Ілона Таміліна представляє музичний тиждень у Національній філармонії України

17 листопада відбудеться авторський проєкт із назвою «Вперед, до романтизму!» як сольний концерт Наталії Сікорської (тафельклавір). Цього вечора в її виконанні звучатиме клавірна музика на автентичному інструменті 1812 року – молоточковому прямокутному клавірі (тафельклавірі).

Цього вечора автентичний тафельклавір 1812 року дозволить відтворити атмосферність минулих століть. Особливою є історія цього тафельклавіру (від нім. «тафель» – стіл, тобто буквально – столовий клавір). Йому – понад 200 років. Він був створений мануфактурою «Andrew Rochead and son» в Единбурзі, належав Серу Джону Гамільтону, але недовго. Господар помер і подальша доля інструменту на даний момент невідома. Мабуть, понад 100 років він «мовчав», а нещодавно Наталія Сікорська знайшла його в Лондоні та реставрувала.

І ще перед концертом, о 18.30, Наталія Сікорська виступить зі вступним словом, як передмовою до цього проєкту, у фоє Національної філармонії України. Квитки: https://bit.ly/3luQaqN Під час концерту відбудеться онлайн трансляція наживо. Квитки доступу до онлайн трансляції концерту: http://philarmonia.com.ua/afisha/_-6318/

18 листопада у виконанні Київського симфонічного оркестру і хору під орудою художньої керівниці та головної диригентки Вікторії Кончаковської звучатимуть спіричуели, джаз і танго. Звісно, унікальність цієї події – в її програмі. Так, окрім авторської музики, цього вечора звучатиме автентична афроамериканська музика – спіричуели. Мабуть, лише у виконанні цього колективу можна їх і почути.

Нагадаємо, що спіричуели – яскравий зразок афроамериканського фолку. Ці духовні пісні поєднують імпровізацію, глісандові звучання, риси гімнів та балад англійських переселенців. А ще спіричуелси дуже поетичні за змістом, де біблійна тематика переплітається із повсякденними «мотивами». Квитки: https://bit.ly/3arR414

19 листопада Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою Ігоря Палкіна представить твори Поля Дюка, Моріса Равеля та Бели Бартока, які були сучасниками.

Солістом вечора виступить соліст Національної філармонії України, піаніст Антоній Баришевський. У його виконанні звучатиме сольна партія равелівського Другого фортепіанного концерту. Цікаво, що соло – для лівої руки. І це – символічно. Твір написано на замовлення австрійського піаніста Пауля Вітгенштейна, який втратив праву руку на фронті під час Першої світової війни. Відомо, що для нього, зокрема, створили «Симфонічні етюди» Ріхард Штраус та фортепіанний концерт Сергій Прокоф’єв. Останній нещодавно звучав на сцені філармонії.

Безумовно, другий концерт – етап композиторської еволюції Равеля. Зокрема, у ньому можна побачити подолання й імпресіонізму, й конструктивізму. На той момент композитор вже написав «Болеро», що є яскравим зразком чіткої «музичної конструкції». А ще концерт має «натяки» на другий фортепіанний концерт Ференца Ліста, творчістю якого захоплювався Равель.

Симфонічні поеми Ліста нагадає й скерцо «Учень чаклуна» Поля Дюка, що відкриє програму вечора. Доповнить її Концерт для оркестру Бели Бартока, який композитор написав під час Другої світової війни. Квитки: https://bit.ly/3arllgE Під час концерту відбудеться онлайн трансляція наживо. Квитки доступу до онлайн трансляції концерту: http://philarmonia.com.ua/afisha/_-6319/

20 листопада Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під орудою Олега Маринченка представить музику класиків першої половини ХХ століття – французів Моріса Равеля, Ґабрієля Форе та швейцарця Франка Мартена, а також – сучасного італійського композитора Роберта Молінеллі.

Зокрема, звучатиме Маленька концертна симфонія композитора, піаніста та клавесініста Франка Мартена, яку він написав 1945-го. Німецький оперний та камерний співак, музикознавець, диригент Дітріх Фішер-Діскау так говорив про нього: «Його творчість – скеля, що підтримує віру в майбутнє музики».

Цікаво, що 1932-го Франк зацікавився 12-тоновою технікою Арнольда Шенберга та включив певні елементи у власну музичну мову, створивши синтез хроматичної та дванадцятитонової технік, не відмовляючись від тональності. Він був відомий власними операми, ораторіями та кантатами, але саме «Маленька концертна симфонія» закріпила його визнання у світі. Квитки: https://bit.ly/3FzucLg