Харківський будинок письменників, українську версію «Будинку на Набережній», проектували у вигляді букви «С», сьогодні він мав бути пам’ятником радянської історії і зразком українського конструктивізму 1920-х, якби його не «прикрашали» новоналеплені балкони й склопакети, якби не жадність і культурна необізнаність нових «господарів життя».
Втім, архівна, документальна історія «Будинку Слово» відтворена Тарасом Томенком і Любов’ю Якимчук в однойменному фільмі, який став найдорожчим і, мабуть, найбільш амбітним проектом українського неігрового кіно останніх десятиліть.
Власне, це історія великої утопії і великої антиутопії: любовні романи, сонячні ванни на даху, тотальне стеження, доноси, самогубства, арешти, розстріли: те, що могло стати з українською культурою в ХХ столітті, і те, що з нею стало насправді.
Більшість мешканців харківського Будинку «Слово» були розстріляні в урочищі Сандармох на Соловках 27 жовтня 1937 року.
- «Будинок Слово» / Україна / 2017 / 81 хв.
- Режисер: Тарас Томенко
- Сценарій: Тарас Томенко, Любов Якимчук
- Композитор: Алла Загайкевич
