• Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • Экран
  • Стиль
  • 111
  • О нас

111 слов

Прочитать

Поезія воєнної доби: «Гітлера, Сталіна пережила, і цього переживу…»

26 Май, 2022

Прочитать

Містерії тіней та світла

24 Май, 2022

Прочитать

Імперії занепадають, імперії відроджуються

10 Май, 2022

Прочитать

Поезія воєнної доби: «Душегубонька взяв кавоварку…»

27 Апрель, 2022

Прочитать

Поезія воєнної доби

20 Апрель, 2022

Стиль

Прочитать

Мода не може брехати

27 Октябрь, 2021

Прочитать

Шить в Париже

19 Март, 2019

Прочитать

Дело в шляпе!

15 Март, 2019

Прочитать

Умные часы — украинский стартап Force

6 Август, 2018

Прочитать

Киевлянин, которого мы потеряли

1 Август, 2018

 

inший Kyiv

Читать Смотреть Слушать
  • Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111
  • Про нас

inший Kyiv

  • Город
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111
  • Про нас

In Арт, Тиждень

АртТиждень

1.2K Просмотров 3 Октябрь, 2019

АртТиждень Pin It

Трапези у великому місті, грузинські жирафи, «потворні святі» та «музика сфер» з африканськими барабанами: Марина Полякова розповідає про найцікавіші виставки Києва.  

 

Національний заповідник «Софія Київська», Хлібня (вул. Володимирська, 24)

Тарас Прохасько, який написав нову збірку есеїв, і художниця Олена Придувалова, яка створила для книги ілюстрації , не бачилися майже до самої виставки. І все-таки вони в їх  спільній книжці текст та ілюстрації не доповнюють одне одного, а самодостатні – можна вважати це магією, а можна професіоналізмом.

Рейки залізниці, жовті вечірні вікна, тротуари, сходи, вивіски магазинів, силуети заклопотаних містян… Це те, що стало ілюстраціями до книги. Але є тут і щось більше – оці трапези. Великі полотна, на яких майже схематичні, вирішені у лаконічних відкритих кольорах люди сидять навкруги великих столів з майже схематичним посудом. Як не борися з собою, як не повертай себе до сучасності, але це – не банкети, а сакральні вечері. І вони роблять наші міста, черги у метро, клопоти, сварки такими маленькими, а час – таким великим.

 

Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе (Андріївський узв., 21)

Тамаз Аваліані – грузинський художник-любитель, який обрав інструментом кулькову ручку. Його дочка Нанука – фотограф-любитель. В рамках фестивалю українсько-грузинської дружби «Тбілісоба на Андріївському узвозі» вони зробили спільну виставку. Тамаз показує переважно тварин – зебр, котів, жирафів, метеликів, мавп, собак… Вони начебто реалістичні, але при цьому сюрреалістичні, надто великі, надто уважно на нас дивляться. Сам Тамаз каже, що у такий спосіб відпочиває від людей. І, додамо, трохи, зі сміхом, з них знущається – ось, наприклад, величезна зебра зараз вкусить дівчину за принадні сіднички. Нанука представляє свою Грузію, в тому числі землі, які зараз анексовані Росією, – і тут велика любов до цієї дивної країни, в якій є і вільне море, і засніжені гори, і глибоке небо… ну і зебри, бо так сказав тато!

 

Національний музей «Київська картинна галерея» (вул. Терещенківська)

Як поєднати в одній експозиції роботи Миколи Журавля та Петра Бевзи, Андрія Блудова та Романа Романишина, Марини Афанасьєвої, Олексія Малих, Олександра Яновича – та ще з творчістю Михайла Врубеля? Кураторки Світлана Стоян і Ольга Боримська придумали проєкт, який перекидає міст через століття та розглядає той, історичний, символізм паралельно з його сучасними проявами. У кожному залі представлена одна робота Врубеля з фондів музею в оточенні творів тих художників, які, на думку Світлани Стоян, найглибше розкривають сучасні тенденції у символізмі, – а для Світлани це тема великого дослідження, і, до речі, зараз у Луцьку проходить організована нею виставка українських символістів. Що можна вважати спільним для таких різних художників, що поєднує їх з Врубелем? Можливо, здатність побачити в простому дереві модель світобудови. Ну або у фонтані, як це бачить Петро Бевза.

 

Галерея мистецтв «Лавра», Mironova Foundation (пров. Лаврський, 9)

Два виставкових простору у проєкті Тріарт Evening відкривають одночасно три виставки п’яти авторів – зовсім різні, і це цікавий експеримент як для глядачів, так і для галеристів. У великому залі «Лаври» – Color Side Костянтина Роготченка. Ми вже не побачимо жорсткі геометричні абстракції, які Костянтин робив нещодавно. Його нові твори – це абстрактний експресіонізм, що грає з глядачем в асоціації, задає загадки, підштовхує фантазію. В малому залі «Лаври» – виставка Fashion. Icon, де Даша Кандинська показує свій живопис, а В’ячеслав та Олександр Притули скульптуру Carpe Diem. Тут заходять на територію сакрального: це «потворні святі» Кандинської, які були колись «іконами стилю». Нарешті, у просторі Mironova Foundation – виставка Sensation, знов-таки Притули зі скульптурами, а поряд – живопис Антона Поперняка. Кілька місяців Антон медитував на квіти, вдивляючись в їх довершену красу. Тепер він ділиться своїми почуттями з усіма. Виставка Color Side відкрита до 8 жовтня, інші до 19-го.

 

Галерея «Триптих Арт» (вул. Десятинна, 13)

Африка, космос, музика, ангельські крила, напружені луки – вам здається, що все це не можна поєднати в одній виставці? Скульпторка Аліна Бачурина та художниця Женя Шень змогли. Трохи грайлива назва проєкту – «Дещо» – хай не введе вас в оману, тут немає постмодерної легковажності, навпаки, авторки добре розробили теоретичну базу і продумали внутрішні зв’язки. Експозиція має кілька ліній.

Можна сприймати її як подорож, фізичне переміщення – до тої ж Африки, де розтріскана суха земля (і на фотографіях ми бачимо ці величезні тріщини), стрункі, дуже красиві люди, величезне зоряне небо, незвичайні запахи та звуки…

Можна побачити тут подорож внутрішню, коли тіло залишається в спокою, а дух віє, де хоче, стає сильним, мудрим.

Нарешті, можна сприймати ці скульптури та живопис-фотографії як світ фентезі, де автори вільні ламати будь-які умовності та вигадувати те, чого не може бути. Хіба не можуть з «кротової нори» (космічного «коридору», який – теоретично – поєднує різні частини Всесвіту) випадати раптом скарби – ні на що не схожі каблучки, які носили невідомі велетні на далекій планеті? Все можливо. І розгортається історія, і звучить внутрішня мелодія виставки: чи то «музика сфер», чи то африканські барабани.

АртТижденьЕлена ПридуваловаТриптих Арт
Share

Читайте также

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

Дорога и дом

Предыдущий пост

...Жодних змістів, окрім музичних

In Тиждень

...Жодних змістів, окрім музичних

Просмотр

Следующий пост

Шпион приходит из советского кино

In Тиждень

Шпион приходит из советского кино

Просмотр

Instagram не вернул 200.

© 2022 inший Kyiv - All Rights Reserved.

Партнер сайту: