Білий камуфляж Ай Вейвея, фестиваль художньої кераміки, квіти між світами, династія Толкачових-Болдиревих, адаптація, театральна фотографія, тіло 16+, осанна реставраторам, земля й небо Ізраїлю, Глущенко, Сидорук, Пустовійт і Осборн Вандербум – «Інший Київ» розповідає про найцікавіші виставки столиці.
Національний виставковий центр (просп. Академіка Глушкова, 1)
У павільйоні № 13 на ВДНГ відкрилася інсталяція всесвітньо відомого художника Ай Вейвея «Три досконало пропорційні сфери та військовий камуфляж, пофарбований у біле». У павільйоні встановлена конструкція із трьох велетенських куль, зібраних з ідеальних металевих стільників, – вишукано, ренесансно прекрасних. Самі кулі та «рукав» між ними вкриті сотнями військових одностроїв, зшитих під цей проєкт із цупкої камуфляжної тканини із зображенням тваринок. Все зовні пофарбоване білим. Ця конструкція тривожна, одночасно небезпечна і красива, дратлива і захоплива. Її мова набагато складніша за ті наративні образи, що продукує українське антивоєнне мистецтво. Очевидно, що і глядацька робота з цією інсталяцією буде непростою. Можливо, глядач нічого не відчує, обходячи брудно-білі мовчазні кулі. Можливо, відчує велич трагедії та глибокий смуток. Це навіть не заперечення війни – як заперечити кошмар, у якому ми живемо? Скоріше це візуалізація одвічної боротьби краси й танатоса. І, безумовно, данина усім, хто втратив життя. Проєкт триватиме до 30 листопада. Вхід вільний.
D.HUB.ART (ТЦ «Домосфера», Столичне шосе, 101)
Фестиваль художньої кераміки «Ceramic Art Week | На дотик» розгорнувся на величезній площі, представив творчі осередки Київщини, Львова, Полтавщини, Черкащини, Закарпаття, Одеси та об’єднав пів тисячі експонатів! До експозиції увійшли роботи таких митців, як Неллі Ісупова, Іван Бобков, Святослав Шилін, Ліна Федоренко, Зоя Предко, Ірина Вештак-Остроменська, Юрій Войтович, Віта Хайдурова, Світлана Гібаленко, Наталія Зайцева, Тетяна Зайцева, Олександра Лебедкіна, Ірина Марко, Ольга Муха, Володимир Хижинський, керамічні бренди KUST Ceramics, Maslo Ceramics. Вперше в галерейній історії представлено студентські керамічні роботи. Куратори: Антін та Микита Коломійці. У рамках фестивалю відбудуться кураторські екскурсії, лекції про історію кераміки, воркшопи для колекціонерів-початківців, керамічні майстер-класи, тренінги з ексклюзивної поведінки та лексики. Виставка працює щодня з 11:00 до 19:00. Арт-партнер: Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України.
Національний музей Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 12)
На колективній виставці «Між світами» представлено роботи 187 сучасних українських митців. «Проєкт пропонує не відтворювати травму проживання досвіду війни, а трансформувати її в мову росту, турботи та взаємної підтримки. Виставка поділена на два розділи – ботанічний живопис та сучасне мистецтво». Як зазвичай на колективних виставках, роботи різного рівня, але є дійсно майстерні твори й особливо радує ботанічна ілюстрація. У рамках виставки заплановані публічна і освітня програми. Кураторки й організаторки: Дельнара Ель, Наталія Купчик.
Музей сучасного мистецтва України (вул. Є. Коновальця, 44-а)
Триває виставка робіт мистецької династії Толкачових-Болдиревих у рамках музейного проєкту «Сімейні цінності – Родинні зв’язки». Представлено творчий доробок Зіновія Толкачова, Володимира Болдирева, Євдокії Болдиревої, Іллі Толкачова, Наталії Болдиревої та Олени Толкачової. Експозиція об’єднує понад 50 творів, що розкривають діалог трьох поколінь. «Зіновій Толкачов вражає графікою, яка стала свідченням трагедій війни, Ілля Толкачов дивує монументальними композиціями, що прикрашають Київ, а Наталія Болдирева зачаровує ніжними ліричними полотнами. Володимир і Євдокія Болдиреви передають радість життя, а Олена Толкачова через мистецтво ділиться болем війни та надією на майбутнє», – пишуть організатори. Багато робіт з колекції музею та приватних зібрань експонуються вперше.
Національний музей декоративного мистецтва України (вул. Лаврська, 9, корпус 29)
Проєкт «Коли минуле оживає – народжується майбутнє» представляє відреставровані твори з музейної колекції. До експозиції увійшло понад п’ятдесят експонатів, які пройшли складний і багатоступеневий шлях реставрації. Серед них – твори з кераміки, фарфору, фаянсу, скла, тканини, дерева, металу, зразки графіки та живопису. Також представлено архівні світлини та документи, що дозволяють побачити, якими ці твори були до втручання фахівців, і простежити дивовижне перетворення від руйнації до відродження. Виставка вшановує працю тих, хто повертає мистецькі твори до життя, «реставратори – це хранителі часу, які рятують сотні пам’яток і дарують їм нове майбутнє».
Gallery 88 (Андріївський узв., 34)
Хедлайнером, так би мовити, виставки «Глущенко та його сучасники» став один із найталановитіших митців радянського часу Микола Глущенко. Попри всю складність своєї біографії та аморальність деяких вчинків, він дійсно був прекрасним художником-модерністом (але іншим відмовляв у праві звертатися до західних «ізмів»). Живопис Глущенка в експозиції сусідить із творами його сучасників: киян Тетяни Яблонської, Сергія Шишка, Віктора Зарецького, Михайла Дерегуса, Олексія Шовкуненка, Володимира Сидорука, Карпа Трохименка, одесита Констянтина Ломикіна та інших, відтак створюється багатоголосся однієї епохи.
Ню Арт (вул. Грушевського, 28/2)
Триває виставка творів Володимира Сидорука (1925–1997), присвячена 100-річчю від дня його народження. Експозиція охоплює всі періоди творчості живописця, який за внесок в українську культуру 1985 року був удостоєний звання Заслуженого художника України. Представлено понад шість десятків живописних і графічних робіт, що розкривають розмаїття жанрів та мотивів, з якими працював Володимир Сидорук.
Portal 11 (вул. Трьохсвятительська, 11)
Виставка живопису Сергія Пустовійта (1945–1992) «Крізь браму світів» представляє твори різних періодів творчості митця: від перших відомих робіт часів навчання до останніх, представлених на спільній із братом виставці «Повернення у Світ Божий» (1992, Музей історії міста Києва). Сергій Пустовійт – один із найцікавіших, можливо, представників українського мистецтва 1970–1980-х років. Він майстерно поєднував реальні спостереження із сюрреалістичними видіннями й умів перетворити банальне, впізнаване на потойбічне. На перший погляд, його роботи здаються спокійними та урівноваженими, а все інше відкривається лише при глибокому зануренні у всесвіт митця.
Entropy (вул. Ярославів Вал, 16)
«Мене звати Осборн Вандербум» – дебютна виставка молодої художниці. «Ця виставка не зовсім про мене. Вона про Світ, з якого я беру свої створіння. Кожна серія робіт дозволяє вам зазирнути в новий куточок цього Світу: “Нас тут двоє” – про тему дуальності через дослідження схожості та відмінності японських та українських масок; “Нелінійні істоти” – про тигровий дисонанс ідеї та реальності; “Я їх підвісила!” – про різні точки зору у полотнах нестандартної форми; “Японські ляльки” – про правила (або їх відсутність) в поселенні іншого Світу; “Ти, Ви, Вони-публіка” – про те, як можна водночас бути й глядачем, і публікою; “Це сумки!” – про предметну потребу в призначенні, – розповідає художниця. – Провідні теми всіх моїх робіт – дуальність та позаземність. Але мій вибір – це не ескапізм, моє мистецтво не про втечу. Воно про привнесення спокійності та комфорту з інших світів. Воно доступне, тепле, поруч». Виставка буде тривати до 26 вересня!
