«Від хорошого до величного» не просто бестселер – навiть бізнесмени вважають її видатним творінням. The New York Times називає Коллінза «гуру», його книга перекладна 35 мовами, продано більше чотирьох мільйонів екземплярів. Важливо було б перекласти цю книгу і десять років тому; але найголовніше, що це все ж таки було зроблено.
З історії написання: п’ять років на базі Університету Колорадо Коллінз разом з командою помічників досліджував дані близько півтори тисячі американських компаній, взятих з середини 1960-х. Шукали тих, хто спочатку довго йшов врівень з ринком або гірше ринку, а потім зумів зробити ривок і протягом 15 років показував стабільний суперуспішний результат. Виявили 11 таких компаній. Це не були гіганти, але вони мали задатки, щоб стати їми. Розібравшись, як саме діяли ці одинадцять «нових величних» в останні 30 років до кінця 90-х, і зіставивши їх стратегії зі стратегіями інших учасників ринку (теж бажали зробити прорив, але не зуміли), Коллінз і сформулював свої 8 ключових ідей. Як вони звучать?
Вихід в кінці квітня, можна оформити попереднє замовлення замовлення
Джим Коллінз. Від хорошого до величного. Чому одні компанії прориваються, а інші — ні. Пер. з англ. Оксана Савчин. — К. : Наш формат, 2017.
_________________________________________________________
Позачасова «фізика»
«Від хорошого до величного»
Щойно я завершив презентацію дослідження на конференції керівників інтернет-компаній, хтось із зали підняв руку: «Чи будуть ваші концепції актуальними в умовах нової економіки? Чи не варто нам відкинути всі старі теорії і почати з нуля?». Цілком слушне запитання, зважаючи на те, що ми живемо у час драматичних змін. Це питання я чую так часто, що хотілося б швидше покінчити з ним до того, як ми зануримось у саме дослідження.
Звичайно світ змінюється, і так буде завжди. Проте це зовсім не означає, що ми повинні припинити пошуки вічних принципів. Подивімося на це так: хоча практика в галузі інженерії постійно змінюється і розвивається, закони фізики залишаються незмінними. Мені хотілося б сприймати нашу роботу як пошук вічних принципів — постійну «фізику» величних організацій, — що завжди залишатимуться актуальними незалежно від того, наскільки зміниться світ навколо. Так, деталі їхнього розвитку будуть інакшими (як і в роботі інженерів), але постійні закони організованої людської діяльності (як і закони фізики) зали- шаться такими ж.
Насправді у діяльності в умовах нової економіки немає нічого особливого. Невже ті, хто став свідком винайдення електричного струму, телефону, автомобіля, радіо чи транзистора, менше відчували себе учасниками нового економічного процесу, ніж ми сьогодні? І на кожній стадії нової економіки найкращі керівники дисципліновано й послідовно дотримувалися базових принципів.
Дехто може зауважити, що зараз масштаби і швидкість змін набагато більші, ніж раніше. Можливо. Хай навіть так, проте деякі з досліджуваних нами компаній зіткнулися з такими змінами, що могли б позмагатися з будь-якими темпами перетво- рень у новій економіці. Так на початку 80-х років уся банківська система була повністю змінена за три роки у зв’язку зі скасуванням державного регулювання. Без сумніву це була абсолютно нова економіка для банківської системи! І все-таки компанія «Веллс Фарґо» використала всі принципи, що співвідносяться з основними положеннями нашого дослідження, щоб досягти високих результатів просто-таки посеред виру змін.
Коли ви поринете в читання наступних розділів, пам’ятайте одну річ. Ця книжка — не про стару економіку. І не про нову економіку. І навіть не про описані компанії і не про бізнес як такий. Зрештою ця книжка про одну-єдину річ: про незмінні принципи переходу від хорошого до величного. Вона про те, як хорошу компанію перетворити на таку, що показувала б стабільно високі результати. У будь-якому розумінні слова «результати».
Можливо, це прозвучить дивно, але я не вважаю цю книжку дослідженням бізнесу чи бізнес-літературою. Це визначення факторів, що допомагають створювати великі організації будь-якого типу. Мені цікаво зрозуміти основні відмінності між величним і хорошим, добірним і посереднім. Корпорації (відкриті акціонерні товариства), що стали об’єктом цього дослідження, є для мене лише засобом зазирнути всередину чорної скриньки. Я обрав саме їх, бо загальновідомі корпорації, на відміну від інших типів організацій, мають дві вагомі переваги: узгодженість у визначенні їхніх результатів (що дає нам змогу виокремити конкретні об’єкти для розгляду) і велику кількість доступних даних.
Твердження про те, що хороше — ворог величного, стосується не лише бізнесу. Це загальнолюдська проблема. Якщо нам вдасться знайти ключ до питання, як перейти від хорошого до величного, то наше дослідження буде корисним для організації будь-якого типу. Хороші школи зможуть стати величними школами. Хороші газети — величними газетами. Хороші церкви — величними церквами. Хороші урядові організації — величними урядовими організаціями. А хороші компанії неодмінно стануть величними компаніями.
Тож запрошую вас поринути разом зі мною в інтелектуальну пригоду, щоб з’ясувати, що ж робить хороше величним. Закли- каю вас до критичного аналізу всього прочитаного. Як казав один із моїх улюблених професорів: «Найкращі студенти — ті, які ніколи повністю не довіряють своєму викладачеві». Цілком слушно. Однак він говорив і таке: «Не можна відкидати факти лише тому, що тобі не подобається те, про що вони свідчать». Я пропоную вам вдумливо вивчити, а не просто прийняти на віру все написане. Ви — судді і присяжні. Нехай факти говорять самі за себе.
