«Нульовий рік» для Персонажа, чоловічо-жіночі рефлексії Відня та Стрия, 11 естампів Дюрера, буденна любов і равлики на хмарочосі – Марина Полякова розповідає про найцікавіші виставки київського тижня.

М 17 (вул. В. Антоновича, 102–104)

У Центрі сучасного мистецтва відкрилася третя, завершальна, частина проєкту Віктора Сидоренка «Всі кольори спектру – це біле світло», яка названа «Нульовий рік. Ідея світла». До масштабної експозиції увійшли нові роботи: живопис, графіка, скульптура, відео. Чверть століття Віктор Сидоренко досліджує свого Персонажа, проводячи його крізь різні обставини та простори. Сьогодні Персонаж (разом із людством) переживає «нульовий рік», зеро, глобальну трансформацію. Головний символ експозиції – лінза, той самий круглий «нуль». Колись Левенгук вдивився через саморобну лінзу у довкілля й побачив, що воно густо населене дивними крихітними «звірятками». Проте, опанувавши мікро- та макросвіти, людство, здається, так і не пізнало себе. І тут, в експозиції, дивні величезні лінзи дають змогу зазирнути у глибини людської психології. Зображення мерехтять, змінюються, викривляються, немов у кімнаті сміху. Але це не смішить, бо там, в глибині, доволі тьмяно та холодно. З металевим звуком працює довершена машина, яка перетворює тепле, індивідуальне, на уніфіковане. Як Персонаж (разом із людством) подолає цей фронтир, невідомо. Виставка триватиме до 12 лютого.

Imagine Point (просп. Голосіївський, 86/1)    

Серію «подвійних» проєктів, у яких яскраво проявляються спільності та відмінності майстрів, продовжує виставка «Vienna/Stryi Fixations/Reflections», що представляє роботи австрійського фотографа Пітера Лаглера (Peter Lagler) та української художниці Марини Афанасьєвої. Різними художніми засобами вони читають міські тексти – Пітер віденський, Марина стрийський – та переповідають нам те, що побачили, почули, відчули. За версією Пітера Відень постає імперським, величним, чоловічим – в архітектурі готики та бароко, у негативній ахроматичності з чорним небом та попелястим камінням стін. Реальне місто перетворюється на дивний сон, на острів-утопію, оточений пустелею без світла. Відень гостро сяє в ній («и там сквозь туман полуночи блистал огонек золотой…»), підманюючи мандрівника, який заблукав у століттях. Марина – і це жіноча версія міського тексту – згадує свій рідний старенький Стрий, який, між іншим, колись був часткою Австро-Угорщини, під владою чарівного і безжального габсбурзького Відня. Вона перебирає у руках теплі дрібнички: камінці, шматочки дерева з нашаруваннями фарби, віконця та дверцята, менори старої синагоги, цеглини, з котрих впродовж століть складалася будова Стрия. Магією творчості (ну, насправді – наполегливою працею) перетворює матеріальність, змінює невпізнанно фактури, немов грає у «камінь – ножиці – папір», і з посмішкою заманює глядача у лабіринт алюзій.

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)

З 17:00 п’ятниці до 19:00 неділі галерея проводить традиційний Різдвяний ярмарок сучасної украiнської авторської керамiки та творів декоративно-вжиткового мистецтва. «Ви зможете придбати чарівні, неповторні авторські подарунки своїм друзям і близьким безпосередньо у художників!» – запрошує галеристка Тетяна Савченко. Рівень «Триптиху» гарантує високу якість художніх виробів, а атмосфера ярмарки – це не тільки роздивляння та придбання, а й, головне, спілкування з київськими майстрами та занурення у різдвяний настрій. У дні, коли так бракує сонця та позитиву, це неоціненно.

Музей Ханенків (вул. Терещенківська, 15–17)

2021 рік був осяяний генієм Альбрехта Дюрера, його 550-річчям. Музей Ханенко вперше експонує усі гравюри славетного майстра зі своєї колекції. На виставці, яка відкривається в суботу, представлені 11 творів, що належать до різних етапів творчості Дюрера. Виконані вони у трьох техніках: гравюра на дереві, гравюра на міді та офорт. Гравюри вже за життя художника мали величезний попит, їх копіювали й підробляли, авторські дерев’яні дошки використовувались до XIX століття включно. У 2021 році науковці музею разом з Бюро науково-технічної експертизи АРТ-ЛАБ провели дослідження творів, що підтвердило їхню автентичність. Виставка також знайомить з окремими творами безпосередніх учнів Дюрера і художників, які розвивали його теми, використовували іконографічні типи й технічні знахідки: Зебальда Бехама, Ганса Бальдунга Гріна, Альбрехта Альтдорфера, Вольганга Губера і Лукаса Кранаха Молодшого. Триватиме виставка до 27 лютого.

Art 14 (пров. Михайлівський, 14)

«Роботи О. Звягінцевої підказують: для неї буденне і просте стало тією самою «яскравою стороною» життя, до якої так наполегливо і так безрезультатно прямує більшість. Але, не «десь там», у мріях, а тут і зараз. Художниця демонструє нам перетворення буденного і простого на яскраве, незвичне й багатовимірне. Чарівне. Для когось це магія, чаклунство. А для О. Звягінцевої це творчість та любов до рідних і близьких», – говорить художник та мистецтвознавець Г. Вишеславський. Ніжні, усміхнені, святі у своїй простоті та любові роботи Олени Звягінцевої – немов тепла ковдра, яка захищає від екзистенційного холоду.

Kirisenko Art Gallery (вул. Тарасівська, 40/52)

Кити, що плавають у небесному океані, гігантські равлики, які залізли скляними стінами хмарочоса до самого верху (щоб там обійнятися на самоті), субмарини – чи то дирижаблі? – навантажені різноколірними повітряними кульками… Чернігівський художник Сергій Тонканов презентує живописний проєкт «Nonscape» – легкі, мінімалістичні пейзажі, які балансують на межі конкретного простору та символізму. Вони відображають нашу екологічну та соціальну реальність через вигадану образність і стирають межу між справжнім та уявним.