Останній форпост світла, відображення та відблиски, човен, береги й плин часу, зупинка Poline, друзі Ряски, нескінченний жарт, дім постійного вигнання та українські колекційні графіка і кераміка – «Інший Київ» рекомендує відвідати найцікавіші виставки столиці.

Національний заповідник «Софія Київська», галерея «Хлібня» (вул. Володимирська, 24)

Фестиваль «Bouquet Kyiv Stage» відкрила колективна виставка сучасних митців від галереї «Триптих Арт». Назва проєкту цього року: «Україна – останній форпост світла». Галеристка Тетяна Савченко зізнається, що здивувати її після 25 років співпраці з художниками уже складно, але ці художники, представники різних українських міст, здивували. Попри темряву війни, вони плекають світло і радість життя у своїх роботах. «З пікселів індивідуальної творчості складається портрет нації», – говорить пані Тетяна. На виставці представлено роботи Анастасії Подерв’янської, Андрія Цоя, Олександра Ляпіна, Вадима Петрова, Олександра Сухоліта, Валерія Шкарупи, Ганни Криволап, Макса Вітика, Саші Макарської, Андрія Гуренка, Юрія Денисенкова, Олексія Литвиненка, Олега Тістола, Ігоря Гусєва, Нати Трандафір та інших митців. Відвідати виставку можна до 14 вересня.

Національний заповідник «Софія Київська», галерея «Хлібня» (вул. Володимирська, 24)

Поряд, у двох залах – ще одна виставка, яка теж традиційно супроводжує «Bouquet Kyiv Stage», адже символ фестивалю, геометризований букет, взято з роботи Олександра Дубовика. В експозиції «Відображення та відблиски» представлено роботи митця різних років (цикли «Букети», «Фантоми»), у тому числі нові. Олександр Дубовик «працює на межі сприйняття, логіки й буття – балансує між класичною метафізикою і квантовою сучасністю. Тут мистецтво не стверджує, а створює поле невизначеності, де образ і сенс мерехтять, як відлуння чогось незбагненного», – пишуть організатори. Художник, услід за Платоном, стверджує: «ми живемо не у фактах, а у відображеннях – наш світ складається з образів, інтуїцій, міфів. Реальність – це те, що ми собі уявляємо. Відблиски – це відчуття надії та “недаремності” людського життя». Триватиме виставка до 14 вересня.

Національний заповідник «Софія Київська» (вул. Володимирська, 24)

Експозиція масштабованих скульптур Гії Міміношвілі (1958–2025) на території заповідника у колишньому митрополичому саду уже складається із трьох об’єктів. Їх виготовили у виробничих цехах компанії «Budzirka», головного партнера ГО «Міжнародний інститут культурної дипломатії», який ініціював проєкт. Об’єкти, зроблені з панелей Fundermax, демонструють потенціал керамічних творів Гії Міміношвілі, які можуть стати великими, вписатися у міський простір. Першим об’єктом був «Вершник у часі», благородний захисник своєї землі, другим – «Птах», третім став «Човен», чия символіка уходить у глибоку давнину. Відвідати виставку просто неба можна до листопада.

АВС-арт (вул. Глибочицька, 32-в)

Велика виставка левкасного живопису Валерія Шкарупи «Плин часу. Повернення» приурочена до ювілею художника. Є люди, які гостро відчувають історію, той самий плин часу. Які можуть доторкнутися до будь-якої епохи й увійти в неї, відчути її запахи й звуки. Є люди, які марять пісками, каміннями й великою водою. Валерій Шкарупа – з таких. Моряк в юності, а потім археолог, реставратор, художник, він у кожній своїй картині щедро закладає сенси. Ріка дитинства золотий Псел, скіфські кургани, надвечірні бесіди із друзями, Шекспір, біблійні риби й риби червоних Саргасів, африканська місія Лівінгстона, літо і зима, Буриданів віслюк і Внутрішня Монголія… Дивний у Валерія Шкарупи нефігуратив – увесь наповнений символами й натяками. На щастя, у глядача є підписи під картинами, які дають підказки, й великий, світлий, тихий простір виставкового залу, де можна, не поспішаючи, вдивлятися в роботи й розгадувати загадки художника.

Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21-а)

Поліна Кузнєцова, яка представила виставку живопису «Poline (Зупинка всередині)», – один із найсерйозніших художників свого покоління, і відмова від фемінітива тут свідома. Вона святкує сорокаріччя, так що ця виставка – ювілейна, ретроспективна, звітна. Поліна, а точніше її аватар Poline, стоїть в середині життєвого і творчого шляху, озирається назад і вдивляється уперед. Представлено роботи з кількох серій різних років, зокрема «Чорнозем», «Холод», «Магічний пейзаж», «Мрія», «Буфонада», а ще – зовсім нову серію «Подорож ученого доктора Леонардо», спеціально створену для книжки «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести в Слобожанську Швейцарію» Майка Йогансена, що готується до друку у видавництві «Основи». Наполегливо, вдумливо, чесно, з повним зануренням і повною відповідальністю перед собою і глядачем Поліна шукає і знаходить засоби для перетворення свого внутрішнього світу на об’єктивні артефакти мистецтва. Інтровертне, глибоко сховане, часто болюче, стає загальним, відкритим для сприйняття й обговорення. Це нагадує процес перекладу. Поліна перекладає глядачу те, що хоче сказати Poline. А можливо, Poline оформлює у візуальні образи те, що думає Поліна, про що вона мріє, що їй дуже болить. Це серйозні теми. Навіть якщо вирішені в рожевих тонах. 2022 року художниця стала перформеркою – майже випадково, намагаючись через тіло і дію розповісти про пережите у перші місяці великої війни. З тої пори Поліна зробила кілька перформансів, таких же ретельно продуманих і реалізованих, як її живопис. Таких же сильних, відвертих, чесних. Відео з перформансами також представлено в експозиції.

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)

На виставці «Береги» українка Катерина Свіргуненко представила гравюру, естамп, і малюнок, а француз Олівʼє Тіє – малюнок і гризайль. Тут вода, обтесані річкою камінчики, пейзажі з горами, поля і небо. Катерина Свіргуненко розповідає, що їхні художні практики перегукуються «у підходах і баченнях, а також у темах, з якими вони працюють. Одним із жанрів, що їх об’єднує, є пейзаж. Обидва виросли на берегах великих річок: могутнього Дніпра і норовливої Луари, що неминуче вплинуло на фокус у пейзажній тематиці – ріки та її берегів». Роботи, представлені на виставці, продовжують серії, з якими митці працювали й до їхньої зустрічі напочатку 2024 року.

Галерея «Лавра» (пров. Лаврський, 7-б)

Виставка робіт одеського художника Валентина Лапшина «Infinite Jest (Нескінчений жарт)» об’єднує 25 композицій в авторській техніці, яку митець визначає як постживопис. Його роботи – це мікс анатомічних атласів, попкультурних референсів, спортивних сцен, взірців живопису епохи Відродження. Усі ці елементи сплітаються в багатошарові конструкції, де гармонія співіснує з хаосом, іронія зі щирістю, а минуле з теперішнім. Назва виставки відсилає до однойменного роману Девіда Фостера Уоллеса і, як і в літературному першоджерелі, є метафорою нескінченної гри образів. Та якщо в романі «жарт» постає як пастка-залежність, то у Лапшина він перетворюється на спробу вийти з неї – створити нову естетику.

Garage 33. Gallery-Shelter (вул. Ризька, 73-а)

Виставковий проєкт «Дім постійного вигнання» – перший у незалежному артпросторі «Garage33». Міждисциплінарна виставка об’єднала «висловлювання п’яти кримськотатарських художниць і художників, які сьогодні живуть у стані вигнання, постійної мобільності та розірваного дому. Проєкт досліджує, яким чином особистий досвід втрати території, культури, мови й коріння може трансформуватись у нову форму художнього висловлювання. Яким є дім для тих, хто був змушений залишити власний? Як можна зібрати фрагменти втраченої ідентичності й створити символічний простір для відновлення та опору?» – пояснюють організатори. У виставці беруть участь Юсуф Абібулаєв, Еміне Зіятдін, Рената Асанова, Севіля Наріман-кизи, Ельміра Шемседінова.

Squat 17b (вул. Терещенківська, 17-б)

Більшість робіт для виставки «Наша ціль» Сашко Комʼяхов створив до мобілізації. Це серія історично-мілітарних принтів «Слава української зброї» для авторського проєкту «Україніка» розпочатого у 2015 році, а також принти з проєкту «Котики ЗСУ» (2022) – стікерпак з кумедними котами для месенджерів. В експозиції можна побачити й принт «Двіж» – оригінал поліхромної ліногравюри на тему добровольчого руху, створений автором під час служби. Представлені також робота «Хамві/насипає» та принт-емблема «Varyag Squad» для підрозділу, в якому служить Анатолій – побратим Сашка. Він важливий натхненник цієї виставки, адже всі кошти з продажу принтів та мерчу будуть надіслані Анатолію для придбання мікропроцесорного колінного вузла genium x4, щоб повернутись до служби. Виставка триватиме до 3 вересня.

Peremoga (вул. Ярославів Вал, 15)

Виставка робіт Сергія Майдукова «Серпень. Ніч. Зима» є спробою вийти за межі очевидного й формалізованого сприйняття. Основні роботи – це абстрактна геометрія, позбавлена візуальних асоціацій з реальністю. Сергій створює простір, вільний від наративного тиску, де форма звучить як складна й виразна мелодія внутрішнього стану. Триватиме виставка до 12 вересня.

The Naked Room (вул. Рейтарська, 21) та інші локації

«Друзям присвячується» (2014–25) – «друга представлена в Києві виставка Петра Ряски, яка розгортається вулицями Рейтарська, Ярославів Вал, Золотоворітська та Гончара, у районі, що значною мірою сформував нас та нашу спільноту, – пишуть організатори. – Живописні портрети друзів і знайомих Ряски, створені під час зустрічей протягом останніх десяти років, тут стають символічною присвятою нашому комьюніті. Усім близьким, кого зараз немає поруч. Тим, хто залишається в місті працювати попри все. Тим, хто захищає нас від окупації на фронті. І, звісно, тим, хто віддав своє життя за те, щоб ми могли робити ювілейні виставки та ласувати закарпатським вином».

Kirisenko Art Center (вул. Золотоустівська, 20, територія ЖК «Шевченківський»; з фасаду, ліворуч від магазину «Wine Wine»)

Триває групова виставка «Занурення» – «своєрідна формула присутності, що об’єднує різноманітні художні висловлювання в єдине цілісне емоційне поле». Представлено роботи Анатолія Варварова, Юрія Денисенкова, Сергія Корнієвського, Едуарда Потапенкова, Ігоря Прокофʼєва та Юрія Мусатова. Митці «досліджують теми символічного самопізнання, спостереження за моментом та за собою в ньому, радикально контрастуючих між собою станів людини – від тотальної екзальтації до внутрішнього напруження та подекуди тривоги».

Annco Gallery (вул. В. Чорновола, 2)

Ще п’ять днів у малому залі галереї-кафе триватиме виставка графіки Юлії Каменецької «Вільна». Представлено 21 «візуальну історію», створені тушшю та пером. «Юлія працює з графікою як із живим матеріалом: вона не зображує, а відчуває, фіксує момент, настрій, фрагмент буття. Тут немає вторинності чи повторів – кожна робота самодостатня, з характером, зі своєю тишею або криком. Пластика оголеного тіла, урбаністичні пейзажі, побутові об’єкти, натюрморти, морські істоти – усе підпорядковано авторському ритму та лаконічному, іноді жорсткому, іноді напрочуд ніжному чорному знаку», – розповідають у галереї.

Goldens (вул. Л. Первомайського, 4)

20 серпня в аукціонному домі «Goldens» розпочнеться аукціонна виставка українських колекційних графіки та кераміки, що об’єднає понад 90 творів півсотні митців. Добірка відкриває великий зріз українського мистецтва ХХ–ХХІ століть: від декоративної кераміки, що народжувалася на межі традиції та модерністських пошуків, до графічних робіт, у яких відчувається свобода експерименту й миттєва реакція на виклики часу. У розділі кераміки представлені твори Івана Кавалерідзе, Галини Севрук, Ольги Рапай, Дмитра Крвавича, Ади Рибачук і Володимира Мельниченка, Неллі Ісупової, Ніни Мурашкіної та багатьох інших. Глядачі зможуть побачити роботи радянського періоду, і сучасні інтерпретації кераміки як самостійного художнього медіа. Добірка графіки включає роботи Олега Грищенка, Василя Хмелюка, Василя Касіяна, Івана Марчука, Миколи Глущенка, Віктора Зарецького, Федора Тетянича, Олега Аксініна, Павла Макова, Etchingroom1 (Крістіни Ярош та Анни Ходькової) та інших авторів.

Головна світлина: Володимир Вештак біля роботи Олександра Сухоліта на виставці «Україна – останній форпост світла»