Вихід із тіні, дуальність, код свободи шістдесятників, трієнале сценографії, місце на краю світу, знайоме незнайоме, мистецтво жити та відсутність присутності – «Інший Київ» пропонує відвідати найцікавіші виставки столиці.

М17 (вул. Антоновича, 102–104)

Виставковий проєкт «Вихід з тіні» об’єднав іноземних і українських учасників. Митці зосередилися на дослідженні нашого сприйняття простору, часу та реальності. «Мистецтво виступає як портал у виміри, що виходять за рамки звичного, запрошуючи глядача віднайти нові перспективи за межами власного світогляду. Виставка – це спроба наблизитися до невидимого, переосмислити матерію та відкрити нові горизонти буття, дослідити умовні сенси, до яких звертаються художники для реалізації творчого задуму, та віднайти зв’язок між матеріальним світом та ідеалом, до якого ми прагнемо». До експозиції увійшли роботи Деніела Аршама, Назара Білика, Катерини Бучацької, Мирослава Вайди, Діани Демяненко, Олени Домбровської, Жанни Кадирової, Аніша Капура, Алісії Кваде, Вартана Маркарʼяна, Сергія Ніжинського, Сергія Попова, Беттіни Пустчі, Сергія Радкевича, Уго Рондіноне, Констянтина Рудешко, Юрія Сивирина, Vj Yarkus.

Imagine Point (пр. Голосіївський, 86/1, вхід зі двору)

У малій залі триває виставка «Дуальність» творчого подружжя Павла Македонського та Інни Пантелемонової, яких привабила ідея дуальності як універсальний принцип буття – єдність протилежностей, що існують у взаємодії та рівновазі. «Художники вибудовують діалог між контрастами двох візуальних мов – поліхромією і монохромом, експресією і сконцентрованістю, чуттєвістю і розважливістю. Інна працює з яскравою, текстурною композицією, де світ наповнений кольором, рухом, емоціями, безпосереднім і захопливим відчуттям життя, – розповідають у галереї. – Павло використовує стриману кольорову палітру, виважену фактурність. Його символізм – від глибин історичних пластів та філософських роздумів. Їхні світи можуть здаватися протилежними, але разом вони формують єдине полотно людського досвіду, в якому сплелися спонтанність і усвідомленість, стихія і порядок, миттєвість і вічність».

Goldens (вул. Л. Первомайського, 4)

Триває проєкт «Код свободи: від шістдесятників до сучасників», який представляє творчість знакових художників кількох поколінь, серед яких Лесь Подерв’янський, Олег Соколов, Матвій Вайсберг, Анатолій Криволап, Любов Міненко, Олександр Сухоліт, Олександр Бабак, Ігор Янович, Юрій Єгоров, Галина Неледва, Андрій Сагайдаковський, Павло Керестей, Дмитро Нагурний, Сергій Животков, Зоя Лерман, Ференц Семан, Ада Рибачук, Володимир Мельниченко, Віктор Зарецький, Олег Голосій та інші. «Виставка розкриває еволюцію мистецького спротиву та художніх пошуків від епохи шістдесятництва до сучасних арт-практик. Представлені твори відображають боротьбу за свободу думки, пошук національної ідентичності та переосмислення соціальних реалій», – пишуть організатори.

Будинок художника (вул. Січових Стрільців, 1–5)

27 березня, у День театру в Центральному будинку художника відкрилося Всеукраїнське трієнале сценографії імені Данила Лідера. Експозиція об’єднала роботи сценографів України та інших країн, які створені з 2022 по 2025 рік. Представлено ескізи декорацій, ескізи костюмів, макети декорацій, костюми з вистав, авторські фото, що презентують сценографічне рішення вистави, плакати до вистав та ін. Триватиме виставка до 13 квітня.

