Одвічні сюжети Священного Писання, паперовий літачок, космічний живопис, ікіґай, Рональд Макдональд та аморфофалус, – Марина Полякова розповідає про найкращі київські виставки цього тижня.

Галерея «Митець» (вул. Велика Васильківська, 12)

«Одвічне» – виставка живопису художниці, мистецтвознавиці та викладачки Ольги Петрової, присвячена 80-річчю зі дня її народження. На жаль, виставка коротка, натомість у самому центрі Києва! До перегляду варто приготуватися, налаштуватися на високе, бо Ольга Миколаївна веде діалог з дійсно одвічним, з тим, що лежить в основі нашої культури та моралі,  – Священним Писанням, Новим Завітом, історією життя та страждання Ісуса Христа. Перед глядачем немовби розгортається дорогоцінний сувій: Блага вістка, подорож до Віфлеєму, народження Ісуса, хресний шлях, зняття з хреста та П’єта, а також сьомий ангел Апокаліпсису та інші сюжети. Ольга Петрова вирішує їх у манері експресивній, вдається до формалізації, мозаїчності, елементів абстракції. Її живопис вільний і рухливий, він дихає та мерехтить, немовби омиває глядача струмками, то гостро-прохолодними, то бравурно-гарячими. Триває виставка до 17 лютого.

ЦСМ «Білий Світ» (вул. Пушкінська, 21 а)

Анатолій Варваров представляє виставку живопису «Універсальність свободи» (на головному фото) – про мрію, про свободу душі. Про те, що коли скрутно та важко, можна вилетіти крізь розбиту шибку у блакитне небо на паперовому літачку, або попливти через увесь величний океан до Південного полюсу, до пінгвінів, на паперовому ж кораблику. І по-дитячому вірити, що попереду чудові пригоди, а кожен новий день дарує щастя. Простір виставки наповнений дзвінкою блакиттю, морськими хвилями й тими самими літачками й корабликами. Символіка кольору та об’єктів формує настрій – легкий, весняний, бешкетний. Всі проблеми хоч ненадовго залишаються за дверима.

Музей Києва (вул. Б. Хмельницького, 7)

В рамках проєкту Kyiv Art School, який демонструє історію становлення та розвитку Української академії мистецтв, відкрилася персональна виставка Антона Логова «Всесвіт»: абстрактні живопис та скульптура. «Художник завжди блукає між реальністю і вигадкою. Шукає певного катарсису, який би стимулював виходити за рамки буденності, – розповідає Антон Логов. – Для мене мистецтво є нескінченний Всесвіт почуттів і емоцій. …Я створюю метафізичне поле, яке рефлексує таємницями та глибинами. Людські спогади, віддаляючись у часі, та заглиблюючись у несвідоме, набувають вигляду кольорових плям. Всесвіт – це колір, і навпаки. Цей калейдоскопічний рух картин доповнює скульптурна інсталяція «Контекст», яка створена з реді-мейд знахідок і предметів з моєї майстерні. Вона про наміри «вирватися» з контексту замкнутого кола часу і тимчасовості». Виставка працює до 21 лютого.

Vakulenko Art Consulting (вул. Костьольна, 8)

Галерея представляє проєкт Михайла Химича «Мій Ікіґай». Ікіґай, в перекладі з японської «зміст життя» – поняття, що означає відчуття власного призначення, свій шлях. А ще – вміння знаходити радість у щоденних справах, свідоме та спокійне ставлення до життя.  Михайло представив великі гравюри, виконані в авторській техніці. Вони розповідають історію про Японію очима українця, демонструють рефлексію естетики та етики дивної східної країни. Автор надихнувся образами мультфільмів Хаяо Міяздакі, фільмами Такеші Кітано, японською архітектурою, театром, одягом,  – і надихає всіх, хто захоплюється японською культурою.

Карась Галерея (Андріївський узв., 22 а)

Триває виставка молодої художниці Марії Оспіщевої-Павлишин «Сторонній погляд». Якщо для Антона Логова Всесвіт – це колір, то для Марії він є насамперед Великою Казуальністю. Авторка пояснює: «Спроби зрозуміти причинно-наслідковий зв’язок подій стали рушійною силою створення серії живописних та графічних творів. Казуальність явищ розкривається через деякі образи, які мігрують з однієї роботи в іншу. Одним із головних образів є Космос – ключове філософське поняття давньогрецької історії та культури, що позначало певний Всесвітній Лад. Недаремно, майже у всіх творах можна побачити геометричні фігури, вектори (напрями руху та розвитку)». Фантазія Марії нестримна, кожна робота – це сюрреалістична пригода: бургер для акул, вогняне серце для панотця, балерина у клітці, бійка з ангелятками, Рональд Макдональд в образі статуї Свободи…

Мала галерея Мистецького арсеналу (вул. Лаврська, 10)

Проєкт «Близько» львівського фотографа Тараса Бичка – про психологічні проблеми, з якими зіштовхується людина після того, як дізнається про онкологічний діагноз, та під час лікування. Автор переживає страх перед хворобою через образи, що резонують з його відчуттями: вразливістю, страхом та самотністю. Це не документальний проєкт. Тарас віддає перевагу чуттєвому, вихоплюючи з буденності речі, які в стані тривоги перетворюються на химер окремого світу. Він блукає світом хвороб, у якому досі лишилось багато табуйованого.

Ню Арт (вул. М. Грушевського, 28/2)

Серед полів і ланів, на берегах річок та у садах, освітлених Місяцем, серед соняшників та кипарисів Володимир Колесников шукає амазонок! Вільних, щоб не сказати диких, красивих, сильних жінок, котрі уособлюють вічну мрію людства (тут можна пошуткувати, що в англійській воно «гендерно нерівне», mankind) про свободу, щоб не сказати про свободне кохання. В експозиції представлено близько 50 творів живопису і графіки, більшість з яких вперше демонструються публічно. Живопис Володимира нагадує вітражі, він ніби освітлений з середини, пробитий сонцем тих степів, де володарюють амазонки.

АВС-арт (вул. Глибочицька, 32 в, 3-й поверх)

Галерея презентує ретроспективну виставку чернівецької художниці Марини Рибачук «Просто неба», на якій представлений пленерний живопис останніх десяти років: квіти, плоди, пейзажі… В них багато повітря, сонячного тепла, звуків природи, яскравих барв. Завдяки авторському відчуттю кольору й світлоповітряного середовища художниця майстерно передає як настроєвість звичного, ніби знайомого, давно баченого краєвиду, так і «екзотичність» місць, де вона побувала на пленерах за кордоном, – будь то рідні Чернівці чи Франція з Чорногорією. Триватиме виставка до 25 лютого.

The Naked Room (вул. Рейтарська, 21)

«Величезний, теплий та смердючий» – так грайливо називається еротична виставка Тамари Турлюн, де все зрозуміло тільки на перший погляд. Просте біле тло, червоно-вохряна фарба, примітизований малюнок – щось на кшталт стріт-арту, тієї народної творчості на стінах, в якій люди намагаються невміло сказати про свої почуття, про кохання. «Щоправда, до умовного дуету «він та вона» приєднуються недоречні гості. Це Опилювач – всюдисуща летюча людинокомаха, що несе в собі загрозу й навязливу приязнь, але виглядає до жаху комічно. А ще аморфофалус, «справжній гігант рослинного світу», бридка й приваблива квітка, що розквітає раз на десять років. Любов буває різною», – попереджають організатори виставки.