Формула витривалості, музей новітнього мистецтва, станція «Звіринецька», простір невизначеності, агапе та філософські собаки – «Інший Київ» пропонує добірку найцікавіших виставок столиці.
Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України (вул. Є. Коновальця, 18-д), ЦСМ «М17» (вул. Антоновича, 102–104)
Спочатку в ІПСМ, а слідом у М17 відкрився масштабний груповий виставковий проєкт «Формула витривалості» в рамках XVІ платформи культурних ініціатив «Новітні спрямування». Він присвячений тому, як українцям вдається адаптуватися, триматися щодня та знаходити нові сили для продовження боротьби. Дослідники таких здібностей назвали це феноменом резильєнтності, він вивчається не тільки у психології, але і в соціології, екології, економіці. Резильєнтність може проявлятися у здатності адаптуватися до змін, знаходити нові ресурси для розв’язання проблем, зберігати оптимізм і віру у краще майбутнє навіть у найскладніших умовах, бути емоційно стійкими, відновлюватися після стресу і травм. Обмін таким досвідом створює синергію, яка допомагає разом ставати сильнішими. Куратори проєкту: Андрій Сидоренко, Ірина Яцик, Наталія Шпітковська.
Галерея «Лавра» (провулок Лаврський, 7)
Масштабна виставка Олега Тістола «Телебачення. Актуальний антикваріат» є сучасним продовженням відомої серії «Телебачення» 2004–2006 років. Крім живописних робіт в експозиції вперше представлені фотографії, частина з яких свого часу стала основою живопису, та скульптура Олега Тістола. Також у проєкті беруть участь роботи Марини Скугарєвої та Миколи Маценка. Тетяна Міронова, галеристка і кураторка, говорить: «20 років тому, створивши серію “Телебачення”, Олег Тістол паралельно з іншими відомими митцями, такими як Арсен Савадов, Василь Цаголов, Олександр Гнилицький, Олександр Ройтбурд та іншими, повернув сучасному українському мистецтву живопис. Саме тому проєкт має особливе значення для нашої галереї і, впевнена, буде цікавим для глядача».
Галерея «Лавра» (провулок Лаврський, 7)
Відразу після відкриття «Телебачення» у галереї розпочалася ще одна виставка, для якої паралельний проєкт Тістола є логічним складником, бо ж як «Музей новітнього мистецтва» без Тістола? Ні, ми (знову) не отримали нормальний музей українського сучасного мистецтва, але отримали простір, де будуть нон-стоп виставлятися роботи тих, хто створював і продовжує творити наше мистецтво. Будь-який музей – це перш за все колекція. Колекції, які формують «Музей новітнього мистецтва», існують, тільки вони розпорошені: це збірки як власне колекціонерів, так і самих художників. Відтепер з’явився майданчик для репрезентації та наукового осмислення художніх артефактів. До першої експозиції увійшли твори таких авторів, як Анатолій Криволап, Олександр Гнилицький, Олег Голосій, Борис Михайлов, Віктор Сидоренко, Тіберій Сільваші, Олександр Ройтбурд, Олександр Животков, Назар Білик, Олександр Сухоліт, Арсен Савадов. І, звісно, Олег Тістол.
Imagine Point (просп. Голосіївський, 86/1)
Триває виставка робіт Андрія Опришка та Анни Черкас «Приватний сектор». «Ця виставка – про тонкість і красу почуттів, про глибинний ментальний зв’язок із рідним краєм, із місцями, де ти народився і виріс, такими знайомими і водночас загадковими та містичними. І про інші куточки рідної землі, в яких назавжди лишаються частинки душі – про “приватний сектор”, – пишуть організатори. – Останні два роки автори, що до речі, обоє родом із Полтавщини, проводять багато часу разом у своєму камерному світі. Обоє є прихильниками натуральних матеріалів, естетики вабі-сабі, диких місць природи. І їхня творчість – це усвідомлення первинності, справжності природи й максимальна відкритість до сприйняття її магічних чар. Тож в експозиції представлені роботи, створені художниками з листя дерев, глини, паперу, картону, гуаші, піску, фотографій».
Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21-а)
Легенди київського Звіринця, українські крокодили, невагоме каміння, вишиванки як сучасне мистецтво, птеродактилі над містом та словник рослинних лайок – все це та багато іншого зібрала вишукана виставка робіт Олександри Кришовської «Станція Звіринецька», що, можна сказати, святкує вдале перейменування станції метро «Дружба народів». «Художниця поєднала два свої улюблені медіуми – паперову скульптуру та текстиль. Вони невпинно тягнуться одне до одного, нарешті зʼєднуючись у формі ослінчиків, на яких ми особливо любимо відпочивати на станціях метрополітену. Стійкість і монолітність скульптур урівноважаться лагодою вишитих сорочок – сучасних інтерпретацій традиційного українського одягу. Поміщаючи в один простір стилізовані національні символи та екзотичних іноземців, авторка міркує над питаннями культурної апропріації і політичного націоналізму», – розповідають у галереї.
Київський національний університет технологій та дизайну (вул. Мала Шияновська, 2, корп. 4, поверх 1, Мистецький простір)
Головні герої живопису художника, куратора, історика та педагога Святослава Подлевського «Антиантропне» – собаки, згідно з персональним мистецьким кредо. Єдина людина на одній з картин виявилася холодною мармуровою статуєю (виписаною, втім, зовсім не холодно, а з бароковою емоційністю). В принципі, відсутність людей вже достатньо пояснює назву виставки, але автор застерігає від одношарового сприйняття сенсів, що закладені у проєкті. Насправді тут вдосталь людського, від чого Святослав Подлевський як історик та філософ не збирається відмовлятися. Поєднання всесвіту гордих, чемних і добрих собак із класичною філософією античності та нового часу, з ідеями німецьких містиків та, врешті решт, із нашою розпачливою добою створює інтелектуальну напругу цієї, на позір, простої виставки.
Мистецький Арсенал (вул. Лаврська, 12)
«Помирають люди, а не любов» – одне з головних послань персональної виставки Олени Турянської «Агапе. Абсолютна любов» (кураторки: Оксана Баршинова та Ольга Жук). У п’яти залах постає цілісний простір, де власна пам’ять художниці, спогади знайомих людей та їхній спосіб фіксації історій/історії складуться у розповідь. І ця розповідь буде про сьогоднішній стан – страх, втому, втрату, травму – і зрештою віднайдення в собі сили жити й не забувати, – розповідають куратори. – Проєкт складається з робіт, створених переважно у 2023–2024 роках. Турянська вишивала, клеїла, різала й витинала під час і поміж повітряних тривог, із думками про друзів та знайомих на фронті й поблизу нього. Тому всі роботи пронизані дуже особистими переживаннями». Поняття ага́пе у давньогрецьких філософів означало найвищу форму любові – безумовну та всеохопну, ширшу за персональну.
Bereznitsky Art Foundation (вул. Академіка Богомольця, 5)
Відкрилася персональна виставка художника і педагога Дмитра Доценка «Простір невизначеності». Молодий митець прославився своїм полотном «Український ренесанс» (магістерська робота у НАОМА). Його та ще одну монументальну роботу Дмитра, «Зима, що нас змінила», можна було бачити навесні у Музеї Тараса Шевченка на виставці «Територія свободи: Майдан». Також Дмитро представляв виставки у різних просторах Києва та України. У його творах приваблює як концептуальний підхід, так і робота з композицією та анатомією. Принцип невизначеності – фундаментальна засада квантової механіки. Дмитро переносить фізичні закони на суспільство і людську психіку. Всі ми сьогодні знаходимося у просторі невизначеності, намагаємося осмислити його, зрозуміти його характеристики, знайти себе, відчути, на що можна спертися, аби не втратити сили остаточно. Іноді здається, що тканина буття рветься під пальцями, що повітря неможливо вдихнути, але інколи спалахує надія…
Eye.sea.gallery (вул. О. Гончара, 40)
«Сприйняття тіла неминуче залишається чуттєвим, попри спробу виходу з ідеалістичного пласта в матеріалістичний. Тіло залишається носієм сенсів і дзеркалом, що відображає всю людську діяльність, визначає чуттєвий характер людського буття як його онтологічну ознаку», – розповідають у галереї. Проєкт «Маленьке тіло» торкається питань самоідентифікації через власне тіло та через спостереження за іншими тілами, питання явища порівняння як етапу задля відмови від постійного порівняння. Тут багато еротики, багато інтимності, людське тіло показане у розквіті та у старості… Триватиме виставка до 13 листопада.
Національний музей Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 12)
Виставковий проєкт «Мандри» В’ячеслава Гутирі складається із живописних та скульптурних творів, які об’єднані у шість тематичних серій: «Мандри до Трої», «Дванадцять», «Сім», «Ріки», «Війна», «Сіль». Автор запрошує до Мандрівки з великої літери. Це подорож його рідною землею, колишнім Великим степом. І тут митець звертається до пам’яті поколінь та прадавніх культур, адже Великий степ – це територія, де споконвік сходилися Європа та Азія, де давні греки торгували зі скіфами, де князі Київської Русі билися й родичалися зі степовими народами.
Музей української діаспори (вул. Князів Острозьких, 40-б)
Відкрилася виставка сучасних українських мистців «Шість вимірів». «Уявіть себе мандрівником, який подорожує крізь простір і час, матерію та ідеї. У кожному такому вимірі – унікальний світ, де форми, кольори та внутрішній простір художника переплітаються, створюючи нові реальності, – розповідають організатори. – Шість вимірів – шість художників – шість унікальних всесвітів, зібраних під одним дахом». Свої роботи представили Лілія Небера, Олена Сагун, Акеліна, Слава Каас, Бона та Олена Зарецька.
Octo.Galerie (Octotower, вул. Мечникова, 5)
Drink&Draw – всесвітньо відомий формат художніх сесій з натурою. У Києві цей проєкт живе вже 9 років. Виставка зібрала твори художників, які протягом років відвідували сесії та знаходили натхнення у поєднанні живої натури, творчої атмосфери та спонтанності мистецтва. Представлено роботи у різних техніках: акрил, пастель, олівець, туш, діджитал-арт та інших. Особливий інтерес, інтригують організатори, викликає участь інкогніто-художника, який працює кульковою ручкою та олівцем. Відвідувачам пропонується вгадати, хто з українських митців стоїть за цими загадковими творами.
SPLAV (вул. Нижній Вал, 23, у двір через арку, 1-й під’їзд, 3-й поверх)
«Усолоджуюючись шелестом чорного листя» – третя ітерація кураторського проєкту «беззвучно до глухоти». «До експозиції увійшли роботи 22 учасниць та учасників, а також одного колективу, об’єднані темою загибелі та оживання рослинного світу, – розповідають організатори. – Мовлячи про крихкість та стійкість, відсторонення та взаємодію, втрачене та набуте, експозиція пропонує поглянути пильніше на внутрішній стан кожного з нас». Представлено живопис, графіку, фотографію та об’єкти. Мета виставки – благодійний збір. Усі роботи можна придбати, кошти підуть на придбання автомобіля для бойового підрозділу Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж», де служить митець та куратор Олександр Лень. Відвідати простір можна з четверга по неділю з 15:00 до 19:00.
Арт-Депо (м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 85)
Якщо не в Києві, але зовсім недалеко від нього представляє виставку відома київська художниця, то чому б нам не включити її до афіші? Отже, проєкт театральної художниці Катерини Корнійчук «IV стіна» розпочався у Борисполі. Представлено ескізи сценографії та костюмів для різних вистав, а також інсталяції, арт-об’єкти та авторські костюми.