Галерея «Митець» (вул. Велика Васильківська, 12)

«Весняна виставка» секції декоративно-прикладного мистецтва КОНСХУ у якомусь сенсі – суцільний сюрприз, і навіть для організаторів. Кожен митець представив роботу, яку захотів, але експозиція вийшла гармонійною та насиченою. Кераміка, скло, ткацтво, аплікація із соломки, вироби з металу та лози, текстиль, валяння, вишивка – ці та інші техніки демонструють провідні українські майстри декоративно-прикладного мистецтва. Триватиме виставка до 10 квітня.

РА (вул. Б. Хмельницького), 32

Галерея представляє виставку «Синкрет присутності», яка об’єднала роботи Олександра Найдена і Зої Орлової. «У Сартра у “Бутті і ніщо” читаємо: “Парадокс не у тому, що у світі існують речі і предмети, а у тому, що крім них нічого не існує”. Існувати – значить бути присутнім. Синкрет присутності – фактор існування. Проте форма існування, спосіб існування речей і предметів є різними, також як бачення і оцінка їх кожним художником – різні. Сподіваємось, що глядачі побачать у наших роботах те, що може викликати у них споріднену увагу. Зокрема – дещо прийнятне і бажане для душі, а не для логіки повсякденного глузду», – розповідають Олександр Найден і Зоя Орлова.

Dymchuk Gallery (вул. Ярославська, 21)

Триває персональний проєкт Аліси Гоц «Край світу». До експозиції увійшли роботи, які авторка створила протягом 2022–2025 років: графіка, скульптура, фото та відео. Початок проєкту відбувся 2022 року, коли Аліса перебувала у резиденції від «Euxine society» у містечку Суліна в Румунії. Досліджуючи територію і традиції місцевості, вона замислилася над впливом на сучасну людину віддаленості від великого міста та одночасно надихнулася перебуванням у мультикультурній спільноті. У цій експозиції, завдяки відтінкам моря, художниця створили умовний простір поза часом: місце, в якому можна призупинитись й подумати, прислухатись до себе, місце «на краю світу».

Squat 17b (вул. Терещенківська, 13-б)

«Талісмани України» – виставка ілюстраторки та текстильної дизайнерки Катерини Степаніщевої, на якій представлені роботи, створені з початку повномасштабної війни в Україні й до кінця 2024 року. «Як показує досвід – рідні сенси, мотиви й слова здатні віднайти всередині українців опори, з якими сміливіше рухатися вперед. Тож основним завданням цих ілюстрацій Катерина вбачає у підтримці інших людей і маленькому натхненні в моменті», – пишуть організатори.

Національний музей декоративного мистецтва України (вул. Лаврська, 9, корп. 2)

Виставка «Ремесла, що живуть» присвячена темі декоративного мистецтва в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України та репрезентативному Списку ЮНЕСКО. Представлено близько 150 артефактів 2-ї половини ХІХ – поч. ХХІ століття з колекції музею: твори петриківського декоративного розпису, предмети з кримськотатарським орнаментом «Орьнек», писанки (лівобережна і правобережна Україна), вироби косівської мальованої кераміки, кролевецьке переборне ткацтво, карпатське ліжникарство, глинянський візерунковий текстиль, буковинська тайстра, обуховицьке ткацтво, опішнянська кераміка, жіночі прикраси з бісеру на Прикарпатті, буковинський урочистий вінок з ковилою, борщівська вишиванка Тернопільщини, вишивки «білим по білому» селища Решетилівка…

Мала галерея Мистецького арсеналу (вул. Лаврська, 10)

«Музей невражаючих мутацій» – перший персональний проєкт мисткині Ірини Лоскот. «Експозиція побудована у формі музею. Знайдені об’єкти тут поміщені в скляні вітрини та відмежовані стрічками для того, аби привернути увагу, виділити та зафіксувати процеси ураження. Самі вітрини не тільки ізолюють, а й відбивають у собі погляд спостерігача. У такий спосіб, відображення у склі ніби “запрошують” людину до своєрідного симбіозу не тільки з експонованими об’єктами, але й з тими процесами, які розгортаються тут і зараз – за вікном галереї. Така взаємодія змушує переосмислити не тільки вплив війни, але і межі цього впливу.

