У Києві 19 травня відбудеться показ вистави «Озерний вітер» — сценічного прочитання однойменної повісті Юрка Покальчука (1941–2008), яке створив луцький незалежний театр «Гармидер» у співпраці з Літературною платформою «Фронтера» та платформою «Алгоритм дій». Вистава пройде на Сцені 6 (вул. Васильківська, 1) і стане однією з ключових подій всеукраїнського туру постановки після прем’єри в Луцьку, у Волинському академічному обласному театрі ляльок.
«Озерний вітер» — це перша велика сценічна інтерпретація твору Покальчука, що «перекладає» його прозу на мову театралізованого перформансу. Постановка відходить від традиційної наративності й пропонує глядачеві досвід, у якому навіть важливішими за сюжет стають рух, ритм, тілесність, емоції та простір.
В основі вистави — історія Волина, юнака, який після зустрічі з Царівною О потрапляє до міфологічного світу й стає озерним княжичем. Його життя змінюється радикально: замість людських турбот він отримує вічну молодість і чуттєву близькість із володаркою водної стихії. Проте ця рівновага руйнується, коли герой переживає справжнє кохання до дівчини зі світу людей. Саме цей внутрішній конфлікт — між міфом і реальністю, вічністю і смертністю, спокусою та вибором — стає драматургічним центром вистави.
Режисерка Руслана Порицька вибудовує сценічний простір як дохристиянський світ, у якому природа постає не дистанційованим від людини тлом, а рівноправною силою. Вистава насичена образами поліської міфології: русалки, Перелесник, Змієлюд, Род і Рожаниця присутні як енергетичні та символічні структури, що формують атмосферу твору. Цей світ одночасно приваблює і тривожить, занурюючи глядача у стан напівсну, марева, гіпнотичної присутності.
Особливу роль у постановці відіграє фольклорний матеріал. Команда театру здійснила експедиції на Волинське Полісся, де збирала народні пісні, перекази, мовні звороти. У результаті вистава наповнена автентичним звучанням регіону — актори співають наживо, відтворюючи обрядові цикли, а в мові звучать діалектні особливості, що додають глибини та фактурності сценічному простору.
«Нам важливо, аби ця історія зазвучала колоритом Полісся і його серпанковою, туманною, трішки гіпнотичною реальністю. Тому ефект вистави теж, думаємо, буде дещо гіпнотичним. Водночас вистава насотувалася поліськими жартами, цікавими словами, що звучать тут по-особливому, — їх привносили самі актори, які відчувають колорит нашого регіону, колорит поліських сіл», – каже режисерка Руслана Порицька.
Візуальна складова також є ключовою: костюми й маски-реконструкції відтворюють архаїчні образи, а використання рідкісних народних інструментів формує унікальну звукову тканину. Усе це разом створює ефект повного занурення, де межа між глядачем і сценічною реальністю поступово стирається.
Постановка є частиною ширшого культурного проєкту, присвяченого 85-річчю від дня народження Юрка Покальчука. У його межах переосмислюють літературну спадщину автора, досліджують історію родини, формують архів і створюють нові культурні простори. Родина Покальчуків — династія української інтелігенції, яка зберегла тяглість протягом понад сто років, хоча значний пласт інформації про неї залишається малодослідженим. Таким чином «Озерний вітер» стає важливим етапом актуалізації постаті Покальчука та його найближчого кола в сучасному українському культурному полі.
Київський показ — це можливість побачити, як локальна історія та поліський міф виходять на національний рівень, перетворюючись на сучасний сценічний досвід, що працює з пам’яттю, тілом і уявою. Після столиці вистава поїде до Полтави, Рівного, Тернополя, Львова, Чернівців та Івано-Франківська.
