Прощання і повернення, Україна та Японія, синергія, залізна земля, Цаголов, Параджанов, Пугачевський, Ронікіер, Гай – «Інший Київ» рекомендує відвідати найцікавіші виставки столиці.

Український Дім (вул. Хрещатик, 2)

«Слова ледь голосніші за ніч» – погляд одеського митця Олега Дімова на середовище проживання українців крізь призму його візуальної практики. Проєкт об’єднав фото із серій «Інший краєвид» (розпочатий до повномасштабного вторгнення Росії й продовжений після), «Ніч», «Ранок», «Плями» і «Час, коли мене немає вдома» (створені у 2022–2024 роках). «Вихоплюючи нібито випадкові миті з потоку життя, Олег Дімов виявляє чітку закономірність: роз’єднаність, ізоляція і самотність є наскрізними лініями концепції виставкового проєкту», – розповідають організатори.

Мистецький арсенал (вул. Лаврська, 12)

Виставка «Між прощанням і поверненням» – «про реальні й знайомі місця, повернутися до яких зараз неможливо через окупацію або військові дії. Тому вони перетворюються на ефемерні та плинні простори спогадів. Через мистецькі практики художники й художниці наближаються до цих місць, реконструюють родинні історії та ландшафти дитинства, розмірковують про перетини культур і спротив забуттю», – пишуть організатори. Але мова йде не тільки про сьогоднішні події. Згадані також історії українських Ді-Пі (displaced persons) періоду Другої світової війни, тих, хто покинув домівку через затоплення територій під час будівництва Кременчуцької ГЕС, а також тих, хто втратив дім на сучасних Донеччині та Луганщині.

Imagine Point (просп. Голосіївський, 86/1, вхід з проспекту)

Виставка «ШКОLА» об’єднала твори студентів I, III, IV курсів Майстерні формального мистецтва (МФМ) та бакалаврського курсу Мультимедіа та візуальне мистецтво (МВМ) НАОМА. Куратори проєкту – викладачі Андрій Блудов, Андрій Цой, Анатолій Твердий і Андрій Сидоренко. Здавалося б, що в цій виставці дивного, просто студентські роботи? Але сьогодні, як і сто років тому, коли в Київському художньому інституті з’явилися освітні програми на засадах модернізму (їх вели Казимир Малевич, Олександр Богомазов, Володимир Татлін, Михайло Бойчук та інші новатори), сучасному мистецтву доводиться долати певну інерцію системи. Мета виставкового проєкту – спонукати до осмислення процесу модернізації художньої освіти впродовж ХХ та ХХІ століть.

Imagine Point (просп. Голосіївський, 86/1, вхід зі двору)

У малій залі відкрилася виставка «Синергія» – нефігуративні твори київських художників В’ячеслава Бирука (концептуалізм) та Володимира Беляковича (абстрактний експресіонізм, ар брют). «Ідея спільної експозиції виникла після знайомства митців минулого року, коли Володимир Белякович відчув творчу спорідненість із В’ячеславом Бируком: “він, як і я, намагається створити кольором особливу атмосферу полотна картини, спонукати глядача до роздумів: що це в біса таке, як це зрозуміти, про що це?” Абстракція – як експресивна, так і геометрична – це не про відповіді, це про роздуми. Це імпульс, поштовх поміркувати, вигадати свою історію», – і після цього інтригуючого анонсу точно хочеться побачити – що ж там таке виставлено?

PinchukArtCentre (вул. Велика Васильківська/Басейна, 1/3-2)

Тривають дві виставки у межах програми PAC UA. «Непідвладне» (куратор Нікіта Кадан) – виставка про можливість мислити окремо та неузгоджено в часи потужного суспільного консенсусу. За великим рахунком, про самотність мистецтва як форму його політичності. Експозиція показує практику двох художніх угруповань, що були активні в Одесі на межі 2010–2020-х років: галереї NOCH і тимчасового об’єднання, яке діяло в просторі колишнього судноремонтного заводу (СРЗ) та складалося з Даші Чечушкової, Іллі Тодуркіна та… (ім’я третього учасника залишиться неназваним за його власним бажанням). «Ukrainian Paradise» (кураторка Оксана Чорноброва) – виставка, що збирає та осмислює ключові образи, лозунги та символи, які ідеалізуються в українському суспільстві зараз. Вона провокує відповісти на питання: хто і що опиняться в майбутньому Українському раю? У проєкті беруть участь Ксенія Гнилицька, Євген Коршунов, Андрій Рачинський, Максим Ходак, Аліна Якубенко та Kinder Album.

Білий Світ (вул. Є. Чикаленка, 21-а)

«Життя – дароване нам диво…» – групова виставка естампа пам’яті знаменитого українського художника-гравера, екслібрисиста, скульптора і поета Аркадія Пугачевського (1937–2021). «Естампи Аркадія Пугачевського виконані в унікальній техніці кольорової гравюри. Митець гравіює окрему дошку кожного кольору, а тоді друкує їх у певній послідовності. З припасування дощок і кольорів Аркадій Пугачевський зробив не лише техніку, а художній прийом – на його гравюрах дотепно поєднуються обриси предметів, тварин і людських фігур. Унікальна техніка та довершене виконання зробили роботи майстра відомими у багатьох країнах», – розповідають організатори. Свої графічні роботи представили також Костянтин Антюхін, Олег Денисенко, Костянтин Калинович, Андрій Кенс, Лембіт Лимхус, Олег Набока, Геннадій Пугачевський (син Аркадія та куратор виставки), Роман Романишин, Борис Романов, Олександр Харук, Сергій Харук, Сергій Храпов.

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)

Триває виставка акварелі та порцеляни Ірини Вештак-Остроменської і Володимира Вештака. В експозиції митці постали у незвичних іпостасях – Ірина представила акварелі, на яких із майстерністю і любов’ю зобразила Київ, а Володимир показав свої експерименти з надглазурового розпису порцеляни. Але поряд і те, до чого глядач звик більше, – кераміка Ірини й абстрактний живопис Володимира, так що виставка багатошарова і контрастна.

Національний заповідник «Софія Київська», зал «Хлібня» (вул. Володимирська, 24)

«和宇 – WaU ArtFusion» – спільний проєкт української художниці та реставраторки Олександри Федорук і японського фотографа Акітоші Мацухара  (Akitoshi Matsuhara). Діалог культур, що почався із виставок двох митців у Кіото, надихнув розкрити потенціал дружби між двома державами. Об’єднані проблемами війни, природних катаклізмів та ядерних катастроф, український та японський народи шукають відповіді у мистецтві. Історія, теперішнє і майбутнє українсько-японських взаємин висвітлюється митцями, а також експертами в галузі культури, бізнесу, філософії та гастрономії в ході серії екскурсій, лекцій та майстер-класів.

Галерея мистецтв «Лавра» (вул. Лаврська, 7-б)

У просторі «Мистецтво без меж» відкрилася виставка «Рай на двох». Львівські художники Сергій Гай та Наталія Заставна представили свій живопис, у якому відобразилися світлі спогади та враження від яскравого, насиченого та швидкоплинного життя. У Наталії картини спокійніші та романтичніші, у Сергія експресивні та художньо вивірені. Але є у митців певна спільна лінія, спільний погляд на світ, який відкидає все, що заважає побачити та відчути головне, – те, що і є «раєм на двох».

Voitok Gallery (пров. Госпітальний, 1а, 1-й під’їзд, кв. 64)

Триває виставка мінімалістичних пейзажів Ігоря Некрахи «Прогулянка». Одна робота – одна прогулянка. Під час повномасштабного вторгнення Ігор Некраха переїхав із рідного Харкова у більш захищений Київ, відтоді він щодня шукає в ньому дім: «Як можна пізнати душу міста, не гуляючи ним? Не проходячи десятки тисяч кроків щодня, дивлячись угору і навсібіч? Саме так ми знайомимось із містами: і з рідними, до яких звикли так, що, здається, нічого там цікавого вже не відкриєш, і з чужими, особливо з чужими, які змушені стати тобі рідними».

Dymchuk Gallery (вул. Ярославська, 21)

Виставка «Колекція. Василь Цаголов» продовжує серію подій, присвячених 10-й річниці галереї. До експозиції увійшли живописні роботи Василя Цаголова із проєктів «У страху великі очі», «Лебедине озеро», «Привид революції» та інших. Впізнаваним елементом живопису Цаголова є біле тло полотна, що проглядається крізь шпарини малюнку. Подібний хід митець використовує для того, щоб створити ефект «дихаючої», легкої роботи. Також у рамках виставки можна побачити живописні інтер’єри та роботу з проєкту «Привид революції», які були експоновані у 2013 році в Dymchuk Gallery та презентовані на міжнародному ярмарку Volta 10 у швейцарському Базелі.

Національна академія мистецтв України (вул. Бульварно-Кудрявська, 20)

Виставковий проєкт «100 облич Сергія Параджанова» присвячено 100-річчю з дня народження кінорежисера, сценариста і художника-постановника Сергія Йосиповича Параджанова (1924–1990). «В рамках проєкту відбудуться покази фільмів самого Параджанова, матеріалів про нього та інших архівних відеоматеріалів, які розкривають його непересічну творчу особистість, – анонсують організатори. – Експозиція включає скульптури, плакати, живопис, присвячені митцю. Вони є органічним доповненням оригінальних колажів митця, які вдалось зібрати для цієї виставки. Також будуть репрезентовані листи, фотографії та інші архівні матеріали. Виставка знайомить з людиною-фестивалем, який надихав і продовжує надихати інших донині».

Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України (вул. Є. Коновальця, 18-д)

Виставка «Межі залізної землі» в рамках проєкту «Арт-А-Art» (фрагмент на головному фото) об’єднала творчі енергії трьох митців. Металева скульптура Костянтина Синицького, гострі краї якої так і норовлять поранити, сусідить з рисунками та мультимедійною роботою Сергія Сабакаря, котрі, попри певну дистанційованість, зіштовхують глядача з безпосереднім актом / жестом насилля. Помережані друкованими відбитками решток іржавого металу графічні аркуші Тараса Ковача закільцьовують лейтмотив виставки. «Об’ємна метафора сприяє багаторівневому прочитанню як загальної ідеї виставки, так і представлених на ній візуальних творів. Вона водночас вказує на стійкість духу українців і межі нашої витривалості як країни, що перебуває в процесі екзистенційної боротьби за свою ідентичність. У центрі уваги – взаємодія індивідуума та суспільства і рефлексія над шляхами подолання їхньої взаємної відчуженості», – розповідають куратори Антін Коломієць і Марина Стрельцова.

Avangarden gallery (вул. Січових Стрільців, 23а)

Колективна виставка «У синергії з містом» присвячена Києву. «Через проникливий погляд художників, різні кути зору, різноманітні медіа (поезію, фото, скульптуру, живопис і графіку) ми відкриваємо для себе місто заново», – пишуть організатори. В експозиції роботи таких відомих митців та колективів, як Сергій Западня, Ольга Заремба, Євген Клименко, Сергій Майдуков, Ігор Некраха, Олександр Притула, Владислав Рябоштан, Lisova 3 art group, sestry Feldman, etching room 1, Артгрупа «Три вправи з реалізму» та інших. Виставка триватиме до 10 липня.

Музей історії Києва (вул. Б. Хмельницького, 7)

Ще одна виставка про любов до Києва – «Київ вночі». Представлені роботи українських митців ХIX–XXI століття, яких надихнула нічна краса столиці. Куратори виставки (Катерина Боровик, Микола Петриченко, Варвара Сухенко) переконані – ніч це особлива пора, що має бути наповнена дивами та спокоєм, а не тривогами та вибухами. Тому проєкт занурює відвідувачів у приємні спогади та мрії про прогулянки нічним Києвом – без комендантської години. До експозиції увійшли твори Миколи Мурашка, Олександра Животкова, Михайла (Мойсея) Вайнштейна, Самуїла Каплана, Олени Придувалової, Ганни Криволап, Віктора Хоменка, Олексія Белюсенка, Анатолія Марчука, Антона Логова та інших митців.

Музей історії Києва (вул. Б. Хмельницького, 7)

Також у музеї триває виставка «EXIT» української мисткині польського походження Алли Ронікіер. Червень – місяць обізнаності про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), і цього року він проходитиме під слоганом «Not all wounds are visible» («Невидимі рани»). Певним передбаченням сьогоднішніх подій та травм стала серія робіт Алли Ронікіер, у якій вона за декілька років до повномасштабного вторгнення відчула та відобразила турбулентні стани нашого суспільства після 24 лютого 2022 року. «Я не могла пояснити тоді, а тим більше зараз, що підштовхнуло мене до написання цих робіт. Немов би якась сила змусила взяти мастихін і, вдаючись до нових засобів вираження, крок за кроком, створювати оповідання, де кожна ілюстрація була схожа на стоп-кадр фільму, ідеєю якого стала філософія темряви людської душі під впливом катастрофи», – розповідає Алла Ронікіер.

Kirisenko Art Gallery (вул. Золотоустівська, 25; територія ЖК «Шевченківський», заїзд у двір ліворуч)

Персональна виставка Ігоря Коновалова «Еквілібріум» присвячена пошуку рівноваги – фізичної і душевної. «Поштовхом до початку роботи над проєктом для художника стала власна потреба до віднайдення внутрішньої рівноваги. На полотнах митець висвітлює проблеми взаємодії людини з навколишнім світом, становлення її як духовної істоти, а також прагне врівноважити соціальне становище людини, привносячи баланс у загальну структуру соціуму».

Національний музей декоративного мистецтва України (вул. Лаврська, 9)

На виставці декоративного розпису Тамари Гордової, заслуженої художниці України з Черкас, представлено близько 30 робіт, виконаних в авторській техніці розпису пером, в якій мисткиня працює близько півстоліття. Ця техніка дає можливість досягти надзвичайної ажурності ліній та легкості малюнка. Творчий доробок Тамари Гордової становить понад двісті творів, серед яких – декоративні розписи, тематичні панно, монументальні розписи, писанки… Одна з особливостей декоративних розписів Тамари Федорівни – синтез її художніх творів з поезією та музикою. Переважна більшість робіт на виставці є частиною великої серії розписів «Тобі, з тобою і без тебе» (1996–2000), створеної у творчій співпраці з черкаською поетесою Людмилою Тараненко. Виставка триватиме до 30 червня.

ТЦ Gorodok Gallery (просп. Степана Бандери, 23, 2-й поверх)

Друга благодійна виставка-конкурс «1000 шедеврів знятих на смартфон» об’єднала фотографії професіоналів і аматорів. Завдання виставки – не тільки показати широкий спектр фотожанрів, не тільки розважити публіку, але й зібрати кошти для Першого добровольчого мобільного шпиталя ім. Пирогова (ПМДШ). Переможцем конкурсу стане та робота, що збере найбільшу суму донатів. Голосування донатами триватиме до останньої хвилини 27 червня.