Чорна вівця & динозаври, дерев’яний Екклезіаст Животкова і весняна абстракція Лебединця – Марина Полякова розповідає про три чудові виставки наступного тижня. Відвідати галереї можна за попереднім записом.

Imagine Point (Голосіївський пр., 86/1)

Зустрічайте другу частину проєкту «Звіробоги», мабуть, ще насиченішу, аніж перша, у всякому разі, захват вона викликає не менший. Тут є автори, які брали участь у першій виставці: Владислав Шерешевський (на цей раз – «расчленёнка» Playboy), Олександр Ляпін (об’єкт «Птеродактиль), Матвій Вайсберг (золоті пташки чудові, але «Чорна вівця» – довершена), Олександр Богомаз (ще одна велика робота з «африканської» магічної серії), Андрій Підлісний, Анна Іпатьєва, Влад Кришовський, Олексій Малих… І є нові автори з роботами веселими, сумними, реалістичними, декоративними – на будь-який смак. Дмитро Молдованов з дуже впевненою в собі чайкою, Олександр Аксінін з «китайським» биком, Інара Багірова, Ельхер Арагунді, Віктор Гукайло і Валерій Шкарупа з вигадливою іхтіологією, Ігор Селеменєв з котом, з якого треба зробити мем, Юрій Мусатов і Олена Придувалова з динозавриками, Єлизавета Портнова з керамічними тваринами, яким і назву не знайдеш, Олексій Аполлонов з оленями, котрі перетворюються на орнамент, як ми це бачили у «карпатському» циклі. Особлива принадність цієї виставки – у легкому настрої, кольоровій та сюжетній насиченості. Звірі й боги стають ще ближчими до людей.

Stedley Art Foundation (вул. Богдана Хмельницького, 62 б)

Для того, щоб побачити середньовічну дерев’яну скульптуру,  різьблені брами, двері, панно, щоб поринути у світ трохи наївний і одночасно глибоко релігійно-філософський, треба їхати до Європи (тут робиться сумно). Але ось відкрилася виставка робіт Олександра Животкова Tecum veniam, і ми можемо доторкнутися до тієї глибини. Ні, тут все по-іншому, по-своєму, по-животковськи – експресивність, начерки, буремна сила, – але й живе дерево (яке виглядає так, немов століття вкрили його тьмяною патиною), і вічність, яка розмовляє з нами, ставлячи важкі питання: куди й навіщо ми йдемо, що ми знайшли, що загубили на тому шляху. А путівник наш – Книга Екклезіаста про невпинний коловорот життя.

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)         

З 27 березня галерея зарошує на виставку абстрактних робіт Петра Лебединця. Живопис Лебединця має приємну для глядача властивість – він теплий, він вітальний, він випромінює радість. Після важкої й довгої зими така виставка виглядає подарунком для втомлених мандрівників. За цією легкістю, за розмахом і емоційністю постають роки пошуків свого стилю, пластичної мови, які пройшов Петро Лебединець, щоб стати одним з найвідоміших вітчизняних художників. Як він сам каже, мистецтво повинно втішати, гріти душу, а руйнацією хай займаються інші. І чесно кажучи, після 2020-го, що ми пережили, хочеться тільки радості – хай на цей раз вона прийме форму співочого абстрактного полотна. Виставка триватиме до 14 квітня.