Творчість людей з синдромом Дауна, демонстрація фондів, «гравюрні» пейзажі та магічні самоцвіти – Марина Полякова рекомендує найцікавіші виставки Києва.

The Naked Room (вул. Рейтарська, 21)

У 2018 році художниками Станіславом Туріною, Катериною Лібкінд, Валерією Тарасенко та Оленою Васик була заснована незалежна творча студія. Вона стала продовженням проєкту «Що важливо», який зробив Goethe-Institut Ukraine в Україні спільно з The Naked Room (кураторки Марія Ланько та Лізавета Герман). Професійні художники працювали з людьми, що мають синдром Дауна: малювали, відвідували музеї, спілкувалися, намагаючись з’ясувати, що дійсно важливо, що важко промовити. Тоді відбулася виставка, але робота на цьому не припинилася. В студії залишилися люди, які мали чималий хист до малювання. Всім було цікаво, всі учасники процесу – і аматори, і професіонали – відкривали для себе щось нове. І зараз результати їх спільної праці виставлені поряд.

Триптих Арт (вул. Десятинна, 13)

Галерея РА (вул. Б. Хмельницького, 32)

Дозвольте поєднати тут два окремі, але тематично схожі заходи. Дві київські галереї у літнє міжсезоння демонструють художні твори зі своїх фондів. Такі виставки – своєрідний звіт для публіки, для прихильників та професіоналів. Вони наочно розповідають про те, з якими майстрами галерея працює, які проводила виставки, чим може похвалитися, нарешті, скільки вона коштує на арт-ринку. Наприклад, Триптих Арт показує роботи Акіма Левіча (який пішов з життя зовсім недавно, 26 липня), Анатолія Криволапа, Валерія Шкарупи, Вачагана Норазяна, Олега Животкова, Олени Придувалової та інших майстрів живопису, графіки, скульптури. Виставка в «Ра» працює до 19 серпня.

Lera Litvinova Gallery (вул. Набережно-Рибальська, 3, 9)

Рідко який глядач долетить до серед… до Рибальського острова, а між тим там є що подивитися – пейзажі Валерія Франчука за 2011–2019 роки. Франчук довго зрів як художник, закінчив графічний факультет КДХІ тільки у 36 років. В цих живописних пейзажах відчувається, що автор за фахом графік, вони невловимо нагадують гравюри. Валерій Франчук виробив творчу манеру, яка поєднує досить жорсткий архітектурний каркас (навіть якщо це похилені вітром березки, не кажучи вже про дійсно архітектурні мотиви) з живописністю (вільна хода мастихіну) та декоративністю (певна умовність, спрощення). Виставка працює до 14 серпня.

ЦСМ «Білий Світ» (вул. Пушкінська, 21 а)

Жанр цієї виставки одним словом не позначиш. Микола Волга – архітектор, викладач,  письменник. Микола Волга – людина, закохана у каміння-самоцвіти. З усього цього замішана мультимедійна експозиція, де знайшлося місце і мінералам, і літературі (книги «Версаль і Козинка» та «Артабетка»), і живопису. У 1970-ті роки, розповідає Микола Волга, він познайомився з самоцвітами й відкрив для себе цілий світ: таємний, фантазійний, небувалий. Він розтинав каміння, шліфував зрізи та вдивлявся у до того сховану від очей красу. Цей когнітивний процес можна описати так – він ставив до каменю запитання. І шукав на них відповіді, спираючись на свої власні асоціації. Що Волга побачив в глибинах агату, сердоліку, яшми? Гуцульську вдачу, осінню квітку, таємну вечерю, човен Ора (присвячений Павлу Загребельному), створення Космосу та ще багато чого. Свої знахідки він перетворив на постери – щоб розказати людям та поділитися красою. Виставка працює до 14 серпня.