Жінки, які можуть все, день народження «Білого Світу», Левич, Ляпін, Чаркін, Премія PinchukArtCentre 2025 і наш Шевченко – «Інший Київ» рекомендує відвідати найцікавіші столичні виставки.
Український дім (вул. Хрещатик, 2)
Краще, ніж виставка «Випадкові події», годі щось і придумати під Міжнародний жіночий день. Вона об’єднала українських мисткинь та науковиць і дослідниць, вона просякнута пафосом жіночої самореалізації: навчання, освіти, праці, творчості. Жінка достойна поваги не тому, що вона у сукні, а тому, що може відкривати закони природи, розробляти нові матеріали, досліджувати море і Космос, лікувати людей, створювати мозаїки, знімати кіно, писати картини. «Для першої частини виставки десять інноваторок разом із десятьма художницями переосмислили свої сфери діяльності та створили артоб’єкти на межі науки й творчості. Теми варіюються від глобальних викликів – ядерної безпеки, технологічних ризиків і відповідального використання ресурсів – до особистих: жіночої тілесності, простору для самовираження й інклюзивності, – пишуть організатори. – Також на виставці представлена ретроспективна частина, яка досліджує роль жінок у мистецтві та науці, починаючи з післявоєнного часу (кінець 1940-х років) і до нашого сьогодення». Ці експозиції розташувалися на першому поверсі. А на п’ятому – аудіовізуальна інсталяція Даші Подольцевої та Олексія Шмурака «Відпустка на балконі», яка пропонує помріяти про море, пляж, відпочинок для тіла і душі, який обов’язково колись буде, попри все! Зауважте, що вхід до УД вільний! В рамках проєкту відбудуться лекції, дискусії та кураторські екскурсії.
Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21-а)
Дев’яту річницю від дня народження галерея відсвяткувала відкриттям виставки «Веселий сад, пахучі віти..», де представила роботи із приватної колекції. Дев’ять років – це багато чи мало? В наших умовах – шалено багато. За ці роки, особливо за останні п’ять, пережито чуму й війну, купу негараздів, перешкод, утрат – але і відкриттів. Тамара й Олександр Яновичі, художники, глядачі – всі зрозуміли, як потрібні одне одному. Ця виставка, наповнена весною, красою і любов’ю, найкраще підтвердження рівня галереї, адже до експозиції увійшли роботи найкращих сучасних митців: Ахри Аджинджала, Анни Атоян, Петра Бевзи, Андрія Блудова, Ірини Вештак-Остроменської, Сергія Гая, Анни Гідори, Олени Дудніченко-Цой, Миколи Журавля, Наталії Корф-Іванюк, Петра Лебединця, Олександра Ляпіна, Анастасії Подерв’янської, Олени Придувалової, Романа і Руслана Романишиних, Петра Сметани, Оксани Стратійчук, Бориса Фірцака, Андрія Цоя, Владислава Шерешевського, Валерія Шкарупи та не менш прекрасних інших.
Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)
Триває виставка живопису Олександра Левича «Пейзаж – сім днів творіння» – проста і складна, спокійна і напружена, втаємничена і відкрита. Цикл було вперше створено протягом 1990–1991 років, але сьогодні Олександр Левич захотів повторити його – інакше, по-новому, адже минуло понад тридцять років. «Незнайомий пейзаж, а точніше, ландшафт, як символ нового світу. Ти знайомишся з ним, починаєш наповнювати своїми відчуттями… Проживаєш якийсь час. І полишаєш. Захоплення, обережність, втома, очікування, вдячність…».
PinchukArtCentre (вул. Велика Васильківська / Басейна, 1/3-2)
Відкрилася восьма виставка 20 номінанток і номінантів Премії PinchukArtCentre 2025 – загальнонаціональної премії в галузі сучасного мистецтва для українських художниць та художників віком до 35 років включно. Номінантками та номінантами премії стали: Михайло Алексеєнко, Катерина Алійник, Юрій Болса, Леся Васильченко, Василь Дмитрик, Юрій Єфанов, Євген Коршунов, Катерина Лисовенко, Кристина Мельник, Дар’я Молокоєдова, Владислав Плісецький, Андрій Рачинський, Антон Саєнко, Женя Степаненко, Василь Ткаченко (Лях), Ілля Тодуркін, Тамара Турлюн, Максим Ходак, Антон Шебетко, а також колектив «Назва змінна» / «Variable name» (Валерія Карпань та Марина Мариніченко). Серед номінанток та номінантів міжнародне журі визначить володарів головної та двох спеціальних премій, про що буде оголошено у другому кварталі 2025 року. Спеціальною відзнакою поза конкурсом буде вшановано пам’ять Вероніки Кожушко – художниці з Харкова, яка подала заявку на участь, але загинула 30 серпня внаслідок російського ракетного удару по цивільній інфраструктурі міста.
Я Галерея (вул. Хорива, 49-б)
Триває виставка сюрреалістичного живопису і не менш сюрреалістичних скульптур Олександра Ляпіна «Сон прокинувся раніше мене». «У цій серії картин художник працює з ідеєю сну: його образи – це не речі самі по собі, а відбитки відбитків, копії без оригіналу. Масова культура, реклама, соцмережі створюють візуальне поле, в якому все вже було сказано, і єдиний спосіб переосмислити його – це декодувати. Картини Олександра Ляпіна існують у цій хиткій зоні між сном і пробудженням, між тим, що здається знайомим, і тим, що лякає своєю абсурдністю. Тут брендові образи розчиняються у сюрреалістичних мареннях, а знайомі символи раптом відмовляються виконувати свою звичну функцію, – розповідають організатори. – Виставка запрошує до подорожі в цей лабіринт, де нічого не є однозначним, де кордони між сном і дійсністю, між оригіналом і копією, між змістом і його відсутністю остаточно розчиняються, плутаються, перетворюються».
Дукат (вул. Володимирська, 5)
Ще тиждень у «Дукаті» можна побачити лоти чергового Тихого аукціону, прицінитися і зробити ставки. Як завжди, представлено твори найвідоміших митців XX століття та сьогодення – усього понад 70 імен. Серед учасників аукціону: Іван Труш, Марія Примаченко, Микола Глущенко, Генрієтта Левицька, Роман Сельський, Мирослав Ягода, Людмила Семикіна, Юрій Химич, Олександр Аксінін, Ганна Файнерман, Ігор Григор’єв, Анатолій Лимарєв, Валентин Хрущ, Матвій Вайсберг…
Ню Арт (вул. Грушевського, 28/2)
На ретроспективній виставці Серафима Чаркіна «Дзеркало» представлено понад сорок картин, які ілюструють бурхливий творчий шлях яскравого одеського митця, який 17 лютого відсвяткував 80-річчя. «Художник часто звертається до композицій, традиційних для європейського живопису (лежача оголена, модель із дзеркалом, портрет, натюрморт та ін.), додаючи їм гостроти декоративністю, широтою та свободою письма, активним колористичним звучанням, гротескними формами. Почерк митця перегукується зі взірцями французького модернізму. У поєднанні з академічним вишкілом це утворює самобутній стиль», – пишуть організатори.
Артпростір «Кут» (вул. Архітектора Городецького, 11-б)
Hortus conclusus з латини – «закритий сад». Затишні невеликі сади, оточені стінами, виникли у середньовічних європейських монастирях. Це були простори для усамітнення, молитви, роздумів та відпочинку, ба більше, вони стали символізувати Богородицю. Але на цій виставці, пишуть організатори, не варто обмежуватися філософією чи релігією, краще поглянути на закритий сад буквально – «як на спробу впорядкувати хаос у межах окремого простору. Подібно до саду, спільноти та митці формують власну реальність усередині навколишнього світу. Це і прагнення створити автономний простір, і спроба упорядкувати хаос, і спосіб відмежуватися від дійсності, щоб глибше взаємодіяти з нею». Кураторка виставки Світлана Аграновська, учасники: Марія Дробот, Антон Саєнко, Юрій Болса, Molly Route, Ігор Сєлємєнєв, Нікіта Власов, Каріна Синиця, Галина Андрусенко та інші художники, пов’язані з художніми майстернями в Інституті автоматики.
Музей Тараса Шевченка (вул. Т. Шевченка, 12)
5 березня о 18:00 розпочнеться відкриття виставкового проєкту «Наш Шевченко». «В основу проєкту лягла особиста історія Петра Бевзи, пов’язана з його дідусем, який тридцять років тому підготував для онука саморобний підрамник, щоб той створив портрет поета. Ця історія ожила під час повномасштабної війни. Образ Тараса Шевченка, що народився в результаті, проклав місток між поколіннями однієї родини, – розповідають організатори. – А далі ми запросили до діалогу сучасних українських митців, які мали сміливість на особистий виклик – прочитати себе через Шевченка і Шевченка крізь себе». Прочитали Тараса – разом із Петром Бевзою – Вадим Петров, Сергій Савченко, Олег Ясенєв, Олексій Литвиненко, Антон Логов, Сергій Кириченко, Данило Мовчан, В’ячеслав Гутиря.
Головна світлина: фрагмент виставки «Веселий сад, пахучі віти..»