Арт Маркет мистецтва, трієнале сценографії імені Данила Лідера, монументальна Прип’ять, Цюпко, Мичка, львівське скло, чагарники, механізми й ляльки – «Інший Київ» пропонує добірку найцікавіших виставок Києва.
Галерея мистецтв «Лавра» (вул. Лаврська, 7-б)
3-4 травня в галереї проходить другий всеукраїнський Арт Маркет професійного мистецтва. У ньому беруть участь найкращі проєкти українських та міжнародних галерей, таких, як «Goldens», «Ню Арт», «Dymchuk Gallery», «Mironova Gallery», «Галерея РА», Vakulenko Art Consulting та інших. Представлено роботи знаних українських художників різних поколінь, зокрема Анатолія Криволапа, Олега Голосія, Дмитра Кавсана, Ігоря Гусєва, Олександра Ройтбурда, Івана Марчука, Василя Цаголова, Давида Бурлюка, Миколи Глущенка, Романа Сельського, Тетяни Яблонської… Також гостям ярмарку покажуть фільм про українського майстра документальної чорно-білої фотографії Олександра Глядєлова, який з початку 1980-х і до сьогодні створює літопис нашого часу. Вхід на Арт Маркет 100 грн.
Музей театрального, музичного та кіномистецтва України (вул. Лаврська, 9, корп. 26)
Трієнале сценографії імені Данила Лідера – подія, що раз на три роки збирає провідних українських театральних художників. Ініційована на честь видатного сценографа Данила Лідера, вона відображає вплив його школи на сучасну сценографію. Лідер створив унікальну систему роботи над сценічним оформленням і виховав покоління митців, що формують упізнавану візуальну мову українського театру. Вчетверте триєнале проходить під час війни, зокрема двічі – у період повномасштабного вторгнення. Хоча не всі представлені роботи прямо звертаються до воєнної теми, більшість з них осмислює війну через класичну або сучасну драматургію. Трієнале демонструє сценографію 2022–2025 років: макети, ескізи, костюми, фото вистав та театральні плакати, підкреслюючи важливість художнього оформлення як частини театрального висловлювання.
Imagine Point (пр. Голосіївський, 86/1, вхід зі двору)
В малій залі галереї почала роботу спільна виставка «Хащі, зарості, чагарники» художників Яни та Володимира Гавришів. Проєкт досліджує естетику й філософію дикої природи, вбачаючи у природному колообігу існування рослин алегорії людського буття – боротьби, виживання, відродження. Яна Гавриш за допомогою акварелі, монотипії та змішаних технік розкриває приховану гармонію й поетичність хаосу. Володимир Гавриш у плівковій чорно-білій фотографії фіксує фактурну красу заростей, перетворюючи природні форми на витончені графічні образи. Виставка спонукає до роздумів про силу природи, її самодостатність і здатність до відновлення попри людські втручання.
Артфундація «Дукат» (вул. Володимирська, 5)
«Енергія» – виставка ескізів монументально-пластичного ансамблю «Прип’ять», який Іван Литовченко, видатний український монументаліст, створив впродовж 1974–1982 років. У той час митець обіймав посаду головного художника Прип’яті, нового міста для «нових людей», яке було засновано 1970 року. В мозаїчних рельєфах, скульптурах у середмісті та гобеленах для інтер’єрів громадських установ митець втілив ідеї науково-технічних досягнень доби «мирного атома», що переплелися з осягненням природи в епоху прогресу. Після аварії на ЧАЕС частину творів Івана Литовченка було втрачено, а уцілілі мозаїчні рельєфи тихо руйнуються у місті-примарі. Виставка демонструє ескізи як втілених, так і нереалізованих монументальних робіт Литовченка у Прип’яті й світлини уцілілих мозаїчних рельєфів, які зробив фотограф Євген Нікіфоров у 2010-х роках.
Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)
Триває виставка «Love Me While I’m Alive» Руслана Тремби – художника, який не боїться бути відвертим і нетривіальним, експериментує з матеріалами та формами. «Його роботи апелюють до сучасного глядача, пропонуючи унікальний погляд на добре знайомі теми тілесності та сексуальності, – пишуть організатори. – У цьому проєкті художник торкається тонкої грані війни та любові. Ці поняття – антагоністи, що переплелись в роботах автора, вони є місцем скорботи й водночас надії, адже пристрасне бажання бути живим, бути коханим перемагає смерть…».
Совіарт (Андріївський узв. 22-а)
«Володимир Цюпко. Без назви» – виставка живопису знаного українського абстракціоніста. Митець, чий творчий шлях почався у колі одеських нонконформістів у 1960-х, запрошує глядача у світ чистого кольору, текстури й композиції – поза словами, поза назвами, поза оповіддю. Його полотна – це не картини із певними сенсами, а простір для емоційного діалогу. Тут кожен відвідувач може побачити лише те, що відчує. Виставка – данина понад 35-річній співпраці митця із «Совіартом» і пам’яті його засновника Віктора Хаматова.
Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)
Триває проєкт «Золтан Мичка. Лінія наступності», який ретроспективно представляє творчість відомого закарпатського митця, народного художника України. «Громадський і культурний діяч, засновник і очільник Мукачівської картинної галереї, ініціатор і організатор численних українських та міжнародних пленерів, здібний учень і водночас талановитий учитель, щирий на спілкування, Золтан Мичка був центром тяжіння різних поколінь, своєрідним містком між традиційним надбанням і сучасними інноваціями, – пишуть організатори. – Понад вісімдесят живописних робіт різних років із колекції родини митця, музею та приватних зібрань дають уявлення про різнобічну мистецьку палітру художника впродовж його 45-річного творчого сходження». Поряд із творами самого Мички представлено роботи попередників, вчителів, друзів, а також художників молодшої генерації.
Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)
Триває виставка живопису «La mia Venezia» народної художниці України, академіка НАМ України Марії Левитської. Виставка є продовженням довготривалого музейного проєкту «Міста-музеї: творчий погляд». Очима мисткині ми бачимо Венецію. Перед глядачем оживає вічна краса міста на воді, осяяна глибокою особистою емоцією Марії Левитської. «Я блукаю розсіяно по Acqua Alta у високих чоботах… Вдивляюся в нескінченно тремтливе віддзеркалення міста в каналах. Хвилі розмивають обриси, і мені паморочиться в голові, – згадує художниця. – Я занурююся в спогади про фільм… Senso… і тіла австрійців пропливають повз мене. Виходжу до церкви Pio Ospedalle della Pietà на набережній – і зустрічаю il Pretto Posso (рудого ченця). Його руде волосся, змішуючись із чорною сутаною, розвіває холодний вітер лагуни… Він слухає звук вітру і пише: “Чотири пори року”, а я слухаю концерт у церкві. Я блукаю неквапливо… просто по воді».
Музей української діаспори (вул. Князів Острозьких, 40-б)
«Виставка сімох» представляє мистецький колектив «U-233», що виник 2023 року. До нього входять художники, які працюють в Україні та за її межами. В експозиції об’єдналися роботи, створені різними медіа: фотографія, колаж, інсталяція, графіка та інші. Кожен твір пропонує унікальний погляд на мистецтво як спосіб переосмислення дійсності. «Сприймаючи мистецтво як спосіб пізнання та трансформації світу, митці будують діалог із глядачами, торкаючись тем ідентичності, природи людських вчинків та міжособистісних зв’язків, зміни клімату та крихкості природного середовища, кризових станів під час війни».
ANNCO Gallery (вул. В. Чорновола, 2)
Персональна виставка Ольги Глущук «Плин життя» – чуттєвий і філософський діалог художниці зі глядачем про буденність, час і людське місце в потоці буття. «У своїх роботах Ольга прагне зупинити мить, подивитися на звичне по-новому, переосмислити те, що щодня проходить повз. Один затискач від упаковки хліба – один день життя. Такі прості речі стають в інсталяціях мисткині символами буденності, що складають наше “сьогодні” і “завтра”», – розповідають організатори.
Музей видатних діячів української культури (вул. Саксаганського, 97)
«Складні механізми» – виставка акварельних робіт художниці Мері Панк-Імп, у яких мистецтво зустрічається з естетикою механіцизму. З дитинства Мері оточували інструменти та деталі механізмів, через те, що її батько працював із технікою та захоплювався нею. Аквареллю художниця оживлює деталі мотоциклів, шестерень і радіоламп, надаючи їм несподіваної витонченості та емоційної глибини. Це не просто зображення техніки – це історія, що проросла з дитячих спогадів художниці про гру з гайковими ключами, запалювальними свічками та викрутками поруч із батьком. М’які мазки акварелі перетворюють метал на поетичний образ, на символ співіснування людського й механічного.
Національний музей декоративного мистецтва України (вул. Лаврська, 9, корпус 2)
Виставка «Львівська школа студійного скла. Пам’яті Франца Черняка (1938–2025)» представляє роботи двадцяти львівських митців – педагогів і випускників кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв: Андрія Бокотея, Олександра Звіра, їхніх учнів – Андрія Петровського, Ореста Принади, Ігоря Мацієвського, Олександра Шевченка, а також учнів їхніх учнів – Остапа Іванишина, Еліни Білоус, Евеліни Тринцолин, Руслана Лучка та інших. У другій половині ХХ – на початку ХХІ століття левова частка досягнень у царині художнього скла України належить художникам-склярам самобутньої львівської школи, що заснована на багатих традиціях народного мистецтва цього краю. Завдяки львівським митцям-склярам українське гутництво отримало потужний поштовх до розвитку. Виставку присвячено одному з корифеїв українського художнього скла Францу Черняку, митцю, який працював на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці. Триватиме виставка до 15 червня.
