Японці в деталях, кінець Речі Посполитої, «третій Харків», нова свідомість, невмирущий гриб, українське радіо, історія жовтого, жінки у мистецтві, дівчина проти ісламістів, шість напоїв, Хасевич і Татлін – «Інший Київ» дібрав найцікавіший нонфікшн, який зараз можна придбати за попереднім замовленням із приємною знижкою.

Стилет і стилос. Рут Бенедикт «Хризантема і меч», 400/500

Знакове дослідження Рут Бенедикт (1887–1948), видатної американської антропологині, створене 1946 року на замовлення уряду США під час Другої світової війни. Авторка прагнула зрозуміти колишнього ворога – японську культуру, мораль, побут і політичну поведінку. Чому японці прийняли американську окупацію? Як формувались їхні гендерні ролі з дитинства? Яке місце займав імператор у свідомості нації? Ці питання допомогли Заходу глибше пізнати ментальність Японії. Тепер це фундаментальне дослідження вперше доступне українською мовою. Поспішайте, передзамовлення завершується.

Локальна історія. Річард Баттервік «Світло і пломінь. Річ Посполита, 1733–1795», 590/690

Британський історик Річард Баттервік дослідив драматичне завершення існування Речі Посполитої. Попри репутацію «слабкої держави», яку заходилися ділити агресивні сусіди, вона намагалася реформуватися, відстояти суверенітет і модернізувати політичну систему. Такі рухи суперечили планам Російської імперії, Пруссії та Австрії. Особлива увага приділена Правобережній Україні як осередку змін і спротиву. Ця праця відкриває малознану сторінку спільної історії України та Європи, кидаючи виклик звичним уявленням про XVIII століття.

Урбіно. Юрій Шевельов «Третій Харків», 250/300

Поняття «Третій Харків» походить з есею Юрія Шевельова «Четвертий Харків». Для нього столичний період міста (1919–1934) був найяскравішим. Як він писав сам: «Ви проголосили Харків столицею України? Гаразд, ми зробимо його таким. Ми сповнимо його українським змістом. Третій Харків – Харків Хвильового і ВАПЛІТЕ, Курбасового “Березоля”, виставок АРМУ в залах колишнього монастиря, непримиренно-палких диспутів у Будинку літератури ім. Блакитного на Каплунівській, Курсів сходознавства, українського студентства, українського походженням, душею, програмою й прагненням, поволі українізованих заводів і установ, неповторний, невідтворний, сповнений життя і безуму дерзання. Третій Харків, Харків нашої молодої молоді». У книжці зібрано есеї про яскравих творців Третього Харкова та їхні твори, а саме: Миколу Хвильового, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Аркадія Любченка.

Наш формат. Еніл Сет, «Бути собою. Нова наука про свідомість», 450/530

Еніл Кумар Сет, професор когнітивної та обчислювальної нейронауки в Університеті Сассексу (Велика Британія) досліджує природу свідомості й те, як наш мозок не просто сприймає, а створює реальність. Автор пояснює, як тілесні відчуття формують «я», як виникає усвідомлений досвід і чи є свобода волі ілюзією. Також Сет обмірковує проблему свідомості штучного інтелекту та його потенційну небезпеку. Це захопливе поєднання науки, філософії та технологій може змінити уявлення про розум і наше місце в майбутньому.

ist publishing. Анна Цзин «Гриб наприкінці світу», 690/780

Анна Льовенгаупт Цзин, антропологиня, професорка Каліфорнійського університету в Санта-Крузі, у своїй книзі «Гриб наприкінці світу» досліджує життя на руїнах капіталізму через призму рідкісного гриба мацутаке. Цей гриб, який першим з’явився на обпечених землях після атомного бомбардування Хіросіми, стає символом надії та відновлення. Авторка розглядає світ поза традиційним поділом на Людину і Природу. Вона досліджує різноманітні економіки, часові ритми та варіанти можливого майбутнього на руїнах капіталізму, шукаючи практики виживання у світі, що розпадається. Книга є частиною серії «warning books» від видавництва ist publishing, яка представляє міждисциплінарні дослідження про війну і культуру. Передзамовлення закінчується наприкінці травня!

Projector publishing. Марчела Можина «Історії українських митців. Ніл Хасевич», 835/960

Книга про Ніла Хасевича – це захоплива художньо-документальна мандрівка життям визначного українського графіка, митця й головного дизайнера УПА, яку епізод за епізодом розгортає дослідниця Марчела Можина. Видання не лише розкриває маловідомі подробиці життя Хасевича, а й занурює у складний історичний контекст ХХ століття – крізь творчість, підпільну діяльність, коло однодумців та боротьбу за свободу. Марчела Можина – шрифтова дизайнерка, дослідниця шрифтової культури. Книжка про Ніла Хасевича, на основі шрифтових композицій якого вона створила оригінальний український шрифт, стала її літературним дебютом.

