«Коріолан» Шекспіра в театрі ім.Франка

Франківці грають «Коріолана» у певній згоді з версією патрона: Іван Якович Франко написав передмову до видання «Уільям Шекспір. Коріолан. Переклад П. О. Куліша. Львів, 1900», і там йдеться саме про аристократичну (антидемократичну) ідею шекспирової трагедії:

«Шекспір взяв основу для своєї трагедії з оповідання грецького писателя Плутарха про життя римського героя з початків республіки Кнея (не Кая) Марція, прозваного Коріоланом… Той легендовий скелет, який Шекспір найшов у Плутарха, він дуже значно перемінив, для догоди своєму поглядові на героя і юрбу, який він хотів перевести в драму. Ся тенденція була – виявити своє презирство для юрби, для простого люду, а пошану, навіть закохане обожання, для визначних одиниць, для героїв.»

Шекспірові п’єси взагалі надають свободу для трактування,  але режисер і актори ідуть за Франком і грають саме героя і юрбу, трагедію героя і фарс юрби з її карикатурними трибунами-провокаторами (власне — представниками, сьогодні ми би сказали – «депутатами»).

Знов же за Франком майже головна героїня тут – мати, Волумнія. Це її гра, і це вона володіє сюжетом: спочатку проголошує, що готова віддати сина заради слави Рима, наприкінці умовляє сина відступитися і пощадити місто – отже рятує місто і прирікає сина на загибель. Наталя Сумська грає поставу – горду й величну. Проте царює на сцені не вона, царює «названий батько» Мененій Агріппа – Богдан Бенюк. Він не герой, він – протилежність герою, людина компромісу, він звик вигравати, але тут він програє, і все ж таки на цій сцені він грає свою гру.

Головне у виставах Дмитра Богомазова саме видовище – завжди вражаюче та переконливе. Прозора стіна розділяє сценічний  простір: за нею стихія – небо, море і війна. По сей бік – місто з його уставом, людське дійство і драма. Кам’яна статуя героя, що визначає Рим на початку,  — наприкінці вже Коріолан перетворюється на таку мертву кам’яну статую. І власне «юрба», яка рухається майже брейгелівською сліпою смугою і нагадує, що цей фарс відбувається тут і сьогодні.

Театр ім. Івана Франка

Коріолан. Трагедія Вільяма Шекспіра. Переклад Дмитра Павличка

• Режисер: Дмитро Богомазов
• Художник: Петро Богомазов
• Композитор: Олександр Кохановський
• Актори: Дмитро Рибалевський / Олександр Форманчук, Наталя Сумська, Богдан Бенюк, Олексій Богданович та ін.

Наступна вистава 30 березня