Модернізм (ненадовго) в Україні, Коткови, підсобні, післяобрази Маріупольського театру, митці на фронті, свідчення, молитви й те, що нас тримає, – «Інший Київ» відкриває добіркою найцікавіших виставок столиці четвертий рік великої війни, тому що мистецтво рятує.
Національний художній музей України (вул. Грушевського, 6)
У проєкті «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні 1900–1930-х» музей продовжує розпочату у 2019 році розповідь про наш модернізм. Представлено 57 творів живопису та графіки 27 митців із колекції NAMU, серед яких: Олександра Екстер, Олександр Богомазов, Анатоль Петрицький, Віктор Пальмов, брати Бойчуки, Вадим Меллер, Ель Лисицький, Василь Седляр, Олександр Архипенко, Василь Єрмілов та інші. Твори цих митців-зірок через війну і необхідність убезпечити національне надбання були вивезені до Європи й дуже успішно там «гастролювали», ставши інструментом культурної дипломатії. Зараз у глядачів є чудова можливість побачити безцінні роботи, які скоро знову будуть вивезені, відчути силу й талановитість українського модернізму та ауру (у бен’ямінівському сенсі) справжнього мистецтва, яке вкорінено у свою епоху. Під час виставки пройдуть екскурсії, лекції та інші заходи.
Музей сучасного мистецтва України (вул. Є. Коновальця, 44-а)
Музейний проєкт «Сімейні цінності – Родинні зв’язки» продовжується, представлено одну з найяскравіших мистецьких династій – родину Коткових. Виставка, на якій демонструється чимало невідомих широкому загалу робіт, відкриває нові грані творчості Ернеста, Валентини та Ігоря Коткових. «Ернест Котков – видатний художник-монументаліст, його роботи можна побачити у знакових місцях Києва: від Річкового вокзалу до аеропорту “Бориспіль”. Проте в його живописних та графічних творах відкривається ще одна сторона митця – філософська, глибока, емоційна. Валентина Коткова – художниця, яка майстерно поєднувала традиційні техніки із сучасними естетичними принципами. Її камерні гобелени сповнені тепла і гармонії. Ігор Котков – представник нового покоління, чий творчий шлях пройшов через мультиплікацію та театрально-декораційне мистецтво. Його живопис наповнений символізмом, пошуком сенсів і глибокими чуттєвими мотивами», – розповідають організатори.
Imagine Point (просп. Голосіївський, 86/1)
Виставка «Підсобні» – про те, що робить місто містом, складним механізмом, системою, де нашаровуються культури, пам’яті, сенси. Про тих, хто робить місто містом, непомітно щоденно дбає про нього, чистить, причісує, миє. Про те, що залишається від міста, що перемішується із ґрунтом і піском, те, що колись знайдуть наші нащадки… В експозиції дуже вдало, гармонійно поєдналися роботи трьох митців: Валерія Хадеєва (живопис, колаж, інсталяція), Анни Проценко (графіка, живопис) і Євгена Штейна (інсталяція, скульптура). Підсобні – це люди у помаранчевих жилетах, які дбають про місто, залишаючись здебільшого «невидимими». Але тут самі художники «взяли на себе відповідальність бути підсобними та зафіксувати трохи історії міста Київ. Бо час дуже руйнівний зараз. І, можливо, ми докладемо кілька цеглин до ДК імені Києва», – говорять автори.
Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)
Відкрився проєкт «Післяобрази» Михайла Деяка: сорок два стільці, жодного однакового, кожен – ніби відбиток зруйнованої реальності. «Я здійснив спробу створити образ війни, не відображаючи бойові дії або військові засоби, а сконцентрувавши увагу на пам’яті – пам’яті про театр, про місто та людей, яких було жорстоко вбито, – розповідає художник. – Шлях до цієї інсталяції пролягає через Маріупольський драматичний театр, з яким у мене було заплановано реалізацію спільного проєкту в березні 2022 року. На жаль, не склалося… Для мене було вкрай важливим відреагувати на ці події, і я дійшов висновку, що саме через трагічну історію з драмтеатром можна глибше розкрити тему війни. Працюючи зі стільцями, я роблю натяк на театр, а також проводжу паралель із людиною, бо стілець – це предмет побуту, який завжди поряд із нами, а його різні форми символізують різні характери людей».
АВС-арт (вул. Глибочицька, 32-в)
Проєкт «Артспротив: митці на фронті» поєднав твори різних авторів, представників НСХУ, що наразі захищають країну і волонтерять на найгарячіших напрямках фронту. Це Сергій Герасименко, Володимир Гурін, Роман Кравчук, Ігор Талалай, Сергій Бурбело, Віктор Соловар, Володимир Вакуленко, Василь Теличко-Еверт, Артем Шевченко, Микола Мединський, Сергій Сметанкін. Кураторка проєкту Олена Котляр зазначає: «Боротьба за українську незалежність, волю й ідентичність триває вже не одне століття. Й артспротив – невіддільний та потужний складник, прояв національної визвольної боротьби, яка має всі ознаки екзистенційної. Сучасні українські митці з перших днів російської агресії активно протистоять ворогу. Творча діяльність безпосередньо у фронтових умовах, є справжнім подвигом, проявом національного духу, свідомості та ментальності».
Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6)
Відкрилася виставка світлин Оксани Чорної «23 окрема механізована бригада». Авторка – лейтенант ЗСУ, начальниця відділення комунікацій бригади. У цивільному житті Оксана є кандидаткою економічних наук, доценткою, викладачкою економіки в університеті, журналісткою та фотохудожницею. У 2015–2016 роках вона служила на посаді водія-санітара. З початком повномасштабної війни повернулася в Україну з-за кордону й долучилася до лав ЗСУ як бойова медикиня, брала участь у боях під Лисичанськом, наступальній операції на Херсонщині та обороні Бахмута. У січні 2023-го перейшла на посаду пресофіцера в 53 окрему механізовану бригаду імені князя Володимира Мономаха, а в листопаді 2024-го – у 23 окрему механізовану бригаду. Її проєкт присвячено війську, бійцям і командирам, простим українцям, котрі мужньо борються з агресором, захищають незалежність і свободу України. Куратор експозиції – Валерій Лещинський.
Галерея мистецтв «Лавра» (вул. Лаврська, 7-б, вхід з пров. Лаврського, 9, білі ворота)
Тихо відкрилася виставка «Now is Better» Стефана Заґмайстера – австрійського графічного дизайнера, відомого експериментальними підходами до дизайну та роботи у галузі реклами й музичного оформлення. Виставка поєднує дизайн і дата-арт, «що перетворює статистику на естетичний і глибокий візуальний досвід». Проходить вона у межах проєкту «Створюй красу», мета якого нагадати усім, що краса – це не розкіш, а необхідність.
Eye Sea Gallery (вул. О. Гончара, 40)
Виставка «Будні» об’єднала кераміку Марини Гандиш та графіку і живопис Тетяни Бурячек. Двох авторок було відібрано після проєкту «Фрагменти», що відбувся в кінці минулого року. «Тяглість і спокій буднів – це те, до чого ми прагнемо в часи тривог, трагедій і боротьби. Пошук прихистку в увазі до рутини, щоденних ритуалів та побутового затишку звичайного мирного життя», – говорять куратори Ксенія Фокіна і Данііл Фрончко.
Кав’ярня Doma (вул. Микільсько-Слобідська, 4-в)
На Лівому березі(!) у просторі кав’ярні відкрилася виставка Миколи Плєхова «Місце дислокації» До експозицій увійшли роботи з однойменної серії «Місце дислокації» та із серії «Графіка під час війни». У них безпосередньо зафіксовані місця перебування автора, того, де і за яких умов перетиралася дійсність, кадрувалися образи, відбувалися локдауни, блекаути, атаки ворога. Спостереження, внутрішня фіксація просторових змін або сталість оточення записані у “щоденник” автора, який побудовано на інтуїтивній влучності, тому він відповідає змінам настрою і дещо хаотичний. 50 відсотків від реалізації творів йде на допомогу ЗСУ.
Vakulenko Art Consulting (вул. Костьольна, 8)
«Те, що нас тримає» – кураторський проєкт Антона Логова, який об’єднує роботи шістьох митців: Антона Логова, Андрія Дудченка, Юрія Денисенкова, Євгена Піскунова, Андрія Яковенка та скульптора Євгена Примаченка. «Ця виставка не про війну, а про те, що допомагає витримати її випробування. У часи невизначеності, постійних змін і морального тиску кожна людина шукає свої опори – те, що дає сили жити й рухатися вперед. Для когось це природа, міський пейзаж чи море, для когось – кохання, спогади, мрії або музика. Саме ці підтримуючі образи, що заспокоюють, надихають і затримуються в пам’яті, відтворюють художники у своїх роботах», – пишуть організатори.
Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)
Дві виставки в одній – дві мистецькі рефлексії на події сьогодення. Виставковий проєкт Ірини Вештак-Остроменської та Володимира Вештака з подвійною назвою «Свідчення» і «Молитви» представляє керамічні скульптури та живопис. «Виставка робіт творчого дуету й одночасно сімейної пари об’єднана сердечним болем і втратами, викликаними вторгненням в Україну підступного сусіда. Представлені твори єднає мистецька рефлексія авторів на пережите і вистраждане протягом першого року навали, – пише кураторка Олеся Авраменко. – Символізм близький Ірині Вештак-Остроменській ще з часів її інтенсивної роботи в плакаті. Вона часто і заглиблено звертається до складних багатошарових рішень. Володимир Вештак – представник першого покоління художників незалежної України, які свідомо відмовилися від реалістичного живопису. Предметом дослідження в мистецтві для нього є безпосереднє реагування живописом на присутність у сьогоденні. Картини презентуються ним як поєднання емоцій та ритмів, що наближує їх до структури музичного твору».