Родовід. Пітер Дорошенко, Тетяна Філевська, Оксана Семенік «Татлін: Київ», 750/900

«Татлін: Київ» досліджує київський період Володимира Татліна, визначного авангардиста початку ХХ століття. Одночасно вона є каталогом однойменної виставки в Українському Музею в Нью-Йорку. Куратор виставки Пітер Дорошенко пропонує постколоніальний погляд на творчість митця та його вплив на український мистецький контекст. Дослідниці Тетяна Філевська та Оксана Семенік простежують шлях Татліна – від народження в Харкові до його ролі у формуванні театрального, кіно- й фотомистецтва в Києві. Особлива увага приділена діяльності Татліна у Київському художньому інституті та культурним міфам, що зростали навколо митця на тлі браку архівів і втрачених робіт.

Лабораторія. Вадим Міський, Тамара Гусейнова «Українське радіо. Історія буремного століття», 449/499

Захопливе дослідження столітнього шляху українського радіо, що стало символом національної ідентичності та опору. Від першого ефіру 1924 року до трансляцій з бомбосховищ під час російсько-української війни, ця книга розповідає про силу слова, яке перемагає імперії, та голос, що об’єднує націю. Автори висвітлюють маловідомі сторінки історії: боротьбу з радянською цензурою, підтримку демократичних перетворень у 1990-х, сучасну інформаційну війну та відновлення мовлення в деокупованих містах. Через реальні історії журналістів, дикторів, інженерів і слухачів, книга демонструє, як радіо стало опорою у найтемніші часи.

Лабораторія. Мішель Пастуро «Жовтий. Історія кольору», 769/849

Неможливо втриматися від колекціонування цієї славнозвісної серії культурологічних досліджень історії кольорів Мішеля Пастуро, французького історика-медієвіста. Услід за «Синім» виходить «Жовтий» – про становлення жовтого кольору від античності до сьогодення. Автор описує непростий шлях, який вдалося подолати всім відтінкам жовтого, щоб заполонити світ людини. Від натільних малюнків вохрою до скромного місця у повсякденному житті Європи на межі XIX століття і безколірного існування в сучасності. Мандруючи Європою, Східною Азією, Індією, Африкою і Південною Америкою, жовтий став частиною мистецтва, релігії, моди, літератури й науки, але залишився найменш визнаним. Сучасна Європа не надає йому особливого значення, хоча так було не завжди…

Комубук. Лінда Ноклін «Чому в нас не було великих художниць?», 340/390

Вперше опублікований 1971 року, цей есей не лише започаткував нову епоху в мистецтвознавстві, а й став поворотним моментом для феміністичної критики. Попри формулювання назви у формі питання, Ноклін не прагне дати на нього прямої відповіді. Натомість вона з блискучою аналітичністю й іронією підважує саму ідею «геніальності» як нейтрального та універсального критерію, демонструючи її глибоку вкоріненість в інституційних і соціальних обмеженнях. Подібно до Вірджинії Вулф у «Власній кімнаті», Ноклін аналізує системні бар’єри, що унеможливлювали участь жінок у мистецтві протягом століть, і порушує питання про шляхи до культурної емансипації. У доповненні до тексту, написаному тридцять років тому, дослідниця пропонує критичний огляд трансформацій, які відбулися в полі жіночого мистецтва в контексті розвитку феміністичної, квір-, расової та постколоніальної теорії.

Бородатий Тамарин. Надя Мурад «Остання дівчина», 349/449

Надя Мурад – іракська правозахисниця та лауреатка Нобелівської премії миру 2018 року, відома усьому світові завдяки своїй боротьбі проти сексуального насильства у збройних конфліктах. У книжці вона розповідає власну історію – мемуари жінки, яка вижила після полону в «Ісламської держави». Надя виросла в єзидській громаді невеликого села Кочо на півночі Іраку. Її мрії були простими: викладати історію або відкрити салон краси. Та 15 серпня 2014 року бойовики ІДІЛ знищили все, чим жила її родина. Вони стратили шістьох її братів і матір, а саму Надю забрали в Мосул, де вона, як і тисячі інших єзидських дівчат, стала жертвою сексуального рабства. Пройшовши через жорстокі знущання та катування, Наді вдалося втекти. Вижити їй допомогла мусульманська родина, яка, ризикуючи всім, дала їй притулок і допомогла дістатися безпечного місця. Ця книжка – не лише особиста сповідь, а й свідчення геноциду проти єзидського народу, який сповідує синкретичну релігію. Це голос жінки, яка змогла повернути собі гідність і перетворити особисту трагедію на заклик до дії.

Жорж. Том Стендідж «Історія світу в 6 склянках», 315/350

Коли заварюєте чай або наливаєте в тонкий келих благородне вино, замисліться на хвилинку: у вашому напої – не лише смак, а й відлуння цілих епох. У своїй книжці журналіст і письменник Том Стендідж майстерно розповідає, як пиво, вино, дистиляти, кава, чай і кока-кола стали не просто частиною повсякденного життя, а справжніми двигунами історичних зрушень. Ці шість напоїв уособлюють шість ключових етапів розвитку людської цивілізації – від неоліту до цифрової доби. Вони зумовлювали економічні зміни, визначали соціальні структури, ставали символами імперій і революцій, впливали на політику та глобальні зв’язки. Стендідж показує, як кожен із цих напоїв у свій час «підживлював» культуру, «тонізував» ідеї та «освіжав» взаємодію між народами.

Головну світлину згенеровано ШІ