За два дні у Києві виступить Київський дитячий хор «Щедрик», квитків немає, позаздрімо тим, хто встиг. А твір Миколи Леонтовича, який дав назву колективу, не перестає бути символом України. Таким культурно навантаженим, що вороги його навіть крадуть.

4 грудня 2022 року хор «Щедрик» (художній керівник та головний диригент Маріанна Сабліна) виступив у нью-йоркському Карнеґі-холі. Діти співали найпрекраснішу колядку «Щедрик» на честь подій сторічної давнини – коли хор Олександра Кошиця стояв на сцені Карнеґі-холу в рамках свого світового турне. Діяльність капели Кошиця була яскравою часткою культурної дипломатії УНР, молода країна заявляла про себе і просила військової допомоги у боротьбі із Совєтами…

В темряві минулої страшної зими виступ хору «Щедрик» був яскравим спалахом, гімном українській красі та гідності, й трансляцію із США дивилася величезна кількість людей. Хор багато гастролює, від того кожен його виступ у Києві є унікальною подією. 13 січня «Щедрик» вперше за два роки виступить вдома – у залі кірхи Святої Катерини на вул. Лютеранській, 22.

Програма концерту складається з творів світової й української хорової класики, а також із творів сучасних вітчизняних композиторів. Назву концерту дав центральний твір у програмі – хоровий концерт «Кроковеє колесо» видатної української композиторки Ганни Гаврилець (1958–2022), побудований на автентичних народних текстах, у яких відображений солярний міф українців.

А тим часом колядку «Щедрик» вкрала Росія. Як стало відомо, вона прозвучала у льодовому шоу уродженки Дніпра Тетяни Навки «Вечори на хуторі» за мотивами повістей Миколи Гоголя – у вільному трактуванні російською. Під «Щедрика» (а також під вкрадену пісню Христини Соловій, під «Ніч яка місячна» у виконанні Ані Лорак) катаються люди у дивних костюмах: чоловіки у косоворотках, жінки в кокошниках, з-під яких висять українські різноколірні стрічки. Саме так, очевидно, має виглядати мутант «один народ».

Головна світлина: New Democracy Fund. Photo Kaare Sørensen