Культурний кластер «Краків» (Русанівська наб., 12)

Виставка робіт молодих художників Фахового коледжу мистецтв та дизайну КНУТД «Героїчний часопис» – це, за визначенням організаторів, «візуальний літопис новітніх героїв. У кожному мазку – пошана, у кожній лінії – подяка, у кожному відтінку – спроба передати невимовне: міць духу, стійкість, любов до рідної землі. Роботи студентів – це не лише мистецьке самовираження, а й акт спротиву, спосіб зберегти пам’ять про тих, хто щодня виборює наше завтра. Ця виставка є свідченням того, що Герої живуть не лише у військових зведеннях, а й у серцях, у фарбах, у полотнах, що стануть частиною історії нашої боротьби».

Артпростір Київської бібліотеки імені Миколи Гоголя (вул. Велика Васильківська, 136)

Артоб’єднання «Kyivphotos-Hall 2012» запрошує відвідати підсумкову експозицію фестивалю української авангардної фотографії «Деформація реальності 2025». Фотоавангард, нагадують організатори, – це створення композиції, побудованої на контрастах кольорів, на поєднанні несумісних, здається, візуальних образів. У ході технічного розвитку фотографії у XX столітті з’явилася можливість використання різних методів створення фототворів із застосуванням спеціальних ефектів, і дуже багато залежить від фантазії самого автора, від його світобачення.

ANNCO Gallery (вул. В. Чорновола, 2)

У новій галереї / арткафе на Лук’янівці відкрилася виставка наївного та нефігуративного живопису Катерини Подольської «Знайоме Незнайоме». «Вона розповідає про речі, які щодня повторюються: чашка кави, дорога біля дому, знайомі обличчя. Буденність затягує, і ось ти вже живеш у «дні сурка», де змінюються лише деталі. Декрет із трьома дітьми чи одноманітна робота – все це ходіння по колу, з якого, іноді здається, немає виходу. Але що, якщо знайоме приховує щось більше?» – інтригують організатори.

Національний музей Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 12)

2 квітня відкривається виставковий проєкт «Мистецтво жити» Організатор виставки – мистецька платформа Subjektiv Art Event, яка прагне зробити антропологічний зріз українського мистецтва сьогодення, зібрати детальну інформацію про твори та митців з різних куточків України. Серед учасників: Євген Покутнєв, Сергій та Віталій Грех, Ніколь та Мішель Фельдман, Поліна Кузнєцова, Едуард Потапенков, Ігор Сєлємєнєв, Андрій Підлісний, Максим Мазур, Андрій Дудченко, Юрій Болса, Антон Саєнко, Владислав Рябоштан, Олександра Луньова, Юлія Чемерис, Юрій Мусатов та багато інших.

Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21-а)

Юрій Денисенков, живописець, музикант, сценограф і художник-постановщик, 3 квітня представить нову живописну серію «Відсутність присутності», присвячену сумнівам у реальності та примарам сприйняття.«Чи є межа між реальністю та маревом? Відсутність присутності – не лише про фізичне зникнення, а й про психологічний і соціальний вимір цього явища. Світ, у якому ми живемо, насичений інформацією, де ми присутні водночас скрізь і ніде. У цій серії простір начебто розчиняється, фігури втрачають свої обриси, а люди — власну визначеність. Це світ, де реальність стає примарною, а присутність – умовною, – говорить художник. – Серія досліджує тему відчуження, пам’яті та примарної присутності, ставить питання: чи ми справді присутні у світі, чи лише проєкції у чиємусь сприйнятті? Чи маємо ми форму та ідентичність, або ж лише займаємо місце у просторі? І водночас зі згаданими сумнівами постає думка: людська сутність не обмежується лише фізичною оболонкою, а існує також у спогадах, тінях, відблисках і слідах, які вона залишає по собі».