Сонце Демцю, meeting point Блудова і Сая, шахтарі Савадова, ілюзія Раштанової, лабіринт Гречаника – «Інший Київ» рекомендує відвідати найцікавіші виставки столиці.

Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21-а)

Михайло Демцю, розповідає галерея, «сповідує відмову від посередників, що намагаються словами передати зміст мистецтва, і каже своєму глядачеві: “Іди і дивись!”» Що ви побачите на виставці «Сонячний дощ»? Насичений відкритими кольорами експресивний, пастозний живопис, пейзажі, які художник створив у подорожах Європою, квіти, ню, портрети людей і коней і багато-багато сонця, адже «своїм завданням митець вважає бути провідником сонячного сяйва, щастя і надії».

Imagine Point (просп. Голосіївський, 86/1)

У спільному виставковому проєкті «Meeting Point» Андрій Блудов і Олексій Сай представили твори з довготривалих серій: Андрій – живопис «Урбаністика», Олексій – металеві об’єкти «Дими» (на головному фото). Покручена металева скульптура, інспірована виглядом світло-шумових гранат у момент вибуху, які Сай побачив на Майдані–2014, додає живописним творам Блудова якусь нотку печалі, – художник попереджав, що природа людини змінюється від технічного прогресу, від метушливого життя у містах-гігантах, і ось вам доказ того, що наробило XX століття. Натомість яскраві багатошарові фантазії Блудова, що оточують ці дими-вибухи, пом’якшують відчуття довготривалості української трагедії з присмаком металу. Ми й це переживемо, наші міста будуть розвиватися, пульсувати життям. Нехай вже смог, дорожні затори й відчуженість від природи, аби не війна.

Dymchuk Gallery (вул. Ярославська, 21)
Виставка «Колекція. Арсен Савадов» представляє роботи з відомих проєктів «Донбас-Шоколад» і «Ангели». Серія «Донбас-Шоколад», яку склали майже сто світлин, була відзнята у співавторстві з Олександром Харченком у 1997 році у Горлівці Донецької області, для фотографів позували справжні шахтарі та кілька запрошених моделей. Серія «Ангели» (понад десять світлин) відзнята у 1997–1998 роках на узбережжі Чорного моря в Криму: на світанку на пустельному березі моря з’являються ангели, скинуті з небес. Горлівка і Крим окуповані, так що ці майстерні, провокативні й дотепні світлини Савадова гірчать.

Kirisenko Art Gallery (вул. Золотоустівська, 25)

Триває виставка сюрреалістичного живопису Людмили Раштанової «Ілюзія реальності». «Художниця свідомо порушує кордони стилів, змішуючи у своїх роботах елементи поп-арту, символізму, транс-авангарду. Її творча манера добре впізнавана, шокуюче оригінальна, сповнена сміливих експериментів і водночас зберігає міцне підґрунтя класичної мистецької освіти. Твори мисткині знаходяться у приватних колекціях в Україні, Франції, США, Італії, Нідерландах», – розповідають організатори. Ми бачили роботи Людмили Раштанової на колективних виставках, і персональний проєкт точно не варто пропускати.

НАОМА (Вознесенський узв., 20)

До речі, про класичну мистецьку освіту. У Виставковій залі Художнього музею Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури відкрилася виставка-ретроспекція студентських робіт, створених під керівництвом провідних викладачів навчально-творчих майстерень: С. Григорʼєва, В. Гуріна, Ф. Гуменюка, М. Гуйди, В. Забашти, Г. Меліхова, В. Пузиркова, К. Трохименка, В. Шаталіна, О. Шовкуненка, І. Штільмана, В. Чеканюка, А. Цоя. Експозиція охоплює понад 90 років творчого розвитку (1930-ті – 2023 роки). Представлено широкий спектр стилів і підходів, від класичних до сучасних, які демонструють багатство та різноманітність студентського живопису. Триватиме виставка до 10 травня.

АВС-арт (вул. Глибочицька, 32-в, 3-й поверх)

Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка «Простір перебування» вперше проходить у Києві. «Дмитра Величка вабить царина абстрактного експресіонізму. Умовна геометрія сповнюється підвищеною виразністю почуттів художника, – розповідають організатори. – Смуга, лінія та крапка виступають живою енергетичною одиницею – активним дійовим персонажем, який отримує різні ролі, що їх визначає автор-режисер у постановці. У кожній нефігуративній композиції є смуга, котра виходить назовні – як втілення в обмеженому зображальному просторі полотна ідеї неосяжності».

Музей Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 12)

Виставка робіт українсько-німецького художника Олександра Висоцького «2023 рік крові, поту і сліз» отримала назву від його однойменної багатофігурної композиції, «в якій віддзеркалений результат розчарувань цієї неправедної, підступної війни, що оголила багато людських гріхів. Вона є алегоричним втіленням бачення автором образу нинішнього протистояння світлих та темних «янголів», поєднанням небесного та земного, духового та матеріального», – розповідають організатори. Також до експозиції увійшли ранніші полотна Висоцького, створені з 2009 року і до сьогодні.

Музей Тараса Шевченка (бул. Т. Шевченка, 12)

Ще одна подія у музеї – виставка скульптурних, живописних, цифрових і анімаційних робіт Ігоря Гречаника «Лабіринт вічних сенсів». «У своєму мистецтві Ігор Гречаник шукає стрижень епох, той нерв духу, що проходить крізь час, а в Україні кожен рік – це нова історія, нова драматична епоха, яка йде зовсім не прямо, а скоріше схожа на лабіринт. І по цьому лабіринту проходить вся наша драма історичних звершень, – пишуть куратори. – Місія митця в цьому контексті  – художніми творами як маркерами проявити таємний слід історії. Зрозуміти та відчути, який екзистенціальний сенс має існування України та випробування, що їх вона змушена долати».

Музей Києва (вул. Б. Хмельницького, 7)

В особливі для японців дні цвітіння сакури відкрито виставковий проєкт, присвячений Японії, – її унікальній природі, культурі та людям. На виставці можна побачити традиційну японську графіку школи Нанга, близько двадцяти робіт японської пейзажної графіки з колекції музею, які у 1978 році столиці подарувало місто Кіото разом з Асоціацією художників школи Нанга, а також понад сто фотографій української фотографині Вєри Бланш, яка нині отримала прихисток в Японії.

Софія Київська, зал «Хлібня» (вул. Володимирська, 24-а)

Виставка проєкту «Art-Вирій» поєднала образотворче мистецтво, музику, технології та людський досвід. «У межах цього проєкту, – розповідають куратори, – ми звертаємось до сучасних матеріалів і технік живопису, експериментуємо зі світлом різного спектра, вплітаємо музику, скульптуру, інсталяції та перформанси, відео-арт… “Art-Вирій” є наочною демонстрацією того, як мистецтво може стати каталізатором змін, надихати на глибше сприйняття світу навколо нас». Серед учасників проєкту – Андрій Котлярчук, Ігор Прокоф’єв, Андрій Олександрович, Анатолій Варваров, Тіберій Сільваші, Людмила Раштанова, Марина Афанасьєва, Олексій Малих, Олександр Янович, Валерій Шкарупа та інші відомі українські митці.

Будинок художника (вул. Січових Стрільців, 1–5)

Ірина Вештак-Остроменська представила… ні, не скульптуру! У виставковій залі – акварелі 2018 року та кінця 2023 – початку 2024 років. Здається, пройшло так мало часу, але насправді «…це прірва, яка пролягає між довоєнним життям і сьогоденням, – говорить художниця. – Я спостерігала Київ в його динамічній, часом драматичній зміні… Київ сьогодення – нервовий, перенапружений, він блимає світлом фар, світлофорів, реклами, формуючи живописне середовище. Це дуже сучасне місто. Дорожні знаки, позначки напрямків, розмітки доріг – лінії, графіка нинішнього часу. А над цим всім київське небо, силуети київських церков, будинків… краса українського бароко, химерність ХІХ сторіччя. Я люблю писати Київ зимою, ранньою весною, восени, я люблю писати Київ, коли він чітко проступає крізь гілки старих дерев… Я люблю Київ».