Annco Gallery (вул. В. Чорновола, 2)
Персональна виставка Ніни Литвин «Там, де Земля зустрічає Небо: відображення Святої Землі» присвячена Ізраїлю. Серію, яка складається з понад п’ятдесяти картин, мисткиня почала створювати ще під час ковідного карантину. «Одного дня, відкривши альбом із фотографіями, згадувала про поїздки в Ізраїль до друзів. У пам’яті спливало все: перше знайомство з країною, культурою, контакти з людьми, релігія, погляди на середовище, натхнення, і як це зливається в єдиний потік любові, розуміння та повного прийняття. І ця любов вилилася на полотна», – говорить Ніна Литвин.
Національний заповідник «Софія Київська», галерея «Хлібня» (вул. Володимирська, 24)
Україна живе у часі випробувань, коли кожному доводиться пристосовуватися до нової реальності – непередбачуваної, болісної, але водночас такої, що відкриває нові горизонти. «Адаптація» – слово, що сьогодні звучить особливо гостро. Адаптивні стратегії стали не лише викликом, а й необхідністю, яка допомагає зберігати внутрішню рівновагу. Виставка «Адаптація», що відкривається 23 вересня об’єднала скульптора Ігоря Романовського та художника Володимира Харченка. Їхні роботи – діалог форми й кольору, простору й ритму, що віддзеркалює внутрішні пошуки людини у світі, який змінюється щодня. Скульптура і цифрова графіка в експозиції постають водночас символами крихкості й сили, здатності знаходити опору навіть у найважчі моменти.
3.6.9 Space Kyiv (вул. Стрілецька, 24)
Зізнаємося, перші дві виставки у цій новій галереї ми пропустили: показували «Львівський щоденник» Влади Ралко та груповий проєкт «Я пам’ятаю це місце, бо воно памʼятає мене», присвячений ленд-арт-симпозіуму у Могриці. З такими от сильними заявками галерея рухається далі й 24 вересня відкриває фотовиставку Андрія Касянчука «Майстерня ремонту квітів». Автор створив світлини під час репетицій та вистав у Національному академічному театрі імені Івана Франка. «Проєкт вибудуваний за аналогією з Божественною комедією Данте Алігʼєрі. Символи війни, що стали частиною нашого повсякдення, тут осмислюються через художній прийом зіставлення з Пеклом. Театр, своєю чергою, постає як Чистилище – простір внутрішньої боротьби за надію та оновлення. Кінцевою точкою цього шляху є Рай, який у проєкті символізує емоційне та духовне піднесення», – пишуть організатори. Виставковий простір працює з вівторка по неділю з 13:00 до 20:00.
Squat 17b (вул. Терещенівська, 17-б)
24 вересня відкриється виставковий проєкт Андрія Луцика «Колір тіла» (експозиція має обмеження 16+). «Творчість митця – це дослідження, засобом якого є малюнок з натури, а предметом – естетика тіла, характер й емоційний стан моделі в процесі позування та рефлексія щодо них», – пояснюють організатори. «Я зображаю оголеними моделей, які позують в одязі, відмова від зображення одягу схожа для мене на відмову від “захисної маски”, розкриття внутрішнього змісту особистості, а також, я просто не люблю зображати одяг», – говорить художник. До експозиції увійшли роботи із серій «Вибір тіла» (поглиблене дослідження оголеної натури у графіті) та «Колір тіла» (олійна та суха пастель, вугілля, змішані техніки). Кураторка: Надія Антонець. Вхід вільний, але ви можете задонатити комфортну суму. Всі кошти будуть передані на купівлю авто для ГУР. Виставка триває до 14 жовтня.
