Війна учора і сьогодні, Дубовик, Котков і академіки, оберіг і спогади про море – «Інший Київ» вітає з Днем Незалежності України, захоплюється митцями, які творять попри все, і запрошує відвідати найцікавіші столичні виставки.

Національний музей історії України у Другій світовій війні (вул. Лаврська, 27)

У Головному корпусі Музею війни (під «Батьківщиною-матір’ю») – масштабний виставковий проєкт «Війна: зворотна перспектива», який є спробою говорити про Другу світову та російсько-українську війну через художні рефлексії (фрагмент експозиції – на головній світлині). Куратори відібрали зразки українського мистецтва другої половини XX століття та сучасні, що несуть різну образність й відмінні ідеї. Але в обох випадках вони відображають найтрагічніші періоди української історії. Коли ви не зможете зрозуміти, перед вами «22 июня, ровно в четыре часа…», або ранок 24 лютого, значить, кураторський задум спрацював. В експозиції представлено роботи 40 сучасних митців та 39 художників, чиї твори зберігаються у фондовій колекції Музею – понад 150 артефактів на площі майже 2 тис. кв. м. Виставка діє в залах, де розміщувалася постійна експозиція, присвячена Другій світовій. Символічне перетворення музейного простору продовжує започатковану Музеєм традицію переосмислення травматичного минулого України – з віднайденням у ньому національної ідентичності. Відбуватимуться тематичні екскурсії, лекції, воркшопи, дискусії, презентації, покази фільмів та літературні читання. Виставка діятиме до кінця 2024 року.

Національний заповідник «Софія Київська», зал «Хлібня» (вул. Володимирська, 24)

У рамках Bouquet Kyiv Stage триває виставка абстрактного живопису Олександра Дубовика «Танець фантомів». Виставка названа на честь однойменної картини митця, в якій присутні його вже іконічні «фантоми» – персонажі, що населяють уяву художника. «Тема фантомів вперше з’явилася у творчості Дубовика в кінці 1990-х років і з тих пір стала центральним мотивом. У фантомах, створених за останні два роки, з’являється відтінок вітальності, надії, що проростають крізь темряву. Вони не просто рефлексують на події, що відбуваються навколо, але й стають символом нездоланної сили духу та перемоги», – пишуть організатори. Відвідати виставку можна до 15 вересня.

Національний заповідник «Софія Київська», зал «Хлібня» (вул. Володимирська, 24)

Також у рамках Bouquet Kyiv Stage у залах «Хлібні» триває масштабна виставка «Мистецтво – вища форма надії», створена під кураторством галереї «Триптих Арт». Представлено роботи 23 українських художників, які під час російського вторгнення продовжують працювати у Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Миколаєві, Сумах: Олександра Бабака, Ганни Гідори, Макса Вітика, Ганни Криволап, Катерини Косьяненко, Поліни Кузнєцової, Валерія Шкарупи, Ігоря Гусєва, Владислава Шерешевського та інших.  Андрій Гуренко, учасник виставки та автор концепції проєкту, говорить: «У наш шалено сконцентрований час символічне і реальне взаємопереплетені та взаємопроникні, дійсність – метафорична, а метафора стає дійсністю. Якої б форми не була наша надія – це надія на життя, і тому “дерева” наших справ проростуть крізь іржу ворожих гармат. Попри все, ми вирощуємо свій сад». Триватиме виставка до 15 вересня.

Арт-фундація «Дукат» (вул. Володимирська, 5)

Виставка «Дотик» знайомить глядача з маловідомими текстильними творами Валентини Коткової та представляє живопис її чоловіка – монументаліста Ернеста Коткова. У 1960-х роках Ернест Котков у співавторстві з Валерієм Ламахом та Іваном Литовченком створив декоративні панно в інтер’єрах Київського річкового вокзалу та в аеропорту «Бориспіль». Найплідніший період його монументального мистецтва – 1970–1980-ті роки, коли формується індивідуальний стиль майстра – об’ємно-просторові композиції. В цей час Валентина Коткова брала участь в оформленні ряду об’єктів. Здобувши художню освіту у Вільнюській художній академії, вона працювала у сфері художнього текстилю. Разом із чоловіком оформила інтер’єри Української олімпійської тренувальної бази в Конча-Заспі та кінотеатру «Дніпро». За часів Незалежності художники працюють камерно, у майстернях, Ернест Котков звертається до нефігуративного живопису, Валентина створює фактурні гобелени, які стали основою виставки «Дотик».

Національна академія мистецтв (вул. Бульварно-Кудрявська, 20)

З біблійних часів філософи, мислителі, політичні діячі й передусім митці на різні лади повторювали лаконічну, просту, але сповнену глибокими переживаннями та силою духу фразу: “Найтемніша ніч перед світанком!”. В часи екзистенційних викликів та глобальних загроз народжувався промінь нового життя. Саме тому девізом нового проєкту НАМ України стало гасло “Життя переможе”, – розповідають організатори. – Продовжуючи традиції класичних академічних показів та художніх салонів, Академія відроджує звичай щорічної презентації творчих досягнень членів-кореспондентів та академіків НАМ України. Проєкт зібрав роботи, спільним знаменником для яких є віра у світле майбутнє, мирне небо, життя, що переборює всі темні, ворожі, загарбницькі виклики. На виставці представлені роботи митців чотирьох відділень Академії, відомих не лише в Україні, а й за її межами».

Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України (вул. Є. Коновальця, 18-д)

Мультимедійний виставковий проєкт Лесі Марущак «Поезія наших дітей» присвячено українським дітям, які стали жертвами-свідками насильницького переміщення, викрадення, дискримінації та геноциду в ХХ столітті та в наші дні. Канадка українського походження  Леся Марущак застосовує різні медіа (фотографію, скульптуру, відео, спів і танець), щоб розкрити наративи колективної травми: першої програми інтернування українців у Канаді (1914–1920), Голодомору 1932–1933 років в Україні та наслідків повномасштабного вторгнення росії в Україну. У центрі виставки – дванадцять дитячих портретів, їх доповнює інсталяція з текстилю. Сильне символічне значення закладено в перформанс «Ритуальний танець 4°3». Це молитва за втраченими та викраденими дітьми, за тими, які втратили домівки. Вхід на виставку вільний за попередньою реєстрацією.

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)

Серія живописних робіт Олександри Суліменко, яка склалася у виставку «Вітряний день», присвячена темі пошуку свого місця на землі. «Коли земля зникає з-під ніг і відпливає в нікуди, а майбутнє виявляється туманним, то хіба що залишається одне – створити собі острів. А чи буде це місце, де ти знаходишся, твоєю домівкою? Чи це просто точка у просторі у часі? Коли у тебе відсутня будь-яка визначеність, а світ хиткий і неясний, ти вдивляєшся у порожнечу з надією побачити знак, точку, орієнтир… І дорожній знак – це як маяк в океані, як провідна зірка, як покажчик руху в цьому байдужому хаосі, що навколо тебе…» – так поетично «Триптих Арт» розкриває концепцію виставки.

Stedley Art Foundation (вул. Б. Хмельницького, 62-б)

Виставка «Оберіг» представляє твори двох сучасних українських художників – Маргарити Журунової та Богдана Локатира. Розпочавши співпрацю 2015 року в лендарті, вони продовжили власні шляхи в сольних проєктах. Проте їхні роботи залишаються тісно пов’язаними. «Центральна тема виставки – дослідження спільних травм у часи війни, близькості смерті та відчуття безсилля, що спонукають звернутися до магічного, архаїчного й сакрального, – розповідають у Stedley Art Foundation. – Митці зазначають: “Наші проєкти, хоч і створені нарізно, сприймаються як частини єдиного цілого. Ми починали з різних точок, але знайшли спільну мову в естетиці й ідеях. Наші практики відображають глибокі суспільні процеси, досліджуючи їх та беручи активну участь у них”».

РА (вул. Б. Хмельницького, 32)

«23 лютого я заснула, будучи впевненою (як і багато інших), що завтра буде звичайнісінький день, а 24 лютого прокинулася і побачила в інтернеті, як російські танки їдуть по Оболоні – району Києва, в якому я жила до від’їзду моєї родини до Ізраїлю в 1991 році, – розповідає художниця Зоя Черкаська, представляючи виставку «24 лютого». – 9 років тому я розпочала серію малюнків-спогадів про життя в Україні під час Перебудови і до розпаду СРСР – часу, який припав на моє дитинство та підлітковий вік. 24 лютого я побачила, як російські танки топчуть місто мого дитинства. Таким чином з’явилася друга серія малюнків: за основу я взяла малюнки із серії своїх спогадів і намалювала продовження: те, що сталося понад 30 років потому і чого я не могла уявити собі у своїх найстрашніших кошмарах. Нова серія складається з 12 диптихів – “до” та “після”».

Ya Gallery Kyiv (вул. Хорива, 49-б)

Триває перша персональна київська виставка скульптури Олексія Абрамова «Моє». Олексій Абрамов – представник напрямку Нової львівської скульптури, «парадоксально творить скульптуру, що базується на львівській школі й одночасно її банить». За два роки після львівської виставки він розставив творчі пріоритети та амбітно підійшов до першої персональної. «Ця виставка про тіло і характер. Ця виставка актуальна для нас травмованих і одночасно мрійників. Ця виставка з надривом, який можливо не помітно глядачу. Вона заворожує і примушує прийти ще раз і спробувати розібратись», – розповідає «Я Галерея».

Goldens (вул. Л. Первомайського, 4)

За підтримки аукціонного дому «Goldens» проходять торги благодійного аукціону, ініційованого НАОМА, сто відсотків коштів з якого будуть передані для відновлення Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Як відомо, 25 березня 2024 року, внаслідок ракетного обстрілу Києва, Академія зазнала значних руйнувань і тільки дивом не було жертв серед студентів і викладачів. На аукціоні представлено 32 роботи художників, які викладають в НАОМА: живопис, графіка та скульптура. Вхід на виставку вільний.

АВС-арт (вул. Глибочицька, 32-в, 3-й поверх)

Традиційно наприкінці літа галерея запрошує у мистецьку мандрівку до моря, представляючи мариністику художників класиків і сучасників. Сьогодні, коли Крим є одним із символів української трагедії та спротиву, бачити його на картинах особливо щемко. «Живописні “Спогади про море” Олександра Левіча й Михайла Шаповаленка апелюють як до конкретики кримських місць, так і до узагальненої передачі мариністичної настроєвості. Їхні твори – про мирне життя, відпочинковий настрій, будні приморських мешканців; про захват від спокійної водної глибини чи бурхливих хвиль, гірських краєвидів і літніх натюрмортів», розповідають в «АВС-арт».

Галерея протестного мистецтва Музею Майдану (вул. Липська, 16)

Виставка військових замальовок Олександра Ком’яхова «На згадку про нас» об’єднує роботи воєнної тематики, більшість з яких автор створив у лавах ЗСУ. «Представлено близько півсотні графічних робіт, які разом творять репортаж воєнного сьогодення. Швидкі ситуативні начерки – пейзажі війни; деталізовані елементи військового побуту з поясненнями у стилі інструкцій користувачу; зруйновані рашистами будівлі, в яких читається весь трагізм крихкості мирного світу і людського життя, – розповідають організатори. – Найбільше уваги митець приділяє людям – воїнам, світ яких зараз звужений до виразного і чіткого: окопи, бліндажі, камуфляж, зброя, бойове спорядження, виконання бойових завдань, порятунок поранених».

Національний музей декоративного мистецтва України (вул. Лаврська, 9, корп. 2)

Виставка «Qirim. 10 років надії» – це наступна частина культурологічного проєкту Сергія Бурбело, що реалізується за підтримки УКФ. Проєкт пройшов кілька етапів трансформації та кожного разу поповнюється новими творами. Цього разу можна побачити та почути картини з інтегрованими текстами кримськотатарських пісень з музичного альбому Джамали «Qirim», які продовжують серію із сорока вже існуючих картин однойменного культурологічного проєкту (розпочався 2013-го). Починаючи з 2014-го, головною метою проєкту «Qirim» було постійне привернення уваги до проблеми окупованого Криму та утисків корінного народу з багатою історією.