Музей гетьманства (вул. Спаська, 16)
Проєкт «Лялькове диво» вшосте презентує виставку ляльок, на цей раз у Музеї гетьманства. До експозиції увійшли ляльки українських художників-лялькарів, а також живопис, фото, мініатюри та артоб’єкти, створені упродовж останніх двох років. Експозиція об’єднала двадцятеро митців, і разом із досвідченими художниками представлено нові імена.
Арт-простір бібліотеки імені Миколи Гоголя (вул. Велика Васильківська, 136)
«Три голоси – одна реальність» – виставковий фотопроєкт українських фотографів Марини Євтушик (Київ), Степана Кучерявого (Львів) і Валерія Лещинського (Київ). У світі, розірваному війною, реальність набуває множинності. Діаметрально протилежні події стаються одночасно, сміх змішується зі сльозами. «Те, що відбувається навколо, не вкладається в один наратив, – воно складається з тисячі відчуттів, думок і символів, – говорять організатори. – Три фотографи, три голоси – кожен зі своєю мовою, своїм способом фіксації цього досвіду. Але разом вони формують єдиний простір, де реальність прочитується багатогранно». Триватиме виставка до 28 травня.
Squat 17b (вул. Терещенівська, 17-б)
Виставка «Потворчий цьом у зоряний день» мультидисциплінарної художниці Саші Луньової «занурює у світ сюрреалістичних образів, де поєднуються абсурдність, гротеск і трохи маринованого хаосу. Експозиція представляє серію робіт, виконаних у стилі наївного мистецтва, – з яскравими кольорами, кумедними формами, емоційною щирістю та відчуттям, наче це спогади про щось, чого ніколи не було, але дуже хотілося б згадати, – пишуть організатори. – У роботах Саші домінують образи губ і зірок – чуттєвих і промовистих символів, які уособлюють і гомін, і тишу; і прозріння, і внутрішні блукання свідомості. Пластичні фігури, яскраві кольори й деформація форм — усе це створює чудасійний всесвіт, де краса проявляється в похибках, а щирість і емоційність — це не прикраса, а спосіб існування. На виставці представлено оригінальні полотна, принти, килими та мерч із роботами мисткині, які ви зможете не тільки роздивитися, а ще й придбати! 100 відсотків від прибутку зі принтів і мерчу та 30 відсотків із продажів оригінальних полотен буде спрямовано на підтримку наших захисників. Вхід вільний, але на вході можна зробити донат – також на потреби ЗСУ.
Державний політехнічний музей ім. Бориса Патона при НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського (просп. Берестейський, 37-е, корп. 6)
Хоч на виставці «Казковий світ Като Лукач» представлено не оригінальні роботи, а друковані копії, вона є цікавою для сучасних ілюстраторів та дослідників мистецтва ХХ століття. Като Лукач (Kató Lukáts, 1900–1990) – угорська художниця-модерністка. 2025 року вона закінчила Угорську академію прикладного мистецтва за спеціальністю «графічний дизайн», працювала в різних галузях прикладного графічного дизайну: рекламна графіка, плакати, візитівки, канцелярське приладдя, обкладинки періодичних видань, дизайн упаковки тощо. Като була відомою фігурою угорського ар-деко, її творчість характеризувалася декоративізмом, сміливими стилізаціями та орнаменталістикою. Після 1945 року, коли Угорщина потрапила в ідеологічну орбіту СРСР і мистецтво модернізму було дискредитовано, Като пішла у сферу книжкового дизайну та ілюстрації – створювала вигадливі ілюстрації до дитячих книжок і підручників. Виставка триватиме до 14 травня.
Арт-7 (вул. Здолбунівська, 3, третій поверх Subaru lнтерциклон)
У Києві 2 травня з’явився новий художній майданчик. Арт-простір Сім — це єдина в Україні мистецька локація, що спеціалізується на сучасній українській скульптурі. «Ми створили “Арт-7”, щоб дати цьому виду мистецтва більше уваги, простору й можливостей», – говорять його співзасновниці, ландшафтні архітекторки й дизайнерки Юлія Міщенко та Крістіна Матея. На глядачів чекає експозиція авторських творів від провідних українських скульпторів та молодих авторів, які працюють у різних техніках, з різними матеріалами та формами. (Фото: Галина Дюговська)
Головна світлина: експонати виставки «Львівська школа cтудійного cкла». Орест Принада, «Зв’язок», 2016 рік
