Мистецтво надії, Японія Петрової, живопис Цоя, візії майбутнього та ювілей музею – «Інший Київ» пропонує добірку найцікавіших виставок столиці.

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)

Виставку з такою ж назвою, «Мистецтво – вища форма надії», під кураторством «Триптих Арт» ми нещодавно бачили у Софії Київський в рамках Bouquet Kiev Stage. Частково та експозиція представлена в галереї, але є нові роботи, невеликі й великі. Загальний настрій виставки – гордість за те, що у нас є така майстерність і така надія на… «Ми представили вибрані твори художників, які не залишали рідні міста під час найжорстокіших атак ворога, – розповідають у галереї. – Наша культурна ідентичність у всі часи, на жаль, формувалась під тиском загарбника. Але українські музи не мовчать, тому що саме творчість надає поняттю “вища надія” конкретного змісту і матеріального втілення. Вона проникає в паузи між тривогами, ракетними обстрілами і відключеннями світла…»

Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська, 9)

Виставка «Японія. Memoirs» – це мистецька подорож, яка розкриває особистий досвід Ольги Петрової, художниці та культурологині, у її зустрічах із Японією, її людьми, із сучасною та прадавньою культурами. Мандри Японією з 2004 до 2011 року стали для неї джерелом невичерпного натхнення. Завдяки супроводу та підтримці японської галеристки та культурологині Фуе Катаяма, мисткиня змогла осягнути тонкі нюанси японського світогляду та естетики. Її роботи – це візуальна симфонія вражень від величних храмів Нари та Кіото, прадавніх буддистських та синтоїстських святилищ, священних бамбукових гаїв, безкрайніх рисових полів, звивистих гірських стежин і символічних садів. У рамках виставки презентована нова книжка Ольги Петрової «Японія. З Хіракаті під голос флейти» (Інститут проблем сучасного мистецтва та видавництво «Дух і Літера», 2024).

Portal 11 (вул. Трьохсвятительська, 11)

Sci-fi Art або науково-фантастичне мистецтво – напрям, тісно пов`язаний з літературою та кіно. Він візуалізує наукові або фантастичні концепції, ідеї та уявлення: майбутні технології, космічні подорожі, зоряні битви, інопланетні світи… Sci-fi Art приймає різні форми: живопис, комп’ютерна графіка, скульптура, комікси, анімація тощо. Галерея запропонувала художникам показати власні уявлення про розвиток технологій. Відібрані тривимірні та двовимірні роботи занурюють глядача в ймовірне майбутнє людства – тим часом щось із запропонованого вже починає справджуватися.

АВС-арт (вул. Глибочицька, 32-в)

«У нинішній час страхітливої екзистенційної російсько-української війни переосмислюється цінність життя і сенс смерті, усвідомлюється сила національної історичної пам’яті, зокрема культурної пам’яті, як орієнтиру нашої ідентичності. Того, що формує нас як націю, здатну до боротьби, розвитку й творчості, – пишуть організатори. – На відзначення 15-річчя від дня відкриття галереї (03.11.2009) ми згадуємо й експонуємо твори тих художників, які вже перейшли межу вічності, але з якими тривало й плідно співпрацювала “АВС-арт”». Можна побачити твори Миколи Гроха, Людмили Задорожної, Олега Мінька, Миколи Мазура, Сергія Рєпки та інших митців…

Ню Арт (вул. М. Грушевського, 28/2)

Олекса Шатківський (Сміх-Шатківський) (1908–1979) – видатний український живописець, графік, сценограф, педагог. Активний учасник культурно-мистецьких подій періоду пізнього модернізму в Центрально-Східній Європі, член Українського мистецького гуртка «Спокій» (Варшава, кінець 1920-х – 1930-ті роки), Спілки художників України (кінець 1940-х – 1970-ті роки). Ця виставка є унікальною нагодою познайомитися з творчим спадком художника. Всі експоновані на виставці твори належать до приватних колекцій.

Я Галерея (вул. Хорива, 49-б)

«Моя кімната. Зі мною і без» – персональний проєкт Руслана Тремби. Художник здебільшого представляє роботи монохромні та нарочито пишні. Але цього разу в двох залах імітованого особистого простору Руслана він відкривається у різних іпостасях. Блискучим, з упізнаваними кольороблоками – в Кімнаті без нього (до такого художника звик глядач). Максимально відвертим – яким є автор насправді – в просторі Його кімнати, де немає місця фальшивому, лише життєве, інтимне та тілесне. Саме таким є новий цикл графічних еротичних робіт Руслана – про те, що багато хто з нас не готовий винести на публіку. «Головне питання, яке піднімає в експозиційних залах художник: якими є межі нашого сприйняття? Та яка з двох кімнат імпонує нам більше: відвертого наодинці з собою чи монохромного прийнятного для суспільства?» – пишуть організатори.

Національний музей декоративного мистецтва (вул. Лаврська, 9, корп. 2)

Відкрилася ювілейна виставка «70: вчора, сьогодні, завтра», присвячена 70-річчю з дня утворення музею як окремої інституції. Експозиція представляє близько 100 пам’яток з музейної колекції. Кожна з них є знаковою для зібрання та пов’язана з важливими подіями – експедиціями в різні регіони України, науковими дослідженнями, реставраційними роботами, здійсненням творчих проєктів. Виставку відкривають раритети, які експонувались на Першій південноруській кустарній виставці 1906 року та Республіканській виставці народного мистецтва у травні 1954 року (після якої й було прийнято рішення про створення музею). Переважна більшість експонатів – твори видатних українських митців XX–XXI століть: Катерини Білокур, Марії Примаченко, Марфи Тимченко, Ганни Собачко-Шостак, Світлани Голембовської, Івана Зарицького, Олексія Мороза та багатьох інших визначних авторів, а також твори сучасних митців. Експозиція доповнена світлинами з музейного архіву, що розповідають про фахівців, які створювали музей, досліджували та зберігали історико-культурну спадщину України. Нагадуємо, що тривають ювілейні заходи навколо 125-річчя Міського музею старожитностей і мистецтв, від якого утворилися три музеї: Національний художній музей України, Національний музей історії України та Національний музей декоративного мистецтва України.

Goldens (вул. Леоніда Первомайського, 4)

23 жовтня відкриється живописний проєкт Нікіти Цоя «Антитези до видимих історій». «Типовий приклад міфологічного мислення, – говорить Нікіта, – це уявлення та фантазії людей про життя їхніх пращурів, де минуле постає мальовничо-ідилічним: “колись було краще”. У своїх нових роботах я намагаюся фантасмагоріями та магічним реалізмом вибити міф та романтизацію з буквальної реальності: я йду до цинічного реалізму під прикриттям веселих фантасмагорій, підміняючи ними все і залишаючи невеличкий шлях для суб’єктивної пам’яті людини». І звісно, це буде сильний, майстерний, сучасний живопис.