Франківці повернули на сцену «Тев’є».
Вистава, якій виповнилося 30 років, і яку не грали після смерті Тев’є-Богдана Ступки, тепер знову в репертуарі, під іншою назвою («Поминальна молитва» – саме так зветься п’єса Григорія Горіна за оповіданнями Шолом-Алейхема) і з іншим Тев’є – Богданом Бенюком.
Немає вже і першого постановника – Сергія Данченко, і легендарного художника Данила Лідера, який колись вирішив цей сценічний світ, де горщик молока під зоряним небом і людина, що тягає свого воза – свою долю. Отже все залишилося: свічки – блукаючі зірки, і те саме небо, де пролите молоко – шлях тевеля (молочара) до його Бога.
Молочар Бенюка теж дещо залишив: якісь фірмові жести Ступки (він так саме захлопує собі рота, перекидаючи чарку), і зал вдячно впізнає ці омажі, проте малюнок ролі змінився: Ступка грав мудрого і трагічного Батька, у якого Бог відібрає одну за одною – доньок, потім жінку, потім хату і все, що мав. Бенюк грає маленьку людину, що справляється зі своєю долею, як вміє. І самого автора, що переповідає цю історію. І п’єса наче та єврейська мелодія, що швидко переходить із мажора в мінор, із анекдоти в драму і знов – в анекдоту.
І це насправді – Поминальна молитва, бо й ті, хто в залі, й ті, хто на сцені поминають Великих Митців, які тридцять років тому створили велику виставу.
- Режисери-постановники: Дмитро Чирипюк, Сергій Данченко
- Сценографія: Данило Лідер
- Відповідальний за поновлення художнього оформлення: Андрій Александрович-Дочевський
- Художник: Михайло Глейзер
- Музика: Михайло Глуз
- Актори: Богдан Бенюк, Ірина Дворянин, Анатолій Гнатюк, Євген Шах, Василь Мазур
