• Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • Экран
  • Стиль
  • 111
  • О нас

111 слов

Прочитать

«Історія знову пишеться втраченим поколінням»

11 Август, 2022

Прочитать

Manzeye, Mareppa, Mareppo, Mussapa

4 Август, 2022

Прочитать

Культурний поліморфізм України: погляд з Італії

19 Июль, 2022

Прочитать

«Наш Мазепа свят, а ваш москаль – скурвый сын!»

4 Июль, 2022

Прочитать

Поезія воєнної доби: «Назви мені місто – і я скажу тобі, де його рана»

28 Июнь, 2022

Стиль

Прочитать

Мода не може брехати

27 Октябрь, 2021

Прочитать

Шить в Париже

19 Март, 2019

Прочитать

Дело в шляпе!

15 Март, 2019

Прочитать

Умные часы — украинский стартап Force

6 Август, 2018

Прочитать

Киевлянин, которого мы потеряли

1 Август, 2018

 

inший Kyiv

Культура Великого Міста
  • Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111
  • Про нас

inший Kyiv

  • Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111
  • Про нас

In 111

Біжи, Лоло, бо ковбасу «викинули»

766 Просмотров 18 Ноябрь, 2021

Біжи, Лоло, бо ковбасу «викинули» Pin It

У книзі «Смак радянського» Олена Стяжкіна десакралізує їжу. Неймовірно апетитна ковбаса по 2,20, натуральне молоко під кришечкою з фольги, ароматний білий-сірий-чорний хліб, якого вже не печуть, домашні рецепти, котрі передаються у поколіннях, – ну хіба їжа це просто їжа? Ні, це міфологія. Під скоринками, пінками та «шубами» надійно приховані репресивні важелі, які пані Стяжкіна, докторка історичних наук, «розчакловує» методами соціальної історії.

Як і де купували продукти – а старші люди знають, що «купували» це такий евфемізм, бо неможливо було просто прийти до магазину і купити те, що тобі треба. Як спілкувалися з продавцями, м’ясниками, завмагами – всіма тими «золотими» людьми, котрі керували потоками їжі. Що таке дефіцит, чому він виникав, якими хитрощами долався. Як забороняли мацу. З чого робили ковбасу. Які страви були на столах представників номенклатури. Як у кінематографі показували їжу та їдців. Про ці повсякденні практики (та багато інших) розповідається в науковому дослідженні Олени Стяжкіної, написаному з дотриманням вимог академічної праці, але доступному для широких верств населення, – людей, які пам’ятають про ту їжу, або вже ні, які розповідають легенди, або розвінчують їх, які, нарешті, взагалі не можуть повірити, що таке було. Ну і додатковий бонус від цієї книги для старшого покоління – з нею можна сперечатися!

Олена Стяжкіна. Смак радянського. Київ: Дух і Літера, 2021

Важливими для пересічних їдців була наявність товарів та можливість встигнути їх придбати. Продуктові магазини і гастрономи працювали, як правило, з 8-ї до 20-ї години із перервою з 13-ї до 14-ї або з 14-ї до 15-ї. «Чергові» магазини, що торгували хлібом, були відкриті з 7-ї до 22-ї. Також довший робочий день мали деякі фірмові магазини (з 8-ї до 22-ї). Продукти у магазинах та гастрономах, як правило, не були розфасовані. Це означало, що продавчині та продавці або відрізали щось від великого шматка (масла, сира тощо), або насипали з мішків (борошно, цукор, крупи, макаронні вироби). Молоко та сметана у відповідній тарі тривалий час співіснували з молоком та сметаною «на розлив». Звідси випливало, що за молоком треба було ходити із власним посудом (бідоном, банкою). Так само з власним посудом ходили за олією або повидлом. Розфасовані товари ставали наочною ознакою прогресу в обслуговуванні споживачів, ними торгували в універсамах – універсальних магазинах самообслуговування. Перший такий універсам з’явився в Ленінграді в 1970-му році. Впродовж наступних років такі комплекси було побудовано й в УРСР (універсам «Печерський», універсам № 3 на Оболоні в Києві, універсам «Україна» в Донецьку тощо). Продуктові магазини, гастрономи та універсами співіснували з вуличною торгівлею сезонними овочами, морозивом, квасом, а також з ранковим продажем молока у дворах мешканців міст. Варто зазначити, що вулична торгівля мала на меті не турботу про зручність для населення, а збереження продуктів, які псувалися (скисали, гнили тощо) через відсутність достатньої кількості холодильних установок та обладнання складських приміщень.

Кожен з просторів державної продуктової торгівлі мав свої проблемні точки щодо придбання продуктів. «Спеціалізовані» магазини – «Хліб», «Молоко», «Ковбаси» тощо – залежали від годин «завозу» товарів, які могли припадати на ранок, на «після перерви», на невизначений час «в середині дня». «Дари ланів», «Овочі-фрукти» містили (якщо містили) величезну кількість підгнилих картоплі, капусти, цибулі, ягід, які треба було «брати» разом із якісними.

Специфіка організації роботи гастрономів передбачала щоденне стояння одразу в декількох чергах. На відміну від вищеназваних магазинів, у гастрономах оплата проводилася через касу, яка обслуговувала одразу всі відділи крамниці. Це означало, що покупчиня/покупець мали спочатку відстояти чергу до певного відділу (а часто й не одного), зважити товар, отримати «суму», яку треба було «пробити» в касі, знову відстоявши чергу. Іноді на покупців чекала й третя черга, в якій вони мали стояти, щоб отримати товар. Якщо планувалося купити не тільки молоко та масло, а ще й хліб та ковбасу, то кількість відстояних черг зростала вдвічі або втричі. Універсами ніби позбавляли від зайвих черг, однак часто вони «позбавляли» й товарів, оскільки ті також залежали від годин «завозу». Вулична торгівля передбачала тільки одну чергу й точну наявність продукту. Однак стояння в черзі взимку в морози або восени під дощем очевидно не полегшувало долю покупця.

Реалізація сучасного підходу до придбання необхідних продуктів для запланованого споживання на тиждень була неможливою. У радянських реаліях придбати необхідне або заздалегідь заплановане виявлялося непросто. За помахом якоїсь безособової та малологічної сили з продажу, як зазначалося у попередньому розділі, зникали одні товари та з’являлися (ненадовго, неочікувано, тому для цієї появи були винайдені дієслова «вибрасивалісь», «викидались») інші.

новые книгичитать
Share

Читайте также

Просмотр

5 книжок форуму – 2019

Просмотр

Договор об отношениях

Просмотр

Труднощі росту

Просмотр

Тогда спорьте!

Просмотр

Нiк Бажан

Просмотр

Гроші, політика, ідеї

Просмотр

Не спочнемо

Просмотр

«Здесь живут люди!»

Предыдущий пост

Будівля закинута, будівля зруйнована

In Город

Будівля закинута, будівля зруйнована

Просмотр

Следующий пост

Код мистецтва за Богданом Ступкою

In Арт

Код мистецтва за Богданом Ступкою

Просмотр

Instagram вернул неверные данные.

© 2022 inший Kyiv - All Rights Reserved.

Партнер сайту: