Спецфонд, універсалізм, БЖ-арт, чорні зірки, вічність у мистецтві, погляд крізь реальність, Бурлюк, Міміношвілі, Мєшкова, Соколов, Кремницька, Столяренко і польське мистецтво – «Інший Київ» рекомендує відвідати найцікавіші виставки Києва.
Національний художній музей України (вул. Грушевського, 6)
Виставковий проєкт «Спецфонд. Нові дослідження» є продовженням музейної ініціативи, яка повертає в українське мистецьке поле імена художників, замовчуваних і репресованих у першій третині ХХ століття. Спецфонд – назва закритого музейного зібрання робіт митців, чия творчість не відповідала вимогам соцреалізму й була оголошена «формалістичною», «націоналістичною» або «ворожою народу». Роботи вилучалися з виставок, архівів, музеїв – і мали бути знищені. Та завдяки сміливості музейників і «тихому опору» багато із цих полотен зберігалися десятиліттями під грифом «таємно». Представлено твори Давида Бурлюка, Віктора Пальмова, Єфрема Світличного, Лева Крамаренка, Абрама Черкаського, Юрія Садиленка, Василя Сильвестрова, Івана Падалки, Оксани Павленко та інших художників.
Національний центр «Український дім» (вул. Хрещатик, 2)
Виставковий проєкт «Форма неосяжності Людмили Мєшкової» присвячено відомій українській художниці керамічного живопису. Центр експозиції – монументальне керамічне панно «Майська ніч», яке експонується вперше з моменту його створення на початку 1990-х. Ця робота – поетична ода природі Полтавщини та гоголівській містичній традиції, витончено втілена у кераміці. Людмила Мєшкова – архітекторка за фахом, але мисткиня за покликанням, чия творчість пронизана космічною філософією єдності природи, людини та Всесвіту. Її техніка – це унікальне використання металевих солей у керамічному розписі, що дозволяє досягати глибини кольору та багатовимірності образів.
Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України (вул. Є. Коновальця, 18-д)
Масштабний виставковий проєкт «Універсалізм» за участю провідних українських сучасних митців відкрився у великій залі інституту (куратор – Віталій Адлерманн), консультантка – Олеся Авраменко). У час, коли Україна проходить крізь випробування війною та історичними зрушеннями, мистецтво знову стає не лише відображенням, а й провідником сенсів. Виставка «Універсалізм» – це простір філософського діалогу про свободу, відповідальність, істину та справедливість. Це спроба мистецькою мовою сформулювати цінності, на яких триматиметься майбутнє. Проєкт запрошує глядача не лише споглядати, а й мислити – разом із художниками, творами, простором. Виставка створена як поле взаємодії, де роботи митців існують не в межах єдиного наративу, а у вільному русі діалогів, асоціацій і сенсів.
Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)
Триває величезна (два поверхи, кілька залів) колективна виставка «БЖ-АРТ: на правах спільноти». Чим є Всеукраїнська творча спілка художників «БЖ-Арт», що зародилася на початку 1990-х у Києві на вул. Великій Житомирській, 25/2, – художньою спільнотою, об’єднанням із певними характеристиками, взаємоприємним сусідством у сквоті, або, як вдало сформульовано в анонсі виставки, мистецькою екосистемою, доведеться розбиратися історикам і теоретикам мистецтва. Але що беззаперечно – виставка учасників «БЖ-Арт» демонструє шалений потенціал українського мистецтва і різні грані художнього таланту. Представлено живопис, скульптуру, інсталяції, левкаси, ленд-арт, перформанси та відео. Особливе місце посідає реконструкція виставки 1998 року. У проєкті беруть участь 45 художників із різних міст (і це не всі учасники «БЖ-Арт», декого ми не побачили): Петро Бевза, Олексій Белюсенко, Леонід Бернат, Андрій Блудов, Матвій Вайсберг, Сергій Гай, Ганна Гідора, Мар’яна Голембйовська, Андрій Гуренко, Борис Єґіазарян, Ігор Єлісеєв, Володимир і Микола Журавлі, Поліна Кузнєцова, Наталія Мудрук, Темо Свірелі (1964–2014), Василь Татарський, Борис Фірцак, Владислав Шерешевський, Валерій Шкарупа та інші.
Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)
Виставка сюрреалістичного живопису Ольги Березюк «Чорні зірки» є приємним сюрпризом для тих, хто слідкує за її творчістю. Художниця, без сумніву, розвинула індивідуальну стилістику, увиразнила творчий почерк, перейшла від індивідуального і герметичного до загального. Попри те, що Ольга – природна сюрреалістка і людина з великою фантазією, в її роботах присутня реальність – наша трагічна реальність. Чорні зірки – це небезпека, яка чатує кожного, чорні зірки несуться безжальним небом і шукають жертв. А ще в роботах Ольги присутній час. Як потяг він мчить полями й лісом, минає сонні станції із самотніми фігурами чи то забутих пасажирів, чи то вартових. На даху потяга люди вирушають у майбутнє, але хтось обов’язково залишається у ваєтівських полях зрілої пшениці, на ґанках дерев’яних будиночків. Коли із цього дивного світу зникнуть чорні зірки, коли між хмарами й у кронах дерев залишаться тільки товстенькі путті, настане мир.
Imagine Point (пр. Голосіївський, 86/1, вхід зі двору)
У малій залі галереї триває виставка «Двоє – вічність у мистецтві», на якій представлено роботи двох художників: скульптора Стахо Смирнова і живописця Сергія Шаматріна. «Ця виставка – не просто презентація творчих здобутків двох митців, це простір пам’яті, тиші та глибокого діалогу між формою і кольором, скульптурою і живописом, матерією і емоцією, – розповідають організатори. – У виставковій залі зустрічаються дві мови мистецтва: скульптура, що говорить через об’єм, рух, дотик до вічного, і живопис, що передає внутрішній світ через полотно, світло й тінь, нюанси кольору. Обидва митці, хоч і пішли з життя, залишили по собі живу енергію творчості. Їхні роботи – як фрагменти особистих світів, що не втратили сили й актуальності».
Imagine Point (пр. Голосіївський, 86/1, вхід із проспекту)
У великій залі відкрилася виставка живопису Олега Катеринюка та Анатолія Варварова «Personage». Двох митців пов’язує навчання у Дніпропетровському художньому училищі, вони – представники дніпровської школи, яка сьогодні доволі сильно відчувається у київському мистецькому просторі. А ще художників об’єднує спроможність бачити у кожному моменті реальності щось більше і втілювати ці – фантазії, візії, вібрації часопростору? – у майстерному живописі. В їхніх роботах одночасно присутні автор, персонаж (людина, тварина…) та глядач, а хто ви у кожен момент споглядання – вирішуйте самостійно. Ну і нарешті відзначимо тонкий і майстерний анімалізм; сьогодні анімалістичний жанр не в моді, але тут він постає у всій красі.
Національний заповідник «Софія Київська», Будинок митрополита (вул. Володимирська, 24)
Виставковий проєкт «Гія Міміношвілі. Вершник у часі» організував Міжнародний інститут культурної дипломатії у співпраці з ТОВ «Budzirka». Грузинський та український скульптор, майстер монументальної кераміки Гія Міміношвілі пішов із життя на початку цього року. І дуже приємно бачити, що його творчість, його спадок і світло, його гордий прапор підхопили ті, хто любить, розуміє, хоче зберегти й розвинути ідеї Гії Міміношвілі. Зокрема, масштабувати… На виставці представлено кераміку і, що було зовсім неочікувано, живопис Гії. Попри камерні розміри, його роботи монументальні, – він так мислив і бачив світ. А потенціал його керамічних творів, які можуть стати великими, масштабними, вписатися у міський простір, демонструє об’єкт «Вершник у часі» на зеленій галявині Софії. Благородного лицаря-вершника, захисника своєї землі, виконано на основі роботи Гії Міміношвілі з панелей Fundermax спеціалістами компанії «Budzirka». У рамках проєкту буде представлено інші об’єкти, відбудуться цікаві події, – слідкуйте за анонсами.
Vakulenko Art Consulting (вул. Костьольна, 8)
Давид Бурлюк – український художник, футурист і поет. Його мистецтво – багатошарова мова кольору, форми й знаків. На виставці «Бурлюк. Символи» представлено понад 30 рідкісних робіт із приватних колекцій: натюрморти, пейзажі, сцени з сільського життя. «Кожне полотно – це не лише зображення, а простір смислів. Люлька, птах, човен, квіти, пляшка, собака – символи, що повторюються, перетворюючись на алюзії, жарти, спогади. Усе це – фрагменти коду, який Бурлюк залишив глядачеві. Ми пропонуємо вдивлятись, розпізнавати, розгадувати, – говорять організатори. – Це виставка не про минуле, а про читання. І про те, як мистецтво говорить, коли його слухають уважно».
Voloshyn Gallery (вул. Терещенківська, 13)
Персональна виставка Олексія Сая «Посміхайся» представляє серію легковажних портретів, виконаних у фірмовому стилі художника в Excel, і покликана «підтримати відчуття повсякденності та позитиву посеред війни», – пишуть організатори. Кожен портрет (а роботу над серією Олексій розпочав ще 2021 року) розкриває персонажа з оригінальними зовнішніми рисами та якостями. Олексій використовує Excel для створення фігур по частинах, ретельно підбираючи палітру кольорів, форму, а також унікальний настрій та характеристики персонажа. Загалом цю серію можна розглядати як «єдиний арт-об’єкт, що передає спробу художника повернутись відчуттями, хоч і на мить, в атмосферу безтурботності».
Goldens (вул. Л. Первомайського, 4)
Аукціонний дім запрошує на ретроспективну виставку «Олег Соколов. Всесвіт на папері», що вперше широко презентує графічну спадщину одного з найяскравіших представників українського неофіційного мистецтва. До експозиції увійшло понад 50 робіт, створених у 1950–1980-х роках, які дозволяють заглянути у складний світ художника, сформований на межі радянської реальності та особистої поетики. Одеський художник Олег Соколов (1919–1990) – постать майже міфологічна. Його твори – не лише мистецтво, а й філософський жест спротиву, інтелектуальна гра з формою, метафорою і кольором. Працюючи поза межами офіційної радянської сцени, він створив унікальну візуальну мову, де поєдналися внутрішня свобода, символізм, елементи абстракції та експресивна енергія колажу.
Stedley Art Foundation (вул. Б. Хмельницького, 62-б)
Цього року минає століття від дня народження Єлизавети Кремницької (1925–1978) – художниці, чия творчість досі залишається у тіні, але має велике значення для розуміння українського мистецтва радянської доби. До пам’ятної дати галерея відкрила камерну виставку «Моя Ліза», присвячену чорно-білій графіці Кремницької 1960-х років. Назва виставки – це ніжне звертання до своєї дружини Павла Бедзира, знаного митця. Їхнє творче партнерство стало джерелом натхнення і пошуку. Експозиція, створена на основі приватної колекції Павла Ковача, репрезентує глибоко особисті, проникливі аркуші, в яких вловлено тривожний пульс епохи – періоду після хрущовської відлиги, коли мистецька свобода знову опинилася під тиском. Ця виставка – не лише знайомство з унікальними творами, а й спроба переосмислення ролі мисткині у контексті радянської культури. Відвідати галерею можна за попереднім записом: 067 466 7800.
Центральний будинок художника (вул. Січових Стрільців, 1–5)
Триває «Х Всеукраїнська трієнале живопису», на якій представлено роботи українських митців із різних регіонів. Оскільки трієнале не має теми й концепції, твори у ньому беруть участь різножанрові, строкаті за тематикою та художніми засобами, проте об’єднані в цілому доволі високим професійним рівнем. Першу премію отримав Олесь Соловей за монументальний триптих «Соборність духу». Другу премію поділили Інна Пантелеймонова (триптих «Час») та Леонора Якимащенко («Дракон та зикурат», «Ходімо з нами»). Третю – Олександр Антонюк («Увага Кривий Ріг: комбінована загроза»), Едуард Потапенков («Мавік») і Анатолій Фурлет («Окупація на Кам’яній»).
Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе (Андріївський узв., 21)
Виставка живопису «Лабіринти ілюзій» відкриває нову грань у творчості київського художника Андрія Кулагіна. Вперше автор, знаний раніше як імпресіоніст, презентує публіці свій сюрреалістичний доробок, що охоплює двадцятирічний період – від 2005 до 2025 року. Твори в експозиції є глибоким естетичним і філософським зануренням у світ несвідомого, адже, як і належить сюрреалісту, Андрій Кулагін працює з архетипами, снами, прихованими емоціями.
Галерея «Лавра» (пров. Лаврський, 7-б)
Сюрреалізму мало не буває! Вперше у Києві відкрилася групова виставка представників сучасного сюрреалізму та символізму, що поєднує понад двадцять молодих українських митців у межах міждисциплінарного проєкту «Погляд крізь реальність». Через живопис, скульптуру, аудіовізуальне мистецтво та перформанси митці досліджують, як людська свідомість взаємодіє з зовнішнім світом. Відвідувачі матимуть змогу пережити багатовимірний мистецький досвід: від медитативного споглядання образів до емоційної залученості у музичних і хореографічних інтервенціях. Ключовий меседж події: внутрішнє світло, яке кожен із нас транслює у світ, формується з емоцій, досвіду, травм і мрій. І мистецтво – це спосіб поділитися світлом.
Музей сучасного мистецтва України (вул. Є. Коновальця, 44-а)
Виставка «Петро Столяренко. Живопис» присвячена 100-річчю від дня народження Народного художника України Петра Столяренка (1925–2018), майстра пейзажу, портрету та сюжетного живопису, чиє ім’я є символом кримської школи мистецтва. Його полотна – від бухт Гурзуфа до тихих вуличок Бахчисарая – сповнені сонячного світла, теплого повітря й запаху моря. В експозиції представлено понад 50 робіт з колекції Першого приватного музею Сергія Цюпка, більшість з яких експонуються вперше. Ця добірка унікальна: такої кількості живопису Столяренка не має жоден музей в Україні.
Національний художній музей України (вул. Грушевського, 6)
24 червня о 17:30 відкриється перша частина міжнародного польсько-українського проєкту «Різні місця», який об’єднує твори сучасних авторів із Польщі та України. Назва проєкту натхненна композицією американського композитора Стіва Райха «Different Trains» – музичною рефлексією про долю, яка могла кардинально змінитися лише через інше місце перебування в історично критичний момент. Виставка торкається подібних тем – географія як доля, час як випробування, війна як виклик людяності. У фокусі – досвід, змінений повномасштабним вторгненням Росії в Україну після 24 лютого 2022 року. Перша частина виставки зосереджена на польському сучасному мистецтві – шість митців і мисткинь різних поколінь: Мирослав Балка, Барбара Грика, Катажина Козира, Кароль Радзішевський, Вільгельм Сасналь, Моніка Сосновська – презентують роботи, створені до 2022 року. Проте сьогодні вони звучать інакше, набуваючи нових смислів. Учасники з України: Євген Арлов, Давид Чичкан, Євген Коршунов, Павло Ковач, Денис Панкратов, Макс Роботов.
Головна світлина: фрагмент роботи Анатолія Варварова «Відбиток часу» з виставки «Personage» в Imagine Point