Корейська міфологія у датському музеї – це прищеплення гілочки дивної східної світобудови на дерево раціональної європейської культури. Наш гід по виставкам – Ірина Белан, журналістка, експертка у сферах PR та візуального мистецтва – сьогодні запрошує читачів Іншого Києва до Копенгагену.
Куміхо – є в цьому образі щось таке, що хвилює уяву. Лисиця з дев’ятьма хвостами здатна перетворюватися на будь-яку живу істоту або предмет. Лисиця, якій потрібно вбивати, щоб підтримувати свої чарівні сили. Лисиця, в якій ховається чарівна дівчина. І як це часто буває, вона чекає на того, хто здатен побачити під шкірою звіра людину. Побачити та покохати. Останнє не обов’язково. Але я так бажаю.
Куміхо – не єдиний персонаж південно-корейської міфології, сюжети якої розповідають про захисника домівок Токебі, морського змія Імугі та Дракона. Південно-корейська мисткиня Хеге Ян (Haegue Yang), яка живе між Берліном і Сеулом, глибоко занурилася у світ традиційної культури.
Занурилася, перепрацювала та видала серію потужних образів, у яких під сучасною оболонкою вгадуються персонажі корейських міфів. Ян залучає до цього процесу вгадування не тільки очі, а й усі наші сенсори – адже її імерсивні скульптури рухаються, шумлять, світяться та спокушають доторкнутися до них.
Не рекомендую цього робити, до вас тут же підійде охоронник у рукавичках, що зазвичай одягають продавці ювелірних магазинів. Це його доторки примушують крутитися та дзвеніти скульптури й мобілі, створені із сушарок, пір’я павича, штучних рослин та нейлонових дешевих помпонів. Із цих непотрібних та на перший погляд непомітних речей і створені міфи.
SMK, Державний музей мистецтв у Копенгагені – ідеальне місце для виставки Хеге Ян «Подвійна душа» (Double Soul). По-перше, для таких багатоформатних скульптур потрібні великі площі. По-друге, у центрі музею розташований внутрішній критий двір, зі скляної стелі якого спускаються донизу мохнаті тварини Ян.
Виставка триватиме до 31 липня. Наші люди не своєю волею опинилися в Європі, але якщо вже так сталося, треба користуватися нагодою – тож уперед, на виставки, за мистецтвом!
