Еміграція Кассандри, заплутане життя грибів, історія Баугаузу, тревел-блог XIX століття, чорнобильська рулетка і чорнобильська бібліотека, гуманістичне вільнодумство, гарячий Близький Схід і Київ в українській літературі – «Інший Київ» дібрав найцікавіший нонфікшн, який зараз можна придбати за попереднім замовленням із приємною знижкою.

Човен. Оксана Щур, «Кассандра помиляється раз», 350/450

Книжка розпочинається записом від 3 лютого 2022 року. Оксана Щур – публіцистка, журналістка, літературознавиця, перекладачка – влаштовує собі лондонські канікули перед початком важкого трудового забігу – у травні мав відбутися Книжковий Арсенал, де їй, кураторці, треба було працювати без вихідних. Приємні плани зруйнуються, за двадцять днів почнеться велика війна. Туризм перетвориться на еміграцію. Київ – Відень – Париж – Берлін – Перемишль – Київ – Берлін – такий скорочений маршрут маршрутів і оповідей Оксани. Культурні, літературні, історичні алюзії, діалоги про глобальну політику, польові дослідження росіян у діаспорі у поєднанні із самоіронією та сарказмом роблять книжку захопливим знайомством із ментальною мапою покоління авторки.

Бородатий Тамарин. Мерлін Шелдрейк, «Заплутане життя», 399/499

Ні, це не роман про складні подружні стосунки, не психологія і не філософські роздуми. У перекладі Максима Тимченка виходить книжка про гриби, які є набагато складнішим явищем, ніж шапинка на ніжці. Вони утворюють надзвичайно різноманітне царство організмів, яке підтримує майже всі живі системи на Землі. Чимало грибів мікроскопічні, проте бувають і такі, що живуть тисячоліттями та важать десятки тисяч тонн. Не маючи мізків, гриби розв’язують складні завдання й маніпулюють поведінкою тварин – вбивають їх, щоб вижити самим. Гриби дають нам хліб, алкоголь і ліки. Вони виживають у відкритому космосі, їдять пластик, перетравлюють камінь. Гриби трапляються всюди, але зазвичай лишаються поза полем нашого зору: понад 90 % видів досі незадокументовано. Мерлін Шелдрейк, міколог з Амстердамського вільного університету, запрошує читача у подорож цим прихованим царством життя. Він показує, що гриби є ключовими для розуміння планети, а також того, як ми думаємо, відчуваємо та поводимося.

ArtHuss. Френк Вітфорд, «Баугауз (Світ мистецтва)», 470/590

Книга Френка Вітфорда (1941–2014), художника та історика мистецтва, пропонує доступний огляд історії впливової школи мистецтва та дизайну, заснованої 1919 року в Німеччині. Автор досліджує соціально-історичний контекст виникнення Баугаузу, розкриває ідеї, що лежали в основі його створення, та детально описує методи викладання, які вплинули на сучасну художню освіту. Вітфорд аналізує діяльність видатних викладачів, а також повсякденне життя студентів. Хоча школа проіснувала лише чотирнадцять років і була закрита нацистами 1933-го, її спадщина продовжує впливати на дизайн та мистецьку освіту по всьому світу.

РВВ. Юзеф Ігнацій Крашевський, «Спогади з Волині, Полісся і Литви. 1840 рік», 550/720

Перевидання «тревел-блога» Юзефа Крашевського (1812–1887), польського письменника, публіциста, видавця, історика, філософа, громадського і політичного діяча. «Переконаний, що немає на світі речі, яка б не була варта уваги й опису. Дикі ліси Америки Купера, старі замки Шотландії Вальтера Скотта – чим же вони вартніші, ніж ті образи, які можна знайти в нашому слов’янському краї? – питав читача Крашевський. – Минуле наших замків, міст і городищ – що то поезії, що то спогадів ховає в собі! На жаль, завжди шукаємо образи далеко позад себе, перед собою, та зроду-віку не коло себе. Зі своїм навіть познайомитися ближче не хочемо, а все затим, що машинально, матеріально знаємо його надміру. Ті шкаралупи невідомості, в яких ховаються довколишні речі, легко розколюються від найменшої спроби з ними спізнатися. Щойно захочеш звернути увагу на свій край, як одразу-таки знайдеш у ньому безліч принад, тисячі пам’яток, тисячі гідних уваги предметів».

Клуб сімейного дозвілля. Сергій Плохій, «Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні», 360/400

24 лютого 2022 року почалася 35-денна російська окупація Чорнобильської атомної електростанції. Працівники АЕС стали заручниками окупантів. Вони виконували свої обов’язки під постійним тиском і перед загрозою смерті. Вибір, який вони зробили, їхня самовідданість і рішучість врятували світ від ще однієї ядерної катастрофи. Та загроза подібної трагедії залишається, адже найбільша в Європі Запорізька атомна електростанція досі під контролем російських окупантів. Історик Сергій Плохій поєднує історію російсько-української війни з історією Чорнобильської зони, щоб привернути увагу світу до небезпеки, яку становлять ядерні об’єкти під час воєнних конфліктів. «Актуальне дослідження про те, як діяльність атомних електростанцій та непередбачуваність війни сплітаються в моторошному поєднанні… Плохію вдається пробратися крізь російську дезінформацію і відтворити правдиву хроніку подій, показавши, наскільки світ був близький до чергової ядерної катастрофи», – пише американський книжковий журнал «Kirkus Reviews».

Комубук. Тамара Гундорова, «Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм», 390/450

Якщо Сергій Плохій пише про Чорнобиль як реальність і загрозу, то літературознавиця Тамара Гундорова вбачає у ньому постмодерний символ, що відсилає до «Вавилонської бібліотеки» Борхеса. Це один із центральних текстів українського літературознавства кількох останніх десятиліть. У праці, жанр якої сама авторка визначає як розвідку з коментарем із «кінця постмодерну», літературу українського постмодернізму осмислено як простір мовних, тілесних, психологічних і геокультурних трансформацій, здійснюваних в ігровий спосіб, а його метафорою служить «післячорнобильська бібліотека» – набір текстів, топосів, цитат, дискурсів, сюжетів, імен та канонів, розгорнутих на зламі XX–ХХІ століть. Післячорнобильський текст Гундорова тлумачить як карнавалізований і постапокаліптичний, а Чорнобиль – як слово-символ, що позначає стан присутності після травми. Передзамовлення добігає кінця, поспішайте!

Vivat. Сара Бейквелл, «Людині під силу. Сімсот років гуманістичного вільнодумства, пошуку та надії», 580/690

Попередню книжку англійської письменниці Сари Бейквелл «В кафе екзистенціалістів: свобода, буття і абрикосові коктейлі» в українському перекладі знайти неможливо ніде, і ті, хто не встиг купити, кусають лікті. Нова книжка – це інтелектуальний нонфікшн, на перших сторінках якого авторка ставить питання «Що таке гуманістична традиція, і як подана етична площина впливає на світогляд людини?» Втім, до однозначного висновку вона не прийде. Натомість підштовхне читачів до самостійного визначення концепції гуманізму, розпалюючи багаття для думок. Сара Бейквелл відкриває шляхи, які допоможуть осмислити глибинний зміст людської природи. Одна стежка веде до джерела вільнодумства в літературі та культурі, інша – до внутрішнього пізнання, а третя проводить до початків антропології.

Стілет і стілос. Крістофер Філіпс, «Поле бою: 10 конфліктів, які пояснюють новий Близький Схід», 350/450

Яка передісторія громадянської війни в Сирії та що означатиме перемога опозиції? Чому в Ємені розгортається найгірша гуманітарна криза у світі та за що воюють хусити? Які існують проєкти мирного врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту? Відповіді на ці та інші питання – у книжці британського професора-політолога Крістофера Філіпса. Він описує понад десяток країн і територій регіону, де зараз тривають військові й гібридні конфлікти, та пояснює, який вплив там мають закордонні гравці, передусім США, Росія та Китай, але також Іран і Саудівська Аравія. Як і в попередній книжці про війну в Сирії, Філіпсу стали у пригоді його досвід не лише професора міжнародних відносин, але й репортера, який тривалий час провів на Близькому Сході.

Прометей. «Київ в українській літературі», 350/425

Чому Київ порівнювали з різдвяним вертепом? З чого складалися київські меню та гардероб Тараса Шевченка? Як нащадок цього класика став «футуристським тестем»? Коли з’явився перший університетський роман про Київ, іще і з тролінгом студентів-росіян? Хто з модерністів мандрував до Труханівської Венеції та читав історію Києва у хмарах? Поезію кого із шістдесятників годі уявити без образу трамвая? Що спільного між рейв-вечірками, руфінгом і сучасним міським фентезі? Який прийом у прозі Ірини Цілик потішив би героїню В. Домонтовича?.. Про все це й багато іншого, переважно малодослідженого й несподіваного, можна буде дізнатися зі сторінок книжки, яку упорядкував В’ячеслав Левицький. Три її розділи присвячені урбанізму як виклику, творенню літературних мап і розбудові просторових міфів. Автори уміщених статей – Ярослав Поліщук, Ярина Цимбал, Ростислав Семків, Роксана Харчук, Олександр Боронь, Сніжана Жигун, Ілля Рудійко, Ольга Петренко-Цеунова, Вʼячеслав Левицький, Тетяна Шептицька, Олена Міщенко, Марина Штолько, Валерія Сергєєва, Дарина Чупат. Передпродаж триватиме до кінця лютого, можливі затримки через йбн рсн, зауважує видавництво, так що поспішайте!

Головну світлину згенеровано ШІ