Для всіх, хто цікавиться сучасним перформансом, київський серпень пропонує цікаву програму.

Три перформанси створили учасниці Стипендії імені Антонена Арто цьогоріч. Мисткині у Києві досліджували нові форми в напрямі театрального та перформативного мистецтва, і представлять work in progress в камерному форматі у серпні.

«Актори мого переживання», авт. Тереза Яковина

Коли: 9 серпня 19:00

Де:  Центр імені Леся Курбаса

Що: Двоактний перформанс досліджує тему очікування та дії в контексті війни. У першому акті, «Заклик додому», об’єкти отримують «голоси». Це речі, що чекають на своїх власників, які залишили їх через вторгнення. Композитор записує звуки кожного предмету, створюючи унікальні звукові портрети. Другий акт, «Заклик до дії», символізує активну роль і необхідність створення умов для перемоги. В основі концепції «радикальної повсякденності» Карла Оноре, яка фокусується на важливості уповільнення темпу життя для глибшого переживання та розуміння сучасних подій. Також авторка надихалась творчістю італійського художника Джорджо Моранді, який жив і працював у період фашистського режиму в Італії. Перформанс пропонує глядачам переосмислити роль об’єктів у нашому житті та їхню здатність бути не лише спостерігачами, але й активними учасниками подій, що відбуваються навколо.

Що каже мисткиня: Сучасне життя українця радикально позбавляється побуту. Людина отримує певний статус бездомності, стаючи біженцем, отримуючи статус тимчасово переміщеної особи чи воюючи в окопах. Дві полярні ідеї мобільності і немобільності, мобілізованості та не мобілізованості. Працюватиму з цією темою, як художниця і сценографка. В цьому проєкті я хочу надати голос неживим обʼєктам, що оточують мене в моєму побуті, і оживити «натюрморт» з ними.

Вхід:  100 грн.

«Правила гри», авт. Марія Матяшова

Коли: 23 серпня, 19:00

Де: Уточнюється.

Що: Груповий перформанс на основі дитячих вуличних ігор, які з’явилися після 24 лютого. Ігри у війну існують споконвіку, як і війни відбуваються повсякчас і всюди. Та коли воєнний стан – тут і зараз, перетворення класичного квача на «дожени путіна» може бентежити. Немов нагадуючи, наскільки глибоко нинішнє просякнуте цією травмою. Мисткиня послуговується оптикою ігор, щоб із незвичної перспективи поглянути на те, як змінилося наше суспільство. Адже, поза своєю жартівливою природою, новоз’явлені забавки віддзеркалюють ситуацію небезпеки, в якій перебуваємо. Ігровий світ симулює реальність, однак він підпорядкований власній логіці. Художниця ставить питання: що відбудеться, якщо в цьому просторі дітей замінять дорослі?

Що каже мисткиня: Якось після повномасштабного вторгнення, я гралася з купкою дітей 8–10 років у воювалку. Малі гасали довкола, викрикуючи: «я тебе вбив». Я розуміла, що вони не вкладають серйозний зміст у ці агресивні слова. Втім повторювати за ними не змогла: обтяжена гостро дорослим розумінням, що лиш за двісті кілометрів від нас йде справжня війна. Дитяча гра – це почасти наслідування світу дорослих. Імітуючи цю імітацію, я створюватиму простір для переосмислення узвичаєних досвідів життя під час війни.

Вхід: Безплатно.

«Загублений звук забутого місця», авт. Марина Щегельська

Коли: 28 серпня, 19:00

Де: Київська мала опера, вул. Дегтярівська, 5

Що: Перформанс про міцність та глибину безтілесного та крихкого – пісні. Мисткиня в процесі роботи з фольклором віднайшла запис колядки «Ой дивноє новорождене» із с. Єгорівка Волноваського району Донецької області. Експедиційний запис було здійснено у межах проєкту «Фольклорні скарби Донеччини» упродовж 2006–2007 років. Після початку війни ініціатори втратили змогу проводити дослідження. Аудіозаписи, які залишились, є прямим доказом української культури Донеччини. Дія на сцені полягатиме в імітації колядницької ходи. Перформерка співатиме, ходячи по проекції мапи наразі окупованої  Єгорівки. Пісня двоголосна, але співатиме мисткиня сама. Спочатку нижній, потім – верхній, разом з записом власного голосу.  Це  момент взаємодії з минулим, ілюстрація самотності, спустошеності та осиротіння місцевості. Робота з подібними «мікротрагедіями» оприявнює неосяжні масштаби колективного горя, глибинні та всеохопні трансформації, спричинені війною. Пісня, з якою взимку приходила радість тепер буде розповідати про горе влітку.

Що каже мисткиня: Колядування – ритуал, який полягає у взаємному обміні радістю. Це щирі побажання всього найкращого, які повторюються циклічно з року в рік, ніби засвідчуючи продовження життя. Зараз цю циклічність в Єгорівці перервано. Вона окупована. Села, через які проходили росіяни перетворюються на пустки, на привидів, на понівечені оболонки. Цій пісні тепер не доступне ні забуття, ні повернення до життя. Вона вже, мабуть, ніколи не зазвучить там, де була створена. Мені хочеться перезібрати уламки колись цілісного життя і подивитися що вони складають тепер.

Вхід: 100 грн.

Реєстрація на всі події за посиланням.

Стипендія імені Антонена Арто заснована фондом proto produkciia в партнерстві з лабораторією сучасної опери Opera aperta. Цей раунд Стипендії співфінансується програмою ZMINA: Rebuilding, створеною за підтримки Європейського Союзу в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів, за підтримки МБФ «Ізоляція», Trans Europe Halles та Malý Berlín.