Графіка «нащадків» Якутовича, українське мистецтво вогню, солдатики з Харкова та застілля, скасоване війною – Марина Полякова розповідає про найцікавіші виставки тижня. Про виставку живопису Ігоря Прокоф’єва «Зупинка “Буча”» у Триптих Арт читайте окремий матеріал у найближчі дні.

Центральний будинок художника (вул. Січових Стрільців, 1-5)

У ЦБХ одночасно відкрилися два проєкти: ХІ Всеукраїнська художня виставка-конкурс імені Георгія Якутовича (графічні твори) та виставка «Сучасне мистецтво вогню України» (кераміка, метал, скло, ювелірні вироби). Перший проєкт представляє роботи у різних видах та напрямках графічного мистецтва, є серед них і найсучасніші, актуальні, зроблені в останні місяці. Представлені твори Павла Макова, В’ячеслава Снісаренка, Оксани Стратійчук, Леонори Якимащенко, Марини Ващенко, Інни Пантелемонової, Маріанни Маслової, Павла Макєдонського, Сергія Гулєвича та інших майстрів.

В експозиції «Мистецтва вогню» майже дві сотні робіт сотні художників з різних міст України – зі зрозумілих причин менше, ніж на попередніх виставках. Основні напрямки: ювелірне мистецтво,  декоративні посудини, інтер’єрні станкові декоративні композиції, об’ємно-просторова пластика, артоб’єкти. В рамках виставки показані ретроспекції відомих художників: Оксани Грудзинської, Олександра Бородая, Володимира Прядка, Олександра Олійника, Таміли Московки.

Музей Ханенків (вул. Терещенківська, 15-17)

З початку вторгнення музей стоїть пустий, бо експонати довелося прибрати й сховати. Але, чесно кажучи, дім Ханенків і не такі події бачив, пережив Першу світову, Громадянську, більшовицьку навалу, а потім Другу світову та окупацію Києва. Тож він буде не боятися, а брати посильну участь в освітленні реалій, вирішив колектив музею. Розпочинає ряд проєктів сучасних українських митців виставка робіт харків’янина Олега Калашніка (на головному фото): солдатики живописні, солдатики скульптурні, вкрита солдатами земна куля – автор препарує мілітарність через майже дитячий наїв. Його виставка з солдатиками відкрилась у Харкові напередодні 24 лютого (і потім ховалася в укритті разом із містянами), а тепер прибула до Києва – роботи Олега розмістилися в пустотах азійської музейної експозиції, там де раніше були виставлені ритуальні предмети та елементи зброї. «Мілітаризм та героїзм – теми, що нерідко фігурують у мистецтві Азії. Солдатики Калашніка, розташовані на місцях цих речей, вступають у невидимий діалог із слідами перебування музейних експонатів», – говорять організатори. Частиною проєкту стала інтелектуальна бесіда Сергія Жадана та Євгенія Стасіневича.

Я Галерея (вул. Хорива, 49 в)

Юрій Денисенков в останні роки працював із сімейним архівом, через фотографії досліджував механізми пам’яті. Одним із головних сюжетів домашніх світлин було застілля – збір родичів за великим столом, ритуал, який унаочнює внутрішні зв’язки сім’ї. З початком війни дискурс, що охоплює теми домівки, сім’ї, родинних архівів набув небувалої гостроти. Експозиція, за задумом Юрія, поділена на дві частини: застілля та вторгнення, і друге анулювало перше, хаос знищив святість ритуалу. Автор розповідає: «Зрозумілий, впізнаваний порядок переривається грубістю невідомих донедавна обставин. Зображення знищуються, вигорають, стираються, подібно людським спогадам та життям. Пам’ять виштовхує уривки минулого щастя, як примарну надію. Колір іржі й вугілля заповнює простір, а ясність губиться під натиском нової реальності. Умовою її становлення є безапеляційне буквальне знищення ландшафту історії, в якому мозаїка спогадів розкидана у часі. Крихкість цього ландшафту підкреслена і матеріалами, використаними у проєкті: склеєний папір, вугілля».