• Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • Экран
  • Стиль
  • 111
  • О нас

111 слов

Прочитать

Маркіян та його відчуття снігу

14 Июнь, 2022

Прочитать

Непорозуміння, кримінал та інтриги лінгвістики

4 Июнь, 2022

Прочитать

Поезія воєнної доби: «Гітлера, Сталіна пережила, і цього переживу…»

26 Май, 2022

Прочитать

Містерії тіней та світла

24 Май, 2022

Прочитать

Імперії занепадають, імперії відроджуються

10 Май, 2022

Стиль

Прочитать

Мода не може брехати

27 Октябрь, 2021

Прочитать

Шить в Париже

19 Март, 2019

Прочитать

Дело в шляпе!

15 Март, 2019

Прочитать

Умные часы — украинский стартап Force

6 Август, 2018

Прочитать

Киевлянин, которого мы потеряли

1 Август, 2018

 

inший Kyiv

Читать Смотреть Слушать
  • Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111
  • Про нас

inший Kyiv

  • Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111
  • Про нас

In Арт

Покладіть на місце!

1K Просмотров 16 Декабрь, 2019

Покладіть на місце! Pin It

Мистецький Арсенал відкрив виставку «Спецвантаж!» – про те, що вже є, і про те, чого ще немає. Останнього більше.

Ідилічний пейзаж з білим будиночком, кумедні маленькі голландці на узбережжі моря, «Сочиненія Дениса Васильевича Давыдова», писанки з відбитими боками – всі ці, здавалося б, непов’язані між собою речі об’єднав шлях додому.

Реституція – це про закон та невідворотність. Війна, вибиті двері музеїв, знесені вибухами храми, розламані дзвони, «мистецтвознавці» у військовій формі, які навантажували потяги, – цього було надто багато у XX столітті. Крали всі у всіх. Але нарешті стало зрозуміло, що повернення цінностей є чесним, красивим жестом, який може хоч трохи підрихтувати образ скаженого століття.

Габріела та Девід Трейсі у 1980-ті роки купили будинок у Ріджфілді, штат Коннектикут. Від попереднього власника, емігранта зі Швейцарії, на стіні залишилась картина: багато вдягнений руський пан, мабуть, цар (tsar – думало подружжя Трейсі), на білому коні в оточенні похилених людей. У 2017 році Трейсі виставили картину на аукціон, каталог якого побачили працівники Дніпропетровського художнього музею. Це було полотно Михайла Паніна «Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною», що зникло з музею у 1941 році, – і музей надав, серед інших доказів, розписку пунктуального німецького офіцера, який вилучив (вкрав) «Грозного». Полотно зняли з торгів на емоційне прохання музею, в діло вступило ФБР, Трейсі (будемо сподіватися, від щирого серця) заявили, що вони тільки раді поверненню вкраденої картини. Це полотно мало стати центром виставки «Спецвантаж», але не встигло дістатися України – його замінив екран, на якому крутиться літачок та біжить надпис «завантажується».

Виставка невелика, зроблена академічно: тьмяне світло, пояснювальні матеріали, якісний дизайн. За кожним експонатом постає своя історія. Ось Корнеліс Бельт, «Морське узбережжя поблизу Егмонда-аан-зее», XVII століття – картину вивезли німці, потім вона опинилася у Пермі, потім на реставрації у Москві, та нарешті повернулася туди, звідки була вивезена, в Музей Ханенків.

Ось розкішна підтверджувальна грамота Петра I щодо поставлення на київську митрополію Йоасафа (Кроковського), видана у 1708 році. З різниці Софійського собору вона потрапила до ВУАН, потім до відділу рукописів Всенародної бібліотеки України, ну а звідти її вже вивезли німці. Опинилася розкішна грамота в бібліотеці Інституту східноєвропейської історії Тюбінгенського університету. Комісія довго вивчала грамоту, а потім винесла вердикт про її повернення.

Ось колекція писанок. Деякі з них побиті, але калік не вилучають, вони теж свідки – поневірянь та нещасть. Писанкам тим понад сто років, вони зберігалися в Київському державному музеї українського мистецтва, а у війну опинилися в Німеччині. Ну нащо німцям були ті яйця?! Або ж прадавній фрагмент бронзового вістря спису з кургану Царева могила, що розкопали на Криворіжжі? Бібліотека митрополита Флавіана, українські фотодокументи, полотно Сергія Васильківського «Родинний будинок» – це те, що вдалося повернути. Найбільш шкода (якщо тут взагалі можливе ранжирування), мабуть, фресок Михайлівського Золотоверхого собору, який перетворився на гору каміння у 1937 році. Перед тим старовинні фрески були обережненько вивезені до Москви, Ленінграду та інших міст дуже культурної радянської держави. Потім вони, як і ті фрески, що залишились у Києві, мандрували – до Німеччини, після війни до міст Хохштадту, Мюнхену, Берліну, нарешті повернулися до СРСР… але до Києва потрапила менша частина. Частково фрески вдалося повернути до України у 2000-ні роки, але Росія і дотепер не віддала майже три десятки фрагментів. Милується, мабуть.

Відвідувачів виставки зустрічають пілонами два надписи: понад 151 500 одиниць культурних цінностей повернуто в Україну; понад 97 300 000 одиниць культурних цінностей втрачено…  Рахунок не на нашу користь. А вони десь є, десь чекають, і детективний процес розшуку must go on.

 

  • Що: «Спецвантаж!»
  • Де: Мистецький Арсенал, вул. Лаврська, 12
  • Коли: 12 грудня 2019 – 19 січня 2020; 11:00–20:00, вихідний понеділок

Текст: Марина Полякова

Мистецькій Арсеналсмотреть
Share

Читайте также

Просмотр

Главное – начни петь

Просмотр

Два неизвестных и знак вопроса

Просмотр

Кіноафіша березня: дивимося українське

Просмотр

Краще за оригінал?

Просмотр

Неслучайные соприкосновения

Просмотр

Что будет, если добавить мистики

Просмотр

По музею без экскурсовода

Просмотр

Девушка в поезде/The Girl on the Train

Предыдущий пост

Музичний Тиждень

In Тиждень

Музичний Тиждень

Просмотр

Следующий пост

Кино как страсть

In 111

Кино как страсть

Просмотр

Instagram вернул неверные данные.

© 2022 inший Kyiv - All Rights Reserved.

Партнер сайту: