Українська воля, рятівна жіночість, обійми друзів, «Птах Сирин», каховські «вишиванки» й почуттєвий метал – Марина Полякова запрошує відвідати найцікавіші виставки столиці.
Національна академія мистецтв України (вул. Бульварно-Кудрявська, 20)
У виставковому залі академії відкрилася третя частина проєкту «Концентрація волі» в рамках XV платформи культурних ініціатив «Новітні спрямування». Масштабний виставковий проєкт послідовно приймали Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, Центр сучасного мистецтва М17, і от нарешті глядачам відкрився увесь задум кураторів Андрія Сидоренка та Ірини Яцик. Ідея проєкту – показати, як засобами сучасного мистецтва розкривається українська візія волі як ментальної сили, що допомагає сьогодні у визвольній боротьбі українського народу проти російської агресії. В академії представлені роботи Матвія Вайсберга, Олексія Ревіки, Юрія Вакуленка, Соломії Гороб’юк, Ірини Каленик, Анатолія Криволапа, Еда Потапенкова, Антона Логова, Павла Макова, Любомира Медвідя, Дмитра Козацького та інших митців.
Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)
Наталія Корф-Іванюк нагадує жінку епохи ар-деко: вишуканий стиль і жага діяльності, рафінованість і рішучість. Її виставкові проєкти не повторюються, не бувають передбачуваними, адже у художниці постійно з’являються нові ідеї, сюжети, техніки. І, важлива якість творчої людини, у Наталії є той кураж, який дозволяє тримати глядача у зацікавленій напрузі, – гадати, що буде на виставці, і не вгадувати. Сьогодні, у найважчі, можливо, дні протистояння з ворогом, коли шестерні війни крутяться важко, зі страшним скрипом, коли настрої змінюються як погода, від тріумфальних до розпачливих, Наталія представила яскраву, веселу жіночість, налиту соками, немов літні фрукти. Це подарунок усім виснаженим, розгубленим, дезорієнтованим. Можливість хвильку відпочити, можливість згадати, що життя, яке народжується з жіночого лона, – невпинна стихія. Що краса і кохання таки рятують. Що сміх бісенят з крутими стегнами й пухкими губами звучить гучніше за рев гармат, розливаючись над вічністю.
Арт-фундація «Дукат» (вул. Володимирська, 5)
«Слово обійми має два наголоси, і глядач має обрати свій варіант», – говорить Олексій Аполлонов. Його нова виставка «Обійми» присвячена близькому оточенню, задум народився від численних світлин, на яких обіймаються друзі, що десь, на якихось подіях зустрілися. Але в контексті нашого сьогодення ці звичні рухи, що далеко не завжди несуть велике емоційне навантаження, перетворюються на маніфест: людське тепло рятує у найтемніші дні. Про найтемніший у прямому сенсі період минулого року на виставці теж є – індиферентні товсті мухи сидять на лампах, що «вмерли» через відсутність електроенергії. Але під цими безглуздими холодними лампочками вирує радість від щирих почуттів. Радість, виражена художником через фірмові «кислотні» кольори, якими він нібито знову, знову й знову розписує чорно-білі фотографії, створюючи кожного разу новий візуальний ефект, новий ритм і настрій.
Національний музей українського народного декоративного мистецтва (вул. Лаврська, 9, корп. 2)
У музеї розпочалося експонування другої частини проєкту «Сила крихкості» з віднайдення, дослідження та реставрації інтер’єрних панно Ольги Рапай. Вперше можна побачити твори видатної художниці-керамістки, які були окрасою інтер’єрів київського готелю «Братислава», а потім довгий час вважалися втраченими. Друга частина проєкту, яка має назву «Сила коріння», презентує монументальні барельєфи скульпторки на історичну тематику. Це узагальнені середньовічні образи давньослов’янського циклу – «Птах Сирин», «Витязь», «Княгиня Ольга» та інші, а також жанрові сценки з життя словаків – «Збір яблук», «Застілля», «Оранка», «Жнива». Проєкт «Сила крихкості», який музей реалізує разом з Асоціацією мистецтвознавців, експертів, оцінювачів та реставраторів України, триватиме до 25 серпня.
Art 14 (пров. Михайлівський, 14)
Григорій Довженко (1899–1980) – знаний художник-монументаліст, у молодості належав до кола бойчукістів. Чотири роки тому у галереї проходила ювілейна виставка до 120-річчя від дня його народження, зараз, у розпалі війни, відкривається друга виставка, «Окуповане мистецтво». Інспірована вона окупацією Півдня та підривом російськими терористами греблі Каховської ГЕС. Трагедія людей і природи переплітається із трагедією мистецтва, адже під загрозою загибелі від руйнівної стихії тоді опинився знаменитий монументальний шедевр Григорія Довженка – «Вишиванки Нової Каховки». Це візитівка міста, пам’ятка культури, унікальний приклад синтезу різьбленого орнаменту з архітектурою. Виставка є не тільки можливістю побачити, як Григорій Довженко працював над кам’яними вишиванками, але й віддати данину поваги окупованій – знищеній, викраденій, сплюндрованій – національній культурній спадщині.
Тrès Français (вул. Костьольна, 3)
Про виставку «Новий Світ» її автор Антон Логов розповідає так: «Ця виставка про відносини між людьми, природою, країною і безмежністю нових можливостей, які пропонує Світ. Про нову реальність, яку кожен з нас будує. Це розповідь про героїчну Україну, яка виборює право на власну думку. Новий Світ – це ми з вами. Виставка складається з малюнків і абстрактного живопису, які рефлексують, трансформують і доповнюють простір навколо. Вони побудовані на кольорі, фактурі та співвідношенні лінії й живописних плям, які формують нові сенси».
ГО Хлібзавод (вул. Кудрявська, 47)
Виставка Тараса Пантелейчука «Знято з консервації» почала формуватися близько пʼяти років тому, а поштовхом для неї стала смерть бабусі художника. Тоді він повернувся до квартири свого дитинства, де мешкала бабуся, аби розібрати речі, які та завзято збирала упродовж життя. Реконструюючи спогади зі свого минулого, Тарас осмислює власну художню практику крізь призму світогляду людини, яка його виховувала. Задуманий спочатку як історія про пам’ять, спадкоємництво, втрату і те, що залишає людина після смерті, виставковий проєкт трансформувався під впливом подій останнього року і тепер пропонує поміркувати, зокрема, про те, наскільки ця війна робить нас схожими з нашими старшими родичами, які пережили Другу світову війну та повоєнні роки.
Portal 11 (вул. Трьохсвятительська, 11)
Галерея представляє персональну виставку львівського художника Володимира Олещука «Мікрокосмос-Макрокосмос». «Яскраві абстракції Володимира – це саморефлексія, через яку він вивчає довкілля, так званий Макрокосмос. Автор трансформує оточення у власний, індивідуальний світ. Враження, які залишає реальність, виливаються на полотно. Колір залишається найважливішим інструментом для Володимира. Метою цього мистецького акту є не здивувати надмірною оригінальністю, а відобразити душевний стан митця з його внутрішнім світом. Це скоріше гра, яка не передбачає завершення, як подорож, що не має кінця», – пишуть організатори.
Кафедра зварювального виробництва КПІ (вул. Дашавська, 6/2)
«Творча індивідуальність фахівця-виробника, майстра високої кваліфікації є найвищим рівнем вияву його професійної майстерності, коли він стає художником своєї справи. Саме таким є доцент кафедри зварювального виробництва Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» кандидат наук Мінаков Сергій Миколайович, з яким мені випала щаслива нагода познайомитися цієї весни», – розповідає кураторка Флора Гаценко. Окрім викладацької діяльності Сергій Миколайович організовує творчу молодь у креативному осередку «SmartArt» на базі кафедри, художньо оформлює корпуси КПІ, популяризує зварювальне виробництво, записуючи відеоролики для Youtube-каналу та пробує себе у виставковій діяльності – у березні він представляв свої зварні скульптури, виконані в техніці 2,5D із металевого дроту за допомогою холодного кування та зварювання у Банкнотно-монетному дворі Нацбанку України. І от 17 липня – нова виставка, на якій кожен може самостійно переконатися, наскільки зворушливою може бути холодна сталь.
