виставки. – Група Р.Е.П. підіймала питання демократії, суспільства, субʼєктності, культури та політики, розвитку спільнот, євроінтеграції, патріотизму. Численні акції, перформанси, гепенінги групи, створені між двома революціями, зараз набувають нової актуальності». У рамках виставкового проєкту пройдуть кураторські та авторські екскурсії, дискусії, майстер-класи.

Imagine Point (просп. Голосіївський, 86/1, вхід з проспекту)

У великій залі галереї розпочалася виставка «Contemporary Icon», яка представляє роботи із колекції галереї. «З давніх часів художники намагалися оживити, “олюднити” канонічні зображення, надати біблійним персонажам портретні риси, наділити їх нетиповими для іконографії окрасами. А в межах релігійних сюжетів давали волю власній фантазії і прагнули розкрити свій талант, – пишуть організатори. – Виставка об’єднала твори сучасних українських художників із різною мірою співвідносності – і ті, що несуть у собі пряме, усвідомлене посилання на естетику ікони та біблійну сюжетність, і ті, в яких спільність із ними читається у композиції, колориті, стилістиці зображення персонажів, настрої та глибинній суті».

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)

«На виставці представлені роботи художників галереї, твори різних років, стилів та жанрів, яких об’єднує єдина якість – талант», – повідомляє галерея (чи не занадто лаконічно для такої якісної та багатої колекції?). На вас чекає: добірка найкращих робіт українських митців, можливість згадати минулі виставки, на яких було представлено деякі роботи, а також відчути культурну глибину діяльності галереї та подивитися на мистецькі твори з нового ракурсу.

Kirisenko Art Gallery (вул. Золотоустівська, 25, територія ЖК «Шевченківський»; заїзд через центральну арку у двір ліворуч)

Проєкт Єгора Зігури «Розломи пам’яті» продовжує відому серію скульптур «Післясьогодні», ставлячи акценти на швидкоплинності часу та вразливості культури. «Через масштабні, монументальні роботи, що зберігають риси античної естетики та глибоко патиновані часом, художник досліджує хисткість цивілізацій, схильних до руйнації та забуття. Тріщини на скульптурах, застиглі миті, що закарбовані у бронзі, віддзеркалюють не лише велич, а й тіньову сторону людської спадщини, – зазначають організатори. – Художник звертає увагу на циклічний розпад, який може охопити суспільства, що загрузли у надмірному споживанні та духовному спустошенні, запрошуючи відвідувачів виставки роздумувати над власним місцем у плинності історії».

Tauvers Gallery international (вул. Ольгінська, 6)

«Проєкт “Невизначеність” виник майже спонтанно і розвивався в часі. Два автори, Наталія Лісова та Олег Малов, не знали один одного особисто і не бачили робіт один одного. Випадково, під час розмов і перегляду робіт в інтернеті, відбулася зустріч фотографії Олега з живописом Наталії. Спочатку уявна, згодом –  як реальний діалог та усвідомлення суголосності, – розповідає кураторка Валерія Пітеніна. – Ландшафт, майже безлюдний, але не пустий, є спільною територією розмови двох авторів. Живопис моделює уявний простір, зводячи його до символічного універсального ландшафту. Фотографія навпаки – розчиняє реальний урбаністичний простір у мерехтінні спалахів та растру. Спільним для авторів є відчуття невизначеності простору існування. А разом з тим – невизначеності майбутнього, часу, наслідків власних дій. Невизначеність несе в собі тривогу, але й силу формувати нову реальність за власним задумом. Достатньо чітко означених вертикалей або горизонталей, контрасту чорного і білого, щоб домалювати в уяві деталі, розлогі історії, конкретні горизонти. Отже, всій примарності оточуючих конструкцій протиставляємо єдине, що безспірно маємо, – самих себе».

Goldens (вул. Л. Первомайського, 4)

Виставка живопису «GS Art Store. Winter Private Sales» охоплює часовий проміжок від 1900-х до 2010-х та включає роботи митців різних художніх шкіл та напрямів. До експозиції увійшли твори знакових для українського мистецтва авторів, зокрема: Марфи Тимченко, Сергія Шишко, Карла Звіринського, Давида Бурлюка, Миколи Глущенка, Василя Хмелюка, Володимира Патика, Зої Лерман, Михайла Ліщинера, Віктора Гонтарова, Тетяни Голембієвської, Віктора Зарецького, Олекси Новаківського, Івана Труша, Василя Кричевського, Юрія Химича.

SPLAV (вул. Нижній Вал, 23; у двір через арку, 1-й під’їзд, 3-й поверх)

На виставці «Кімната, де думки стали до болю глухими» Олена Курзель представила твори, які розповідають про стан граничного відчуження особистості від реальності. «Залучаючи об’єкти та живопис, авторка вибудовує обшир для роздумів про суб’єкта, що воліє мислити себе об’єктом. Художниця розмірковує, як усвідомлення власної вразливості зумовлює бажання замкнутися в собі, аби сховатися від усіх небезпек світу. Втім, що, коли цей гаданий сховок обернеться розчиненням свого я у самозгубній байдужості?» – пишуть організатори.

Арт-простір бібліотеки імені Миколи Гоголя (вул. Велика Васильківська, 136)

Арт-об’єднання «Kyivphotos-Hall 2012» відкрило спільну виставку української та італійської художньої фотографії «Хроніки війни і миру» – автори: Чіро Кортелесса (Ciro Cortellessa, Italy) і Валерій Лещинський (Україна). Валерій Лещинський – киянин, засновник та куратор «Kyivphotos-Hall 2012», Чіро Кортелесса – фотожурналіст, який присвятив свою кар’єру документуванню конфліктів та їхніх наслідків для мирного населення. Його погляд завжди зосереджений на деталях, а пристрасть до репортажу через фотографії дозволяє донести до людей трагедії війни. Репортажі Чіро Кортеллесса отримали нагороди на багатьох міжнародних конкурсах, серед яких одна з найпрестижніших – PX3 Paris за репортаж, створений в Україні. «Світлини цієї виставки хронікально фіксують спектр відтінків попелу і вогню, крові та випаленої землі, маскувальних сіток і тепловізорів, запилюжених підвалів-укриттів і великих світлих локацій громадських маршів. Художньо концентрують відтінки болю, несправедливості, гніву, але головне – надії».

Національний музей літератури України (вул. Б. Хмельницького, 11)

Рік був важкий, попереду невідомість, а виставка «Чаклунка-Зима» – безхитрісна, наївна, майже дитяча – створена, щоб відігрітися та посміхнутися. «Лариса Пуханова працює в техніках олійного живопису, гуаші, акварелі, малюнка олівцем, ручкою чи фломастером. Її роботи вирізняються тематичним та жанровим розмаїттям, – розповідають організатори. – Міські пейзажі, портрети й натюрморти змінюються зображенням казкових та фантазійних образів. Сюжети з міфічним  підтекстом з легкістю переносять нас в захопливий світ дитячих мрій та ілюзій».

Бібліотека імені Павла Тичини Дніпровського району міста Києва (вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24)

Виставка «Жива земля» буде особливо цікава тим, хто закоханий у народне ужиткове мистецтво. Народна майстриня України, арттерапевт Світлана Філаткіна представляє маловідомий розпис України – слобожанський. «За радянських часів розкручували тільки петриківський розпис, про слобожанський забули взагалі, й він майже зник. Але на початку 2000-х років його почали відроджувати чотири майстрині у місті Старобільськ Луганської області. Слобожанський розпис – це декоративне оздоблення цілком практичних предметів. Ним прикрашали побілені стіни сільських хат, кухонні дошки, мисники і весільні скрині. А от особливість розпису в тому, що виконується він у змішаній техніці – пальцем та пензлями. Саме таким чином майстри народної творчості залишили свій відбиток в історії народного мистецтва», – розповідають організатори.

Центральний будинок художника (вул. Січових Стрільців, 1–5)

Триває Всеукраїнська різдвяна виставка, на якій представлено близько 200 творів живопису, графіки, декоративно-прикладного мистецтва українських художників. Це, зокрема, твори таких митців як Віра Баринова-Кулеба, Юрій Пшеничний, Василь Андріяшко, Олександр Ольхов, Віктор Ковтун, Іван Пилипенко, Михайло Поживанов, Марія Полякова, Володимир Чернявський та багатьох інших.

Національний музей Тараса Шевченка (бул. Тараса Шевченка, 12)

На виставці «Сині чудасії» представлено 35 унікальних робіт Марії Примаченко з колекції музею. Сині та блакитні кольори у творах художниці наповнені енергією душевного піднесення, вірою в чудеса та передчуттям доброго майбутнього. «Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей; там, на піску, малювала я всілякі квіти, раніше бачені. Аж раптом помітила я синій глей, і він так мені сподобався, що я набрала його в пелену й розмалювала нашу хату… Кожен приходив дивитися на дивину», – згадувала Марія Примаченко.

Національний музей Тараса Шевченка (бул. Тараса Шевченка, 12)

25 грудня відкриється виставка Марини Бойко «Анімагічне». Харківська художниця йде тонкою межею між реальним та магічним, працює з міфологічними сюжетами, вписуючи їх у власний макрокосм і надаючи їм особливої форми за допомогою сучасних декоративних елементів. «Живописні та графічні роботи художниці сповнені героями-тотемами, героями-духами, часто це тварини, зокрема екзотичні, що зосереджують в собі давні, язичницькі вірування в сили природи, що нас оточують. Такі образи наче перебувають поза простором і часом, спрямовуючи думку глядача в нестерпну безмежність вічного. Марина Бойко пропонує приміряти личини тварин, наче маски, і в такий спосіб заглянути глибше в самих себе», – анонсує музей.

Головна світлина: фрагмент виставки «Р.Е.П. Історія» у НХМУ.