Харківський будинок письменників, українську версію «Будинку на Набережній», проектували у вигляді букви «С»,  сьогодні він мав бути  пам’ятником радянської історії і зразком українського конструктивізму 1920-х, якби його не «прикрашали» новоналеплені балкони й склопакети, якби не жадність і культурна необізнаність нових «господарів життя».

Втім, архівна, документальна історія «Будинку Слово» відтворена Тарасом Томенком і Любов’ю Якимчук в однойменному фільмі, який став найдорожчим і, мабуть,  найбільш амбітним проектом українського неігрового кіно останніх десятиліть.

Власне, це історія великої утопії і великої антиутопії: любовні романи, сонячні ванни на даху, тотальне стеження, доноси, самогубства, арешти, розстріли: те, що могло стати з українською культурою в ХХ столітті, і те, що з нею стало насправді.

Більшість мешканців харківського Будинку «Слово» були розстріляні в урочищі Сандармох на Соловках 27 жовтня 1937 року.

• «Будинок Слово» / Україна / 2017 / 81 хв.
• Режисер: Тарас Томенко
• Сценарій: Тарас Томенко, Любов Якимчук
• Композитор: Алла Загайкевич