Залізне небо, непоборний Харків, українське спільне та новий людський сплав у горнилі війни – Марина Полякова розповідає про київські виставки цього тижня.

Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9)

Велика колективна виставка «Залізне небо» (куратори Антон Логов і Андрій Сидоренко) роздумує про те, що українцям сьогодні потрібні як залізна зброя та «залізне небо», захищене від російських повітряних атак, так і залізні нерви, щоб кожної хвилини вірити у перемогу, єднатися, бути стійкими у важких випробуваннях. Реалії війни знаходять своє вираження у художніх образах: руїни, поранені, бомбосховища, покинуті домівки, вороги, що нишпорять по нашій прекрасній землі, вбивають і знущаються – але й непереможні українські воїни, які стримують навалу своїми життями… Подібні образи-символи, говорять організатори, сьогодні є невіддільною частиною візуальної культури воєнного часу. В експозиції можна побачити роботи Назара Білика, Мар’яни Гончаренко, Юрія Денисенкова, Андрія Дудченка, Антона Логова, Євгена Примаченка, Юрія Сивирина, Віктора і Андрія Сидоренків, Олега Тістола, Микити Цоя, Андрія Яковенка. Виставка триватиме до 25 вересня.

Squat 17b (вул. Терещенківська, 17 б)

Спільна виставка Гамлета Зіньківського та Саші Маслова – про воєнний Харків, залізобетонний і непоборний, пошкоджений і частково зруйнований, але гордий. Про Харків – місто поетів і художників, творче, молоде, живе, яке опиратиметься до перемоги. Виставка складається з фотографій Саші, зроблених у 2022 році в Харкові, та авторських ескізів стріт-артів Гамлета. Гамлет і Саша, фіксуючи за допомогою фото та стріт-арту реальність, в якій опинився Харків, роблять цю частину нашої історії незнищенною.

Київська картинна галерея (вул. Терещенківська, 9)

Так, цей виставковий простір зараз дуже активно працює як галерея сучасного мистецтва – ось і ще одна виставка відкривається завтра о 16:00. Кураторка Оксана Підсуха представляє проєкт Петра Бевзи «Синергія». «У часи найбільшого напруження ключем до єднання є осягнення спільного. Шлях – узагальнення та рефлексія. Виставка Петра Бевзи – це запрошення до осмислення українського спільного. Це спроба втілити в картинах ключові характеристики української ідентичності, життєдайні коди, що формують та посилюють українську колективну волю», – пишуть організатори. Представлені 45 робіт, переважна більшість створена напередодні та у перші місяці повномасштабної війни: цикли «Сапсани», «Міріадні структури», три поліптихи із серії «Теодозії». Простір, потенція та воля зливаються тут воєдино.

Український дім (вул. Хрещатик, 2)

Ще одне завтрашнє відкриття – проєкт Назара Білика «Сплав», створений у дні війни. Робота над серією бронзових скульптур «Сплав» стала для художника пошуком нової форми та її ознак, дослідження простору і меж його впливу. Дамо слово автору: «Коли йдеться про війну в нашій державі, то йдеться не тільки про сам акт війни, але й про її образ та наративи, котрі я намагаюсь зараз віднайти. Саме зараз ніхто не може визначити напевне її спустошливі наслідки чи дату закінчення, але спроба зафіксувати її впливи та замалювати стан, в який перековує ця війна наше суспільство, є доречним. Лишень про зміни як про соціальну документацію ми можемо говорити зараз. Адже вогонь війни змінює нас на інших людей: зі зляканих і шокованих на зібраних та дієвих, часто спустошених, але таких, що долають страх і вірять у себе. Змінюється все, утворюється густий осад і ми стаємо свідками антропологічного змішування людей у новий сплав».

Головна світлина: Сергій Мазураш, виставка «Залізне небо» у Київській картинній галереї