• Місто
  • Тиждень
  • Арт
  • 111 слів
  • Екран
  • Сцена
  • Стиль
  • Про нас

111 слов

Прочитать

«Книжковий арсенал»: голоси жінок у сучасній українській літературі

26.05.2025

Прочитать

Передзамовляй це: 12 книжкових новинок холодної весни

15.05.2025

Прочитать

Ірина Белан. «Граппіг. Kumedno»

29.03.2025

Прочитать

Передзамовляй це: 9 книжок для теплої весни

26.02.2025

Прочитать

Передзамовляй це: 9 книжок на Новий рік

22.12.2024

Стиль

Прочитать

«BUDZIRKA»: креативний кластер, елегантні рішення

23.05.2025

Прочитать

PAD Paris 2025: п’ятірка найкращих стендів

05.05.2025

Прочитать

Ярмарок дизайну Collectible – 2025: вічне та ефемерне

22.04.2025

Прочитать

«Бруталіст» і Бреєр

11.04.2025

Прочитать

TEFAF Maastricht 2025: абсолютно суб’єктивний рейтинг

02.04.2025

 

inший Kyiv

Культура Великого Міста
  • Місто
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111 слів
  • Екран
  • Про нас

inший Kyiv

  • Місто
  • Тиждень
  • Арт
  • Сцена
  • 111 слів
  • Екран
  • Про нас

In Арт, Тиждень

АртТиждень

1.6K Просмотров 29.10.2020

АртТиждень Pin It

Музей сучасного мистецтва в Києві – нарешті! А також монади Ренесансу і поцілунок в III тисячолітті – Марина Полякова розповідає про найкращі виставки Києва.

Київський інститут автоматики (вул. Нагірна, 22)

Коли мова заходить про музей сучасного мистецтва України, в обізнаних людей починає сіпатися око, бо це давня проблема, – мистецтво є, а музею немає. Отже, почувши заяву про відкриття першого(!) Музею сучасного мистецтва, пригадуєш шекспірівського «Гамлета»: «Ця жінка, по-моєму, забагато обіцяє…» – і все одно дуже сподіваєшся, що на цей раз вийде щось путнє. Відкриття музею анонсоване в стінах Київського інституту автоматики, совєтського монстра, де сформувався мистецький сквот – молоді художники винаймають майстерні. В музеї можна буде побачити роботи Голосія, Савадова, Ралко, Сільваші, Вайсберга, Животкова, Ройтбурда…

Фух. І хочеться далі тримати інтригу, і хочеться сказати, що в нас з’явився музей, але це було б занадто гарно. Без участі держави такий проєкт не здійснити, і сьогодні молоді художники своєю виставкою-акцією просто хочуть привернути увагу до проблеми. «Музей сучасного мистецтва» – це насамперед веселий «оммаж» тим актуальним художникам, яких ми перелічили. Молоді майстри – Максим Мазур, Олександр Богомаз, Сергій Кондратюк, Люся Іванова, Андрій Підлісний та інші – створили… ні, не копії (як спершу думалось), а оригінальні роботи в стилістиці метрів. Точні, влучні, впізнавані (Аполлонова навіть не підписали, але його не сплутаєш).

А ще «Музей сучасного мистецтва» – одна з провокацій, яких немало було в історії модернізму. Публіка дійсно повірила, дійсно приїхала в лук’янівські закапелки дивитися на роботи Чичкана і Тістола. Молоді тримали інтригу до кінця – і, можливо, своєю епатажною виставкою зробили чималий крок до справжнього музею сучасного мистецтва.

 

Я Галерея (вул. Хорива, 49 в)

Андрій Дудченко бере світ і відсікає від нього все зайве, залишаючи дуже прості, конкретні деталі: вікна, двері, пляжні шезлонги… Він може використовувати мову реалістичного живопису, може перетворювати жінок і дітей на яскраву геометрію, – тут важлива не стилістика, а метод, що допомагає відшукати якісь монади, мінімальні значущі фрагменти. З цих монад складається культура незалежно від епохи, і художник так препарує різні періоди – була в нього готична серія, зараз у фокусі – Ренесанс. Дудченко заперечує головному постулату Ренесансу, його тотальній гармонійності та алгебраїчній довершеності статуй, драпіровок, будинків, перспектив, храмових куполів. Точніше так – він бере цей алгебраїчний принцип і препарує ним гармонію. «Юдіф» Джорджоне перетворюється на ансамбль кубів, куль, циліндрів, конусів, які не скріплені між собою, а літають у повітрі, ніби от тільки що, випадково, зустрілися, щоб створити з хаосу порядок. Дмухни – і знов розлетяться, бо вони монади, з них можна побудувати що завгодно, відшукуючи основи й принципи культурних епох.

 

Національний музей українського народного декоративного мистецтва (вул. Лаврська, 9, корп. 29)

Олександр Міловзоров належить до плеяди вітчизняних художників, які, здається, не пасували перед будь-яким видом мистецтва та матеріалом. Монументально-декоративні експерименти, скульптура, ковальство, живопис, графіка – в кожній царині він сказав своє слово; побачити його роботи можна просто в Києві, наприклад, на станції метро «Олімпійська». На вершині творчої кар’єри передавати доробок поважному музею – це правильно, і от Міловзоров вже вдруге дарує свої роботи Музею декоративного мистецтва. На виставці ми побачимо його скульптури, в тому числі «Культурний шар, або Проби ґрунту з планети Земля», «Поцілунок в III тисячолітті, або Вибачте, нащадки» та інші, де Міловзоров працює зі своїми наскрізними темами: екологія, історія, збереження миру… Виставка триватиме до 6 грудня.

Олександр МіловзоровЯ Галерея
Share

Читайте также

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Просмотр

АртТиждень

Предыдущий пост

Прощай, моя радость, до…

In 111 слів

Прощай, моя радость, до вешних дней

Просмотр

Следующий пост

Попытка Джонса

In Арт

Попытка Джонса

Просмотр

Instagram не вернул 200.

© 2025 inший Kyiv - All Rights Reserved.

Партнер сайту: