Дідусеві діафільми у спадок, жінки без облич, помаранчеві коні та французький імпресіонізм на аукціоні – Марина Полякова розповідає про найцікавіші виставки Києва.

The Naked Room (вул. Рейтарська, 21)

Триває персональна виставка одеської художниці Олександри Кадзевич. До неї увійшли новий живопис та артефакти, пов’язані з історію родини художниці. Олександра розповідає: «Після смерті мого дідуся мені у спадок залишилась велика коробка, наповнена діафільмами. … Я знала, що він фотографував, але ніколи не бачила його кадри. Вони виявилися близькими для мене: пустельні пейзажі, розгублені маленькі люди. Дідусь намагався схопити і зберегти щось навколо себе, зафіксувати реальне. На його фотографіях була безкінечна повсякденність, яку він спостерігав у світі під час своїх подорожей, поки займав посаду головного механіка судна. Ці кадри фіксують його тягу до розчинення в оточуючому, за допомогою витіснення сюжету на плівку. Я не знаю, чи були для нього вони засобом пронизати спогади всього його життя, чи лише намацуванням в кармані ключів від неї. Але діафільми стали простором можливого побачення з епохою, в якому речі, люди, стани лише віддалено вимальовуються, мерехтять, нагадуючи про себе».

Barvy (вул. Мечникова, 3)

У залах ресторану, який вже з повним правом можна назвати великим прихильником мистецтва, під кураторством Олександра Журавльова проходить виставка живопису Ксенії Дацюк «Holy motors». Роботи Ксенії одночасно яскраві та затуманено-пастельні, емоційні та відсторонені, експресивні та холоднувато-спокійні. Тут фантазійні рослини сплетені з формалізованими жіночими тілами, які не мають облич (а інколи й голів) – бо це не реалізм, а метафори, пошук психологічних станів, спроба виразити внутрішній світ. Зверніть увагу на маленькі роботи, які, розвішані тісненько, складаються в панно: грайливе, трохи іронічне, безумовно симпатичне.

Музей української діаспори (вул. Московська, 40 б)

Закарпатська мисткиня Віра Томашевська представляє свої живописно-керамічні панно, які були створені переважно протягом останнього десятиліття. Частину цих робіт широкий загал побачить вперше. Центр експозиції – один з найвідоміших циклів керамістки «Моя Україна – рідний край», доповнений новими творами. Провідна тематика цього циклу – пейзажі та персонажі Карпатських гір. Кераміка Віри Томашевської (її авторську техніку можна назвати колажною) наповнена помаранчевими кіньми, гігантськими тюльпанами, за якими ховаються червоні домівки під черепичними дахами, яскравими рибками, що пливуть у квітах, скоморохами на веселій ринковій площі, яхтами з різноколірними парусами, островами, що виростають з теплого моря, заквітчаними деревами…

Золотое Сечение (вул. Л. Первомайського, 4)

Вперше в історії України аукціонний дім «Золотое Сечение» представляє виставку-продаж робіт всесвітньовідомого французького імпресіоніста Жана-Луї Форена. Він був учасником перших виставок імпресіоністів разом із Клодом Моне, Едгаром Дега, П’єром-Огюстом Ренуаром, Полем Сезанном, Полем Гогеном та іншими геніями епохи. Дега вважав його кращим другом, вони пліч-о-пліч писали етюди за лаштунками опери, спостерігаючи за балеринами. Сезанн обожнював сатиричні малюнки Форена, а Анрі Тулуз-Лотрек називав його своїм учителем та покровителем і надихався творчістю художника. Київська виставка включає 23 оригінальних твори Форена та охоплює всі періоди його творчості, а також всі теми й техніки, які використовував художник. Роботи належать українському колекціонеру, який протягом довгого часу вивчав творчість Форена та збирав його шедеври по всьому світові. Твори доступні до придбання на виставці.

Portal 11 (вул. Трьохсвятительська, 11)

У галереї розпочалася виставка фотографій Павла Романова, в яких одним легким рухом реальність стає нереальною (чи навпаки?). «Втеча від світу матеріального та єднання з природою – девіз моїх робіт», – говорить автор. У його фотографіях розкривається складна гамма почуттів, які виникають під час зустрічі людини сам на сам з природою. Як зроблені такі світлини? Павло Романов розшукує старовинні об’єктиви (Петцваля, Biotar), реставрує та прилаштовує їх до більш-менш сучасних плівкових фотокамер. Так, виставка «Відлуння реальності» стає своєрідним резюмуванням не лише стосунків Людини і Природи, а також старої фототехніки з новою реальністю.