Острів скарбів, аукціон «БЖ-АРТ», етруски, очі квітів, пісочний годинник, L’Orangerie та Різдво – «Інший Київ» пропонує відвідати найцікавіші виставки столиці.

Imagine Point (просп. Голосіївський, 86/1)

У великій залі (вхід із проспекту) відкрилася святкова без перебільшення виставка «Острів скарбів», де кераміку представила Неллі Ісупова, а живопис – Олег Колбанов, об’єднані натхненням куратора Олексія Малих. Галерейний простір перетворився на відкриті води з маленькими та великими островами, перші заселені одинаками, другі – цілими племенами. Рух, плинність і короткі зупинки, подорож без мети й спочинки у тихих гаванях,  – галерея стала атрактивною, несе глядача по великому колу, щоразу за поворотом показує щось нове, дивне. Здається, за воду тут відповідає ні на кого не схожий Олег Колбанов, який своїм яскравим нефігуративом створює той рух, ритм. Олег народився біля моря, а тепер живе у Києві біля Дніпра і має справжній човен. За народонаселення, флору і фауну відповідає Неллі Ісупова, неймовірна фантазерка, мандрівниця, уважна дослідниця різних культур та напрямів кераміки. Людиноподібні дерева, невідомі добрі звірі, риби, птахи, заквітчані Адам і Єва, Янгол-воїн у маскувальному «лісовому» строї з червоним птахом біля серця… Два художники не просто механічно поєдналися, вони зрослися думками й створили новий світ. Той прекрасний і добрий світ, куди так хочеться зануритися хоч на годинку.

Art Ukraine Gallery, ТЦ «Домосфера» (Столичне ш., 101)

Майстерні творчого об’єднання «БЖ-АРТ» на вул. Лук’янівській, 69/71 проти зими були ректором НАОМА залишені без електроенергії, а значить без тепла і можливості працювати. Але митці не здаються, вони вирішили встановити автономну електропідстанцію, хоч коштує це дуже дорого. Тридцятеро відомих художників надали сотню творів для тихого аукціону, частина коштів від якого піде на відокремлення від електромережі гуртожитку НАОМА – тільки так «БЖ-АРТ» може стати незалежним і не втратити майстерні. При цьому Матвій Вайсберг, Сергій Гай та Максим Мамсиков передадуть до фонду «БЖ-АРТ» 100 % коштів від продажу робіт. Унікальний лот тихого аукціону – електрогітара, розписана Петром Бевзою спільно з проєктом Oberig_Ukraine та брендом Valiant_Gitar. Ціна лота вже досягла 80 тисяч гривень. Вітаємо «БЖ-АРТ» з 30-річчям, яке збіглося з такою темною добою, і бажаємо перемогти.

Український Дім (вул. Хрещатик, 2)

У великому проєкті «ДоДому на Різдво. Світло української традиції» представлені як музейні твори, так і роботи сучасних художників і дизайнерів, котрі переосмислюють, інтерпретують і розвивають українську різдвяну традицію. Тут можна побачити традиційні одяг і посуд, килими й прикраси, переглянути відео, послухати аудіозаписи старовинних колядок, ознайомитися з роботами видатних майстрів – етнографа і художника Володимира Шагали (1919–2001) та гончаря Василя Омеляненка (1925–2021). Експозиція складається з творів із фондів Національного музею народної архітектури і побуту України та Українського Дому, а також із колекції музею родини Ющенків «Код Нації» та низки приватних зібрань. Окрім виставкової, проєкт має велику освітню складову: концерти, лекції, майстер-класи для дорослих і дітей. Також в одному із виставкових залів працює святкова крамничка з широким асортиментом різдвяних подарунків.

Музей Шолом-Алейхема (вул. Велика Васильківська, 5)

Етруски – дивний народ. Досі незрозуміло, звідки вони з’явилися на Апеннінському півострові, в Етрурії-Тоскані, як сформувалася їхня мова. Вони асимілювалися з римлянами, перед тим дуже на них вплинувши у різних сферах, і залишили справжній скарб – своє мистецтво. Настінні розписи, кераміка, скульптура, анімалістичний жанр, ужиткове мистецтво – бездонне джерело натхнення. От і театральний художник Андрій Александрович пірнув у це джерело, надихнувся етрусками. Власне, це не окрема виставка, а довга тема «Антична гра», над якою він працює кілька років. І саме концепція гри дозволяє сценографу вільно фантазувати, перемішувати епохи, створювати образи сучасників у патині тисячоліть, вільно спілкуватися з древніми майстрами.

Національний музей декоративного мистецтва України (вул. Лаврська, 9, корп. 2)

Масштабний виставковий проєкт «Очі квітів» (куратори Діана Клочко і Петро Бевза) присвячений 140-річчю від дня народження видатної української художниці Ганни Собачко-Шостак (1883–1965). Він розпочався експозицією, в якій представлено близько 50 творів з музейної збірки робіт майстрині за період 1911–1964 років. Поряд з ними – твори традиційного українського мистецтва з музейної колекції – килими XVIII–XIX століть, кролевецькі рушники, зразки народного строю XIX – початку XX століть, фрагменти підризників XVIII століття, старовинні кахлі тощо. А ще – твори сучасних митців: Ніни Федорової, Оксани Грудзинської, Ольги Рапай, Неллі Ісупової, живопис художників Петра Бевзи, Володимира Лободи та інших. «Раджу усім, бо виставка цікава насамперед компоновкою, – говорить художниця Оксана Цюпа, – це одна з найцікавіших персонально-тематичних виставок саме з кураторським підходом. Текстиль, кераміка і колір, що співає».

Національний музей Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 12)

Харківський художник Владислав Христенко представляє різдвяні й новорічні листівки у проєкті «Від Різдва до Різдва». Роботи Владислава – більше ніж прості листівки-розваги, це серйозна графіка на актуальні теми. Тут можна побачити листівки у техніках класичного офорта, лінориту та шовкотрафаретного друку, виконані з 1984 року до сьогодні. Також представлені графічні аркуші із серій «Козацькі хрести», в яких митець переосмислює через символічні образи минуле українців, і предметні композиції, виконані у період повномасштабної війни, які складаються з уламків снарядів з вулиць Харкова.

Voloshyn Gallery (вул. Терещенківська, 13)

Відкрилася персональна виставка Яреми Малащука та Романа Хімея «Це вже було». Вона об’єднує три роботи художників: «Присвячується молоді всього світу ІІ», «Присвячується молоді всього світу ІІІ» та «Вибухи біля музею». Ярема Малащук та Роман Хімей – творчий дует, який працює в різних видах візуального мистецтва як режисери, художники та оператори-постановники. 2020 року, нагадаємо, вони стали переможцями PinchukArtCentre Prize.

Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21а)

Виставка графіки Леонори Якимащенко присвячена плину часу і тонкій лінії сучасності, що розділяє минуле та майбутнє. «Тема плину часу проходила крізь всю творчість Леонори. Інформація, трансльована з минулого, переродилася – риси, силуети ті самі, але наповнення зазнало ціннісних змін. Такі речі, як свобода, життя та його крихкість, живий інтелект, робота, зроблена людськими руками, набувають більшої цінності. Не кількість, а якість; не розмір, а місткість», – розповідають організатори. Виставка «Пісочний годинник» об’єднала два великі проєкти Леонори. Перший, довоєнний – великі, метрові кольорові роботи-мікси акрилу та тиснення на папері, які зіштовхують дуже різні поняття: серце – химери, півень – пісочний годинник. Другий проєкт – графіка, виконана пером, яка стала головною у практиці мисткині з початком війни. «Я закохалася у білий аркуш, зменшила формат, почала шукати там глибину. Лінія, крапка, штрих дають мені сьогодні все, що треба» – говорить художниця і дослідниця міфів Леонора Якимащенко, учасниця багатьох проєктів ЦСМ «Білий Світ» та володарка спеціальної премії Третьої всеукраїнської бієнале левкасу.

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)

Під Різдво та Новий рік така філософська виставка – гарний подарунок глядачам. Андрій Блудов представляє свій черговий проєкт у галереї, з якою плідно співпрацює, – «L’Orangerie». Ця серія робіт «розповідає про стан митця в момент поєднання крихкого внутрішнього світу та ворожої реальності навколо, – розповідає галерея. – Таким є емоційний відгук художника на події. Хаос навкруги й тендітний світ дбайливо вирощеного саду як оазис світла культури. Крихкість і цінність зрощеного та викоханого світу» – проти холоду і руйнації. Дихотомія культури й цивілізації, приватного і загального, створення та знищення – перед цими картинами є про що подумати.

АВС-арт (вул. Глибочицька, 32в, 3-й поверх)

19 грудня, у вівторок, о 18:00 відбудеться відкриття виставки живопису Ольги Кравченко «Життя триває. Точиться війна». Буде представлений художній доробок останнього десятиріччя: від «Нетривалого перемир’я на Грушевського» (2014) до «Вибуху» (2022), коли велика війна дісталася навіть Воловця на Закарпатті, а також «Порожніх вікон» чи «Контрастів і війни» (2023), де на тлі чорних вікон-зіниць, розбомблених дахів столичних будинків і скаліченої станції метро «Лук’янівська» духмяніють великодні паски. За назву виставки взято віршовані рядки поета і дисидента 1970-х Анатолія Лупиноса. «Сюжетів на тему війни в Ольги Кравченко небагато, – розповідають організатори. – Адже зайшле Зло, як говорить сама художниця, й так точиться крізь наші думки повідомленнями про бойові дії, скорботно ятрить поверненнями наших героїв на щиті». Найулюбленіші персонажі мисткині – квіти в усьому різноманітті, тихі вулиці міст, пейзажі, й тим серйозніше це її висловлювання